Справа № 520/10796/18
Провадження № 1-кп/520/462/19
19.03.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018161480001681 від 26.06.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
В провадженні Київського районного суду м.Одеси знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прокурор мотивує клопотання тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, офіційно не працював, проживав в м.Одесі без місця реєстрації, не одружений, не має міцних соціальних зв'язків та знаходячись на волі з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, скоїти інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню.
Прокурор вважає, що існують ризики, передбачені ст.177ч.1 КПК України, які у теперішній час не зменшились та виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_6 .
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, офіційно не працював, проживав в м.Одесі без місця реєстрації, не одружений, не має міцних соціальних зв'язків та знаходячись на волі з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, скоїти інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню.
Прокурор вважає, що існують ризики, передбачені ст.177ч.1 КПК України, які у теперішній час не зменшились та виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_7 .
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_5 заперечують проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Заявили суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Прокурор вважає, що немає підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_4 не заперечують проти задоволення клопотання прокурора про продовження обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Дослідивши заявлені клопотання, вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтованим, тому таке клопотання підлягає задоволенню судом.
Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості покарання, яке загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у скоєнні тяжкого злочину відповідно до ст.12 КК України, суд приходить до висновку, що існує реальний ризик, що обвинувачений може здійснити спробу переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню.
Також, враховуючи, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики, які довів прокурор, суд приходить до висновку, що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою переважає над особистими інтересами обвинуваченого, і що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти передбаченим ст.177 КПК України ризикам, тому, продовжуючи відносно обвинуваченогозапобіжний захід у виді тримання під вартою, суд вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За викладених підстав, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого з тримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості покарання, яке загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у скоєнні тяжкого злочину відповідно до ст.12 КК України, суд приходить до висновку, що існує реальний ризик, що обвинувачений може здійснити спробу переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню.
Також, враховуючи, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики, які довів прокурор, суд приходить до висновку, що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою переважає над особистими інтересами обвинуваченого, і що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти передбаченим ст.177 КПК України ризикам, тому, продовжуючи відносно обвинуваченогозапобіжний захід у виді тримання під вартою, суд вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд приходить до висновку, що необхідно обрати відносно обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 183, 184, 196, 197, 331, 369-372 КПК України, суд -
Обвинуваченому ОСОБА_6 та захиснику ОСОБА_5 у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі строком на 2 місяці, тобто до 19.05.2019 року.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі строком на 2 місяці, тобто до 19.05.2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1