Справа № 520/15022/17
Провадження № 1-кп/520/38/19
19.03.2019 року м.Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160480004075 від 29.09.2017 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрівка Болградського району Одеської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Кондратьєве Джанкойського району Автономної Республіки Крим, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, з повною загальною середньою освітою, незаміжня, не судима, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
Судом встановлено та визнано доведеним, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у невстановлений слідством час і місці попередньо домовились між собою заволодіти продуктами харчування та іншими товарами супермаркету ТОВ «Таврія В» шляхом обману. Реалізуючи задумане, з корисливих мотивів та з метою особистою наживи, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , 28.09.2017 в період з 15:20 по 18:30, перебуваючи у приміщенні торгового центру «Вузівський», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1, видаючи одну річ за іншу, з використанням вагово-оціночної техніки супермаркету ТОВ «Таврія В», умисно запакували в кульки зі стікерами «макарони» та круп «Пшенична - Арнаутка», «Горохова», «Перлова», «Ячна» інші товари:
-курячий фарш вагою 1,002 кг, вартістю 94,80 грн,
-упаковку пакетів із застібкою МЖ 3 л - 5 од., вартістю 18,86 грн,
-упаковку рукавичок для м'яса, риби - вініл, 10 од. МЖ 4431, вартістю 27,56 грн,
-консервну банку «Кокос молоко Helkom» (Польща), вагою 400 г, вартістю 46,88 грн,
-кедрові горішки вагою 300 г, вартістю 351,31 грн,
-мигдаль вагою 394 г, вартістю 175,11 грн,
-цукати «Ананас» вагою 307 г, вартістю 46,05 грн,
-креветки «Ванамей» 41/50 вагою 2,236 кг, вартістю 731,84 грн,
-риба охолоджена «Дорадо» вагою 752 г, вартістю 239,81 грн,
-стейк лосося, вагою 1,972 кг, вартістю 960,30 грн,
-оливки «Єврогруп», великі Грецькі, вагою 200 г, вартістю 45,49 грн,
-консервна банка печінки тріски «Аквамарин», вагою 115 г, вартістю 44,55 грн,
-тушка риби «Салака» «Українська зірка», вагою 1,488 кг, вартістю 128,56 грн,
-«Биток Свинячий» вагою 3,523 кг, вартістю 503,44 грн,
-2 консервні банки «Tuna Iberica», кожна вагою 266 г, загальною вартістю 258,18 грн,
-приправа торгової марки «Торчин 10 овочів» 170/190 г, вартістю 30,96 грн,
-приправа торгової марки «Едел» Майоран, вагою 10 г, вартістю 7,42 грн,
-приправа торгової марки «Мрія» до риби, вагою 10 г, вартістю 8,58 грн,
-приправа торгової марки «Exclusive» для риби, вагою 45 г, вартістю 18,03 грн,
-приправа «Паприка мелена», вагою 15 г, вартістю 5,83 грн,
-приправа торгової марки «Едель» Базилік, вагою 10 г, вартістю 7,43 грн,
-приправа торгової марки «Котані» Душиця мелена, вагою 8 г, вартістю 20,51 грн,
-приправа для маринування м'яса лимон/трави, вагою 30 г, вартістю 14,14 грн,
-приправа торгової марки «Торчин» куряча, вагою 180 г, вартістю 19,03 грн,
-приправа «Суміш зелені і овочів», вагою 40 г, вартістю 16,10 грн,
-приправа торгової марки «Мрія» до котлет і фаршу, 20 г, вартістю 8,58 грн,
-крем-гель для душу «Fresh Juice» об'ємом 500 мл, вартістю 38,38 грн,
-гірчиця «Королівська» міцна, 130 г вартістю 6,67 грн,
-креветки «МІНІ», вагою 440 г, вартістю 82,52 грн,
-цукерки АВК «Трюфель», вагою 232 г, вартістю 31,29 грн,
-цукерки АВК «Шарм Королівський» вагою 142 г, вартістю 21,30 грн,
-цукерки торгової марки «Рошен Де Люкс горіхи-крем», вагою 296 г, вартістю 52,66 грн,
-цукерки торгової марки «Рошен Де Люкс крем-шоколад», вагою 198 г, вартістю 33,85 грн,
-цукерки АВК «Барітон» смак вершків, вагою 286 г, вартістю 32,70 грн,
-риба «Товстолобик» кусок в маринаді, вагою 622 г, вартістю 133,61 грн,
-банка «Ікра щуча» вагою 488 г, вартістю 983,55 грн, а всього на суму
5248,05 грн.
Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 переконавшись, що їх дії в магазині були не помічені, усвідомлюючи, що зміст пакетів не відповідає найменуванню, вазі та вартості товару, який зазначений на стікерах, приклеєних на пакетах, використовуючи електронно-механічні пристрої, що дозволяють автоматизувати процес самообслуговування оплати товару в магазинах роздрібної торгівлі, умисно здійснили самостійний розрахунок на спеціальних касах самообслуговування по стікерах, приклеєних до пакетів, найменування, вага і вартість товару на яких не відповідала вмісту цих пекетів. Продовжуючи свої умисні дії, направлені на заволодіння майном ТОВ «Таврія-В» шляхом обману, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направились до виходу з вказаного магазину, не сплативши дійсну вартість упакованих ними товарів, де спрацювала рамка-сигналізація на не сплачені товари, чим заподіяли ТОВ «Таврія-В» шкоду на вказану суму. Як наслідок, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які вчинили усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але не мали змоги розпорядитись привласненими товарами з причин що не залежали від їх волі, оскільки працівники служби охорони ТОВ «Таврія-В» викрили невідповідність запакованого товару відомостям вказаним на стікерах і у фіскальному чеку.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:
Умисні дії ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , кожного окремо, суд кваліфікує: за ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Наведена кваліфікація не викликає у суду жодного сумніву, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на відміну від крадіжки - таємного викрадення чужого майна, вчинили об'єктивну сторону саме обману: умисно приховали справжній товар в кульки у багато шарів, на який наклеїли стікер із найменуванням іншого товару - різноманітних круп, які значно дешевші, ніж «Ікра щуча», риба, креветки тощо. Тим самим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 створювали уяву про нібито справжність придбаного ними товару, відкритість його придбання, за який вони сплатили кошти через термінал самообслуговування, діяльність якого за відсутністю касира розрахована також і на чесність покупців.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК (постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к).
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів:
Наведених вище висновків суд дійшов провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Обвинувачений ОСОБА_3 показав в суді, що він визнає вину частково, оспорює кваліфікацію, зокрема, що він свідомо з метою заощаджень коштів вчинив підміну товару шляхом обману самостійно, без попередньої змови з ОСОБА_4 , яка не була обізнана в його планах. Тому, на його думку, її треба виправдати, а його дії кваліфікувати за ч.1 ст.190 КК України без ознаки попередньої змови групи осіб. Далі обвинувачений показав, що він 28.09.2017 біля 17:00 випадково зустрівся із ОСОБА_4 у супермаркеті «Таврия-В», що розташований в торгівельному центрі за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1, де він здійснював покупки з метою поїздки до села на похорон. Перелік продуктів, які він бажав купити, він ОСОБА_4 не розповідав. У відділі круп він допоміг одній з покупців користуватись вагами для самообслуговування. В цей момент зрозумів, що можливо обманути вказаний технічний засіб, зважуючи дешевий товар, і отриманий стікер клеїти на більш дорогий товар. Відразу ж він почав реалізовувати злочинний умисел. Він не бажав викрасти продукти харчування, а бажав лише обманути, оскільки, якщо видати один дешевий товар за більш дорогий, то це виходить в рази дешевше. Він багато продуктів зважив під виглядом інших товарів. ОСОБА_4 не бачила, що він робить, бо вона ходила по залах окремо і купувала собі товар. З ОСОБА_4 він зустрівся на виході біля терміналу самообслуговування для розрахунку за придбані товари. До цього вони ще кілька разів зустрічались у залах магазину, коли вона у візок клала взяті нею продукти, цікавилась у нього, чи все зі спланованого він придбав, а також один раз бачила як він насипав і зважував крупи. Він бажав приховати від ОСОБА_4 і працівників супермаркету обман шляхом застосування великої кількості пакетів з метою приховати первинний вигляд