Справа № 367/265/18
Провадження №1-кс/367/87/2019
Іменем України
19 березня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2
представника заявників адвоката ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області клопотання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,яке подане представником адвокатом ОСОБА_3 про скасування арешту майна
встановив:
До Ірпінського міського суду Київської області надійшло клопотання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,яке подане представником адвокатом ОСОБА_3 про скасування арешту майна
,накладеного в рамках кримінального провадження №42017111200000814 від 30.11.2017р. по ст.. 364 ч 1 КК України.
Заявники зазначають,що ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_8 від 06.11.2018р. було частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_3 та частково скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_9 від 25 січня 2018 року у справі 367/8594/17 за клопотанням прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42017111200000814 від 30.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Ухвалою від 06.11.2018р. у справі № 367/5230/18 арешт було скасовано лише в частині заборони на розпорядження та користування майном, а в частині заборони відчуження майна арешт було залишено в силі.
Підставою для часткового задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, а саме - земельних ділянок , що належать ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в ухвалі від 06.11.2018р., винесеній у справі № 367/5230/18 зазначається відсутність жодних слідчих дій в кримінальному провадженні № 42017111200000814 від 30.11.2017 протягом тривалого часу, а саме - з вересня 2018 року.
Заявники погоджуються з такою оцінкою суду щодо ефективності досудового розслідування, зробленою за результатами вивчення слідчим суддею матеріалів кримінального провадження, однак, на думку заявників, така оцінка є неповною та не досить глибокою, в результаті чого слідчий суддя обмежився лише частковим скасуванням арешту, при цьому не обґрунтувавши чому саме арешт майна заявників підлягає лише частковому задоволенню і чому саме в такій частині, а не в іншій.
Натомість слідчий суддя зазначив, що доводи заявника про невідповідність земельних ділянок критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України та про те, що у постанові прокурора про визнання земельних ділянок речовими доказами не наведено достатніх доказів наявності зв'язку між вказаними земельними ділянками та предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017111200000814 від 30.11.2017 року , а також доказів відповідності майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України є безпідставними, оскільки надання оцінки рішення слідчого чи прокурора щодо речових доказів у кримінальному провадженні не входить до компетенції слідчого судді при розгляді клопотання про скасування арешту майна.
Вищезазначена обставина була покладена в основу того, що слідчим суддею в ухвалі від 06.11.2018р. у справі № 367/5230/18 було залишено в силі заборону відчуження майна заявників.
З такими висновками слідчого судді заявники не погоджуються, поскільки відповідно до ч 1 ст. 174 КПК України слідчий суддя, що розглядає клопотання третіх осіб, щодо майна яких вирішено питання про арешт, має встановити чи обгрунтовано взагалі такий арешт було накладено, та чи не відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу.
Обгрунтованість застосування того чи іншого заходу кримінального провадження, зокрема арешту майна третіх осіб, полягає в чіткому дотриманні вимог кримінального процесуального закону при його застосуванні.
В ухвалі слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_9 від 25 січня 2018 року, якою накладався арешт, слідчий суддя обґрунтував свій висновок про відповідність земельних ділянок критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, виключно наявністю постанови прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 про визнання земельних ділянок речовими доказами у кримінальному провадженні №42017111200000814 від 30.11.2017 року, не вдаючись взагалі до будь-якого аналізу вказаної постанови на предмет її обґрунтованості.
Однак, самого факту прийняття прокурором рішення про визнання зазначеного майна речовими доказами у кримінальному провадженні, на що є посилання в ухвалі слідчого судді від 25 січня 2018 року, є недостатньо, оскільки виходячи зі змісту ч. 1, п. 1) ч. 2, ч. З ст. 170 КПК України рішення про арешт майна з метою збереження речових доказів приймає слідчий суддя за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає зазначеним у статті 98 КПК України критеріям, а відтак такі критерії мають бути встановлені слідчим суддею та відображені в його ухвалі.
Накладення арешту на майно будь-якої фізичної або юридичної особи відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України можливе у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, але за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи наявність підстав для арешту майна слідчий суддя в своїй ухвалі від 25 січня 2018 року у справі 367/8594/17 зазначив, що земельні ділянки, на які прокурор просить накласти арешт, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017111200000814 від 30.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України та вони є речовими доказами вчинення кримінального правопоушення та були об'єктом кримінально протиправних дій, з врахуванням чого слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.
Аналізуючи визначення речового доказу, викладеного в ч.1 ст. 98 КПК України, вбачається, що земельні ділянки, на які накладено арешт, не можуть бути доказами в даному кримінальному провадженні, оскільки таке нерухоме майно саме по собі не може бути використане як доказ жодного факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, воно не є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, вказані земельні ділянки не є такими, що набуті кримінально протиправним шляхом.
