18.03.2019 Єдиний унікальний № 371/274/19
про арешт майна
18 березня 2019 року м. Миронівка
ЄУН 371/274/19
Провадження № 1-кс/371/163/19
Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019110220000076, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 березня 2019 року за ст. 185 ч. 1 КК України,
Слідчий суддя перевірив зміст клопотання та додані до нього матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подано клопотання.
Клопотання обґрунтовано тими обставинами, що 02 березня 2019 року з будинку під номером АДРЕСА_1 стороння особа викрала кошти, належні ОСОБА_3 .
Викрадені кошти в сумі 13000 гривень добровільно передано слідчому громадянкою ОСОБА_4 на його пропозицію.
За позицією слідчого передані матеріальні об'єкти мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки ймовірно є предметами, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
За положеннями ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
В судове засідання слідчий та власник майна, про арешт якого заявлено клопотання, не з'явилися, про розгляд клопотання повідомлені належно. Їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Оцінка наданих матеріалів та доводи слідчого вказують на наявність підстав для задоволення клопотання.
Слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Згідно положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 вказаної статті метою арешту майна є, в тому числі, забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 даної норми встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено наступні обставини.
03 березня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110220000076 внесені відомості про кримінальне правопорушення за ст. 185 ч. 1 КК України.
Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань була заява ОСОБА_3 про факт таємного викрадення належного їй майна у виді грошових коштів.
Дані обставини підтверджені Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення .
В ході досудового розслідування встановлено, що 02 березня 2019 року стороння особа проникла до житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , звідки забрала кошти, належні ОСОБА_3 .
Такі фактичні дані підтверджені протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 03 березня 2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 03 березня 2019 року.
Передані ОСОБА_4 матеріальні об'єкти у виді грошових коштів було оглянуто слідчим, їх ознаки детально зафіксовані в протоколі огляду речового доказу.
Постановою слідчого грошові кошти долучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ.
Такі обставини підтверджені протоколом огляду речей від 03 березня 2019 року, постановою слідчого про визнання речових доказів від 03 березня 2019 року.
Постановою слідчого від 05 березня 2019 року прийнято рішення про перекваліфікацію кримінального правопорушення на ст. 162 ч. 1 КК України, яка передбачає відповідальність за незаконне проникнення до житла.
Згідно приписів ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Матеріальні об'єкти, які передано слідчому і оглянуто ним, є такими, щодо яких існують достатні підстави вважати, що вони ймовірно є предметами, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказане майно згідно ст. 98 КПК України може бути розцінено як речовий доказ вчинення злочину, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України.
Вказане майно ймовірно належить ОСОБА_3 .
Слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є запобігання можливості його приховування, передачі чи відчуження, оскільки існує відповідний ризик.
Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою попередження приховування, передачі, відчуження майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.
Вказані з'ясовані обставини, які досліджені під час розгляду клопотання та оцінені відповідно до вимог статті 94 КПК України, свідчать про обґрунтованість клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Миронівського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019110220000076, в межах якого з'ясовуються обставини кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на добровільно передані слідчому матеріальні об'єкти у виді грошових коштів :
- 21 купюра номіналом 500 грн., серія та номер: СД4336332; ФГ9139848; ЛИ2265584; УИ8615127; ВХ5173744; МА9047909; СД8706121; ЛБ7316997; УЖ8484380; ФГ7582077; ЗГ5925484; АА6212017; СЖ3585147; ЗИ6161762; ФБ7884735; ФЖ3224886; С37998903; ЗИ9211762; ВБ4436767; С30191108; ФГ322І299;
-12 купюр номіналом 200 грн., серія та номер: ТД8433228; ТА0435714; ЄЧ7572675; ЄЄ3763572; ПИ0183046; ПА9825786; УН5343457; КЕ5095194; СМ6807116; ВХ5725903; ЄЄ5275645; ПП2739065;
-1 купюра номіналом 100 грн., серія та номер: КФ6188069.
Згідно положень статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя підпис ОСОБА_1
Згідно з оригіналом
Слідчий суддя ОСОБА_1