та зміст товару. На терміналі самообслуговування для розрахунку за придбаний товар ОСОБА_4 сканувала товари, він перекладав їх із візка на ваги, а потім у пакет. ОСОБА_3 заздалегідь поклав на банківську картку ОСОБА_4 близько 2000 грн. в якості повернення боргу, тому остання й розраховувалась на терміналі самообслуговування цією карткою на один чек за товар упакований ним та за товар, який вона відбирала окремо для себе. Після сканування товару він розглядав чек, а вона везла візок. На виході з магазину їх зупинили за підозрою шахрайства, завели в службове приміщення і куди згодом приїхала поліція. ОСОБА_3 почав сперечатись з охоронцями магазину і поліцейськими, нібито в інструкції з користування терміналом самообслуговування були помилки. До того ж, щоб якось виправдатися перед знайомою ОСОБА_4 за вчинене, він став виправдовуватися і називати себе позаштатним інспектором з питань перевірки пильності охоронців. Товари, які не відповідали стікерам і не були оплачені, поліцейські вилучили, а товари оплачені ОСОБА_4 , що знаходились в окремому пакеті, їй повернули.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що вину у вчиненні інкримінованого їй злочину вона не визнає у повному обсязі, оскільки не була обізнана в планах ОСОБА_3 і не допомагала йому вчиняти злочин. Виявлений обман для неї став несподіванкою. Тому вона просить виправдати її. Далі обвинувачена показала, що вона тривалий час підтримувала фактичні шлюбні відносини із ОСОБА_3 , з яким проживала разом винаймаючи окреме житло. Вдвох вони вели спільне господарство і єдиний бюджет, користуючись спільним коштами. Увечері 28.09.2017 ОСОБА_3 зателефонував їй і запросив прогулятися у супермаркет, щоб допомогти йому придбати продукти для поїздки у село на могилу його матері. Вона погодилася, бо, як жінка була більш досвідчена в питаннях вибору продуктів харчування для сіла, і приїхала у супермаркет «Таврия-В», що розташований в торгівельному центрі за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1. Вони зустрілися біля входу і пішли по торгівельних залах. Спочатку вони ходили вдвох, а потім вона, обурена дратливістю ОСОБА_3 , стала ходити окремо від нього. Що він покупав, яким чином пакував і зважував товар, вона не бачила. Інколи вони пересікалися у супермаркеті і вона цікавилася у ОСОБА_3 , чи довго він буде вибирати товар, та клала йому у візок товар, який вирішила придбати окремо. Врешті решт вдвох вони направилися на касу самообслуговування, де ОСОБА_3 надавав їй пакунки, вона зчитувала штрих код зі стікерів та на один чек сплатила придбаний товар належною їй банківською карткою. Після чого вони попрямували на вихід з торгівельного центру, але їх зупинили за підозрою у шахрайстві, прибув наряд поліції. Під час з'ясування обставин вона дізналася, що ОСОБА_3 у пакети зі стікерами різноманітних круп запакував більш дорогий товар - консерви, рибні вироби, м'ясо та інше, приховавши справжній товар у кілька шарів кульків. При цьому він поводився зухвало, видаючи себе за позаштатного співробітника, який уповноважений перевіряти пильність охоронців магазину. Така поведінка ОСОБА_3 розчарувала її, що стало приводом для розірвання з ним стосунків. В завершення обвинувачена показала, що сплачений товар, який був упакований в окремий пакет і який відповідав касовому чеку, їй повернули, а інший товар, що не був сплачений за справжньою ціною, був вилучений поліцейськими.
Показання обвинувачених щодо часу та місця, де відбувалися події, їх перебігу, наявність корисного умислу у ОСОБА_3 на заволодіння чужим майном шляхом обману, підстави та спосіб реалізації ним умислу, суд визнає належними оскільки, вони прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, достовірними і допустимими, оскільки ці показання отримані у порядку встановленому КПК України, які суд безпосередньо сприймав у судовому засіданні
Разом з тим, до показань обвинувачених в частині заперечення спільного вчинення ними кримінального правопорушення за попередньою змовою між собою, слід відноситися критично, оскільки такі показання суд вважає неправдивими, оскільки вони є суперечливими між собою та суперечать іншим доказам у справі та відверто спрямовані на послаблення міри відповідальності ОСОБА_3 і уникнення взагалі кримінальної відповідальності за вчинене ОСОБА_4 .