Не зважаючи на відсутність належного доведення прокурором як загальних підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, (відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України), так і спеціальних цілей застосування арешту майна (передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України), суд необгрунтовано та невмотивовано задовольнив клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017111200000814 від 30.11.2017 року.
Зазначене свідчить про невиконання слідчим суддею передбаченої п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України вимоги щодо здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Заявники зазначають,що вони у передбачений чинним законодавством спосіб набули у власність земельні ділянки і до теперішнього часу добросовісно виконують свої повноваження власників, не вчиняючи жодних дій, які б могли свідчити про можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, або використання його у протиправний спосіб.
При цьому, слідчим суддею не надано належної оцінки тому факту, що досудове розслідування кримінального провадження №42017111200000814 від 30.11.2017 року здійснюється не за фактами порушень вимог законодавства України власниками земельних ділянок, а за фактами зловживання своїм службовим становищем посадовими особами Ірпінської міської ради.
Також заявники зазначають,що обгрунтовуючи накладення арешту на земельні ділянки слідчий суддя ОСОБА_9 у своїй ухвалі від 25 січня 2018 року посилається на те, що, згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області відповідно до викопіювання з проекту формування території Ірпінської міської ради Київської області земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:170:1125, 3210900000:01:170:1126, 3210900000:01:170:1127, 3210900000:01:170:1128, 3210900000:01:170:1129 розташовані за межами населеного пункту.
Вказана обставина, на думку прокурора та слідчого судді ОСОБА_9 свідчить про обгрунтованість підозри у вчиненні посадовими особами Ірпінської міської ради кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Однак, законність рішень Ірпінської міської ради, якими було змінено цільове призначення земельних ділянок, підтверджується серед іншого Постановою Ірпінського міського суду від 13.09.2017р. у справі №367/6388/16-а , залишеною без змін Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року.
Тобто, суддя ОСОБА_9 13.09.2017р. у справі №367/6388/16-а спочатку дійшла до висновку про те, що відповідні земельні ділянки знаходяться в межах м.Ірпеня і Ірпінська міська рада має повноваження приймати щодо них рішення в межах своєї компетенції, а 25 січня 2018 року цей же суддя , але вже у статусі слідчого судді, підтримує доводи прокурора про те, що такі ділянки знаходяться за межами Ірпеня і накладає на них арешт.
Рішення Ірпінської міської ради, які орган досудового слідства вважає незаконними, на даний момент є чинними і не скасованими у передбачений законом спосіб.
Заявники вважають ,що відсутня обґрунтована підозра у вчиненні будь-ким кримінального правопорушення, передбаченого ч. І ст. 364 КК України, з приводу якого було зареєстроване кримінальне провадження №42017111200000814 від 30.11.2017 року.
З моменту реєстрації кримінального провадження пройшов вже рік і за цей час жодна посадова особа Ірпінської міської ради не була допитана, жоден депутат міської ради, з тих, які голосували за прийняття відповідних рішень, жоден член земельної та інших постійних комісій і жоден з власників земельних ділянок не був допитаний у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК України своєю обов'язковою ознакою має завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, яка (шкода) підлягає встановленню в кримінальному провадженні, однак за рік розслідування кримінального провадження орган досудового слідства не вчинив жодних процесуальних дій, спрямованих на встановлення наявності та розміру такої шкоди, не призначена жодна експертиза з цих питань.
Такими своїми діями орган досудового слідства порушує вимоги ст. 28 КПК України щодо розумності строків проведення досудового розслідування. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Всі ці обставини свідчать виключно про те, що орган досудового слідства не має наміру встановлювати фактичні обставини справи, оскільки їх встановлення призведе до необхідності закриття кримінального провадження.
Заявники просять скасувати повністю арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_9 від 25 січня 2018 року у справі №367/8594/17 в рамках кримінального провадження №42017111200000814 від 30.11.2017 відносно земельних ділянок, розташованих за адресами; АДРЕСА_1 , площею 3,426 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1125, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_5 ; АДРЕСА_2 площею 3 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1126, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_5 ; АДРЕСА_3 , площею З га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1127, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_7 ; АДРЕСА_2 , площею 3 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1128, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власноеті ОСОБА_6 ; АДРЕСА_2 , площею 3 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1129, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_6 шляхом накладення заборони відчуження, користування та розпорядження вказаними земельними ділянками:
У судовому засіданні представник заявників адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просить його задовольнити.
Прокурор Ірпінського відділу Києво-Святошинської місьцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти даного клопотання,поскільки вважає відсутні підстави для скасування арешту,спірні земельні ділянки є предметом злочину,відповідають критеріям,зазначеним у ст.. 98 КПК України.Враховуючи,що до судове розслідування по даному кримінальному провадженню ще не закінчено,то відсутні підстави для скасування арешту майна.
Слідчий суддя,заслухавши учасників процесу,дослідивши матеріали