Такий висновок суду ґрунтується на наявності численних суперечностей в показаннях обвинувачених по обставинах, що супроводжували події злочину: ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_4 є його знайомою, а ОСОБА_4 - що вони вдвох жили однією сім'єю, винаймали житло, вели спільне господарство; ОСОБА_3 показав, що повернув на банківську картку ОСОБА_4 борг 2000 грн., а ОСОБА_4 - що вони, ведучи спільне господарство, користувалися спільними грошима, у них був єдиний бюджет, про боргові зобов'язання взагалі не згадувала; ОСОБА_3 показав, що з ОСОБА_4 у супермаркеті зустрівся випадково, а ОСОБА_4 - що ОСОБА_3 запросив її до магазину допомогти вибрати покупки і що зустрілася з ним на вході у магазин; ОСОБА_3 показав, що весь час у торгівельних залах він був один, а ОСОБА_4 - спочатку були вдвох; ОСОБА_4 показала, що прийшла до супермаркету на прохання ОСОБА_3 допомогти відібрати покупки для села, як досвідчена людина, а далі показала, що перебуваючи у супермаркеті, не допомагала йому, бо він сам знав, що купувати; ОСОБА_4 показала, що комплект ключів від найманої квартири був один і він був у ОСОБА_3 , і тому вона не могла вийти з квартири, не зачинивши її, а далі показала, що приїхала у супермаркет і віддала ключі ОСОБА_3 тощо.
Незважаючи на позицію обвинувачених, вина ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб доводиться сукупністю інших допустимих і належних доказів.
Так, свідок ОСОБА_8 , допитаний в судовому засіданні, показав, що з грудня 2012 він працював охоронцем в ТЦ «Вузівський», а в теперішній час - там же контролером-ревізором. 28.09.2017 він перебував на робочому місці у торгових залах ТОВ «Таврія В». Він звернув увагу на молоду пару, як потім йому стало відомо, на ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які набирали велику кількість пакетів для продуктів і щось, схилившись над візком, перебирали в ньому. При цьому вони відкатували візок за стелажі, або за кути будівлі, щоб бути менш помітними. Він зі сторони спостерігав за ними тривалий період часу з 15:20 до 18:30. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 постійно перебували поряд, не більше один від одного, як на два-три кроки. Вони разом у різних торгівельних залах зважували товар, клеїли стікери, вибирали продукти. Він запідозрив, що вони знімали стікери з дорогих товарів та переважували їх під виглядом менш дорогих. І ця підозра виправдалася, коли товар перевірили на виході з магазину. Це ще більше привернуло його увагу і він безперервно біля години спостерігав, як вони вдвох щось робили у візку, застосовуючи поліетиленові кульки, щось перекладали, почерзі відходили від візка то підходили до нього. Сумнівів, що вони діяли вдвох у нього не було. Він запросив іншого охоронця ОСОБА_9 , щоб той також спостерігав за тим, що роблять ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Вдвох вони впевнено бачили, що молода пара - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 діяли спільно, допомагаючи один одному. Згодом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 попрямували до терміналу із самообслуговування для розрахунку за придбаний товар. Як здійснювався розрахунок на касі самообслуговування, він не бачив, бо пійшов на вихід для перевірки цих осіб. На виході з магазину з метою перевірки даних осіб охоронець натиснув кнопку сигналізації, спрацювала рамка. Після чого ОСОБА_3 , в руках якого був чек, було запропоновано надати його для перевірки, на що той став сперечатися. Пізніше ОСОБА_3 віддав чек і під час перевірки чеку була встановлена невідповідність сплаченого товару фактично тому, що був загорнутий у багато шарів кульків. Після підрахунків з'ясувалося, що товару було набрано на суму близько 5000 грн, а сплачено набагато менше. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не заперечували невідповідність найменувань, ваги та ціни товару вмісту пакетів та стікерам, та стверджували, що це не помилка, а перевірка роботи персоналу ТЦ «Вузівський» на пильність. За багато років праці охоронцем не було випадків перевірки пильності охоронців у такій спосіб. Була викликана поліція, яка вилучила і оглянула товар, який ОСОБА_3 і ОСОБА_4 намагалися винести під видом іншого, більш дешевого товару.
Будучи допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що працює охоронником ТЦ «Вузівський» з 2013 року за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1. 28.09.2017 він перебував на робочому місці і після обіду, ближче до вечора, йому подзвонив інший охоронець ОСОБА_8 та попередив про підозрілих осіб, які ховаються сами і щось ховають у візку. Він та ОСОБА_8 з відстані вдвох почали спостерігати за дівчиною і хлопцем, як потім йому стало відомо - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Він, ОСОБА_9 , особисто спостерігав, коли ОСОБА_3 і ОСОБА_4 щось робили з червоною рибою та крупою. Вони вдвох щось перекладали у візку, ходили за поліетиленовими пакетами, щось зважували і знов обертали у пакети. При цьому ОСОБА_3 і ОСОБА_4 намагалися стати за стелажі з продуктами. Як надалі пояснив свідок, він здогадався, що незвичні дії покупців - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , спрямовані на приховування більш дорогого товару стікером з меншою ціною, і сплатити за товар меншу суму. Він впевнений що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 постійно перебували разом та діяли спільно, поодинці перебували не більше 2 хвилин, навіть менше, у них був один візок на двох, товар у візок клали по черзі та копошились у візку вдвох, на касі були разом та й виходили з магазину також разом. Свідкові не відомо, хто з обвинувачених сканував та сплачував за товар, але вони на касі обслуговування були удвох. На виході з магазину ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були зупинені для перевірки товару. В цей час ОСОБА_3 заявив, що він є представником контролюючого органу і зробив закупку товару, щоб перевірити пильність охоронців, вимагав виклику поліції. За багато років праці охоронцем не було випадків перевірки пильності охоронців у такій спосіб. Перевірки товару і чеку підтвердила його здогадку, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 приховавши товар, такий як червона риба, креветки, м'ясо та інше у багато шарів кульків, видавали його за менш дешевий товар, як крупи, макарони. Товар, який перебував в окремому пакету і відповідав чекові, був повернутий ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а товар, який не відповідав чекові на суму біля 5000 грн, був вилучений поліцейськими.
Свідок ОСОБА_10 , допитаний в судовому засіданні показав, що він працює з 2009 року на посаді адміністратора в ТЦ «Вузівський» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1. 29.09.2017 у вечері його викликала служба охорони до виходу з магазину. Коли він підійшов, то побачив дівчину і хлопця, як потім з'ясувалося - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були зупинені службою охорони за підозрою у шахрайських діях з товаром. У присутності слідчо-оперативної групи було встановлено, що дорогий товар був упакований у багато шарів кульків, щоб не було видно його вмісту, а на поверховому пакеті був наклеєний стікер з найменуванням і ціною більш дешевого товару. У присутності поліцейських весь товар був розпечатаний, переважений оглянутий. Фактично не оплаченого товару виявлено на суму близько 5000 грн, який був оплачений за вартістю круп. В пакетах містились риба червона, дорогі консерви, м'ясо, креветки та інший товар. Під час процедури огляду зі слів співробітників охорони ОСОБА_8 і ОСОБА_9 стало відомо, що вони тривалий час спостерігали за діями ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які у торгівельних залах супермаркету «Таврия-В» привернули увагу охоронців нехарактерними спільними діями під час зважування і фасування товарів, нібито щось приховували. На прохання поліцейських була підготовлена відеозапис з камер внутрішнього спостереження, з який видно, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 діяли спільно, намагаючись видати свою поведінку непомітною, щоб не звертати уваги на себе. Далі свідок показав, що в магазині на кожній касі самообслуговування наявна інструкція користування цим комплексом, якій містить ваги, прилад для зчитування штрих-кодів стікерів та прилад для зчитування даних з банківських карток покупців. Інструкція зрозуміла і не містить помилок. При добросовісних діях покупців обман не допустимий. Тому ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не могли помилитися через неправильну роботу каси самообслуговування. Їх дії були цілеспрямованими і умисними, оскільки зважити червону рибу і необережно сплатити за неї ціною крупи не можливо. Також керівництво «Таврія-В» і ТЦ «Вузівський» ніколи не зверталися та не проводили подібних закупівель з метою перевірки пильності охорони.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що він працює в ТЦ «Вузівський» продавцем-консультантом. Безпосередньо дій обвинувачених в торгівельних залах він не бачив, але був запрошений поліцейським в якості понятого при проведенні слідчої дії - огляду місця події. Він спостерігав, як співробітники поліції відкривали пакети, в яких було ще чимало шарів пакетів та витягали з них різноманітний товар - м'ясо, рибу, консерви, креветки та інше. Товар в пакунках не відповідав стікеру і ціні. Він зрозумів, що більш дорогий товар був прихований у кульках та проведений через касу як дешевий товар - крупа. Товар оглядався, описувався, фотографувався. При огляді та описі товару були присутні покупці цього товару, як стало відомо - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вони зауважень чи скарг не заявляли, жодних пояснень не давали. Під час огляду товару на ОСОБА_3 і ОСОБА_4 жодного фізичного чи психологічного тиску не здійснювалось, грошей ніхто не вимагав. Документ, складений співробітниками поліції, він читав, власноручно підписав, жодних невідповідностей дійсним фактам в документі зазначено не було.
Отже, наведеними вище процесуальними джерелами доказів - показаннями свідків у розумінні ст.84 КПК України, підтверджуються обставини, що підлягають доказуванню відповідно до ст.91 КПК України.
Обставин щодо недопустимості показань свідків, регламентованих ст.87 КПК України, в ході судового розгляду встановлено не було.
Даних, передбачених ч.2 ст.96 КПК України стосовно сумнівів у достовірності показань свідків, як то показання інших осіб, компрометуючі репутацію свідків документи, стороною захисту надано не було.
Крім показань свідків, вина ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого ним злочину підтверджується іншим джерелом доказів - документами - спеціально створеними з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять відомості, зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення, досліджених судом у судовому засіданні у порядку ст.358 КПК України:
- повідомленням 102 про вчинене кримінальне правопорушення у ТЦ «Вузівський», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1, в магазині ТОВ «Таврія-В»
- заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 28.09.2017, згідно якої представник ТОВ «Таврія-В» ОСОБА_12 , попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, повідомив правоохоронний орган про те, що 28.09.2017 о 18:15 у ТЦ «Вузівський», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1, в магазині ТОВ «Таврія-В» невідомі таємно викрали належне магазину майно, перелік якого зазначається і у вказаній заяві, на суму 5248,05 грн.
- Протоколом огляду місця події від 28.09.2017 з долученою до нього фото таблицею, яким зафіксовані обставини і факт вчинення кримінального правопорушення, а саме: невідповідність стікерів, по яких ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з використанням вагово-оціночної техніки магазину «Таврія-В» сплатили вартість і вагу круп, макаронів, гороху, хоча насправді в пакетах під цими стікерами були запаковані в багато шарів кульків інший більш дорогий товар, перелік якого наводиться в протоколі.
- Актом інвентаризації від 22.11.2017 № ИННЛ/1120241278 згідно якого фактична вартість неоплаченого ОСОБА_3 і ОСОБА_13 товару складає суму 5248,05 грн.
- Оригіналами фіскального чеку ТОВ «Таврія В», та чеку про списання з банківської картки відповідної суми, згідно яких ОСОБА_3 і ОСОБА_14 банківською карткою за вилучений у них товар сплатили 318,93 грн.
- Протоколом огляду предметів, яким оглянуто придбаний ОСОБА_3 та ОСОБА_4 товар в окремому пакеті, найменування, вага і ціна яких відповідала оригіналу чеку, і який через його належну оплату було повернуто їм.
- Протоколом огляду предметів - диску DVD+RW up to 4x 4.7 Gb/120min, який надано працівниками служби безпеки магазину «Таврия-В», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1, з якого видно наявність в магазині «Таврія-В» торгового обладнання з різними продовольчими товарами на прилавках, термінал для самообслуговування покупців та термінал самообслуговування для розрахунку покупців магазину за придбані товари. Також, вказаним вище відеозаписом доведено, що ОСОБА_3 здійснювалось зважування продуктів харчування, зокрема круп, та наклеювання стікерів на пакети з продовольчими товарами. На відеозапису DVR_ch13_main_20170928182000_20170928182117 також видно, що ОСОБА_4 набирала крупу в прозорий поліетиленовий пакет, брала ще додаткову кількість вказаних вище пакетів, близько 5-8, після чого з ними в обхід терміналу для самообслуговування покупців, призначеного для зважування продовольчих товарів, прямувала цілеспрямовано до ОСОБА_3 та віддавала йому товар і порожні кульки. Крім цього, під час перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 біля терміналу самообслуговування для розрахунку покупців магазину за придбані товари, вбачається, що ОСОБА_3 брав товари з візка, а ОСОБА_4 сканувала з них штрих коди, після чого ОСОБА_3 пакував відскановану продукцію в пакет. При цьому ОСОБА_4 також особисто брала деякі загорнуті в кульки товари, та сканувала на них штрих коди. Після сканування ОСОБА_4 здійснила безготівковий розрахунок за придбані товари через термінал самообслуговування та разом з ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направились до виходу з магазину «Таврія-В», де були затримані за підозрою у шахрайстві.
Відеозаписи доводять обізнаність ОСОБА_4 про злочинні наміри ОСОБА_3 , умисел та бажання останньої на вчинення протиправних дій, а саме: умисел на додавання всередину поліетиленового пакету з крупою, незапакованою та незваженою, взятої нею ж, інших товарів, за які вони не планували розраховуватись, з метою їх приховування у продовольчих товарах з іншою вагою, назвою та ціною. З камери №15 чітко проглядається об'єм набраної ОСОБА_4 крупи, а під час розрахунку на відео не вбачається жодного такого пакету з подібним об'ємом.
- Відповіддю ТОВ «Таврія-В» від 24.10.2017 № 393 на запит СВ Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області № 37-СО-3790 від 19.10.2017, згідно якої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не залучалися до проведення контрольних заходів. Цим же листом підтверджена наявність кас самообслуговування.
- Відповіддю ТОВ «Форсервіс ЮА Сейлз» від 09.11.2017 № 01/11-17 на запит СВ Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області № 37-СВ-4086 від 07.11.2017, згідно якої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ніколи не залучалися до здійснення оцінок роботи мережі локацій за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1, ТЦ «Вузівський».
Оцінюючи вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що всі вони належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина у вчинені інкримінованого злочину доведена в повному обсязі і знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.
При цьому суд керувався критерієм «поза розумним сумнівом», згідно якого і усталеної практики доведеність вини може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення ЄСПЛ Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 6.12.98, Ушаков та Ушакова проти України від 18.06.2015, Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011).
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які, відповідно до ст.22, 26 КПК України, були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Суд, враховуючи вищевикладені докази, вважає доводи обвинувачених і їх захисників в частині перебігу подій, а саме, що ОСОБА_3 самостійно здійснював заволодіння майном ТОВ «Таврія-В» шляхом обману, без попередньої змови з ОСОБА_4 та про невинуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину, такими, що за своєю суттю прямо суперечать установленим обставинам у ході цього провадження, та спростовуються сукупністю достовірних, належних і допустимих доказів, а тому не бере ці доводи до уваги.
Суд також не приймає до уваги доводи сторони захисту про недопустимість відеозапису з камер відео спостереження з наступних підстав. Судом встановлено, що в порушення положень ч.5 ст.237 КПК України, слідчим не здійснено опечатування та завірення підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду оптичного носія інформації - диску DVD+RW up to 4x 4.7 Gb/120min. Суд установив тотожність інформації на диску DVD+RW відомостям, наведених у протоколах інших слідчих дій та викладених суду показаннях свідків щодо об'єктивної сторони подій, що досліджуються в межах висунутого обвинувачення. В цій частині кожний з обвинувачених підтвердив, що на відео зображені саме вони і відео відповідає тим подіям, які досліджуються судом. Отже, виходячи з загальних засад судочинства, окремі недоліки оформлення доказу та неналежне виконання слідчим покладених на нього обов'язків та прокурора, який не виявив та не усунув вказаний недолік, самі по собі не можуть слугувати єдиною і достатньою підставою для визнання всього доказу і відомостей на електронному носії недопустимими, оскільки ці відомості об'єктивно відображають події, що досліджуються судом, і які в сукупності з іншими доказами, доповнюють один одного та узгоджуються між собою.
Суд також не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що на відео не видно ОСОБА_4 , а тому не можна судити про її спільні дії з ОСОБА_3 , оскільки ці доводи спростовуються вище названими доказами в їх сукупності, та безпосередньо, що свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_10 тривалий час спостерігали за ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і бачили їх спільні дії. Крім того, ці свідки показали, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 намагалися сховатися в непомітних місцях. Цим і пояснюється те, що не на всіх наданих файлах відеоматеріалів ОСОБА_4 перебуває поряд з ОСОБА_3 , бо вони вдвох чи поодинці виходили за межі поля зору камер. При цьому на одному з відео файлів видно, як ОСОБА_4 особисто набирає крупу, передає її, а потім в цьому ж пакеті виявлений інший товар.
Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення:
Відповідно до ч.3 ст.337 КПК України підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання:
Обставин, що пом'якшують або ж обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що пом'якшують або ж обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання тощо:
Вирішуючи питання про обрання міри покарання суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання, або таких, що обтяжують покарання, не встановлено.
Разом з тим, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має постійне місце проживання; зв'язків з антигромадськими елементами не має; стан здоров'я, спосіб життя (не офіційно працює реставратором у автосалоні); раніше не судимий; неодружений; займався спортом, за що має відповідні нагороди; є сиротою та має старшого брата, якому допомагає матеріально, що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті виражає належні соціальні зв'язки; позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання у виді двох років позбавлення волі; ступінь тяжкості, особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали - фактичне повернення несплаченого майна володільцеві; його поведінку під час та після вчинення злочину, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.190 КК України.
Згідно висновку органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_3 та його небезпека для суспільства і окремих людей оцінюються як середній. Перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства за умови здійснення за ним з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів.
Суд також враховує, що обвинувачена ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має постійне місце проживання; зв'язків з антигромадськими елементами не має; стан здоров'я, спосіб життя (не офіційно працює веб-дизайнером «Жіночого брендового одягу «LOVE»); раніше не судима; незаміжня; з багатодітної сім'ї, якій допомагає матеріально, що свідчить про те, що оточуюча її обстановка у сім'ї та побуті виражає належні соціальні зв'язки; позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання у виді виправних робіт на строк один рік із відрахуванням 15 відсотків в дохід держави; ступінь тяжкості, особливості й обставини вчиненого кримінального правопорушення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали - фактичне повернення несплаченого майна володільцеві; її поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.190 КК України.
Згідно висновку органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 та її небезпека для суспільства і окремих людей оцінюються як середній. Перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства за умови здійснення за нею з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів.
Отже, на підставі врахованих даних суд не вбачає законних підстав для застосування до обвинувачених ст.75 КК України. Суд також не вбачає законних підстав для виправдання ОСОБА_4 , на чому наполягали захисники і обвинувачений ОСОБА_3 .
Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду:
Цивільний позов під час кримінального провадження не пред'явлено.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:
Строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання і покладених обов'язків на обвинувачених закінчився під час судового розгляду. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не здійснювались.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішується на підставі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, на підставі якої призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Початок строку відбування покарання обвинуваченими відраховувати з часу їх прибуття до місця відбування покарання і взяття їх на облік.
Речові докази після набрання вироком законної сили, зазначені в постанові слідчого про визнання речових доказів:
від 29.09.2017 (т.1 а.с.94-97), передані на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Таврія-В» під розписку про зберігання (т.1 а.с.98-99) - вважати повернутими за належністю ТОВ «Таврія-В»;
від 30.09.2017 (т.1 а.с.128-129) - зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику провадження, який не був присутнім під час розгляду справи, копію вироку направити не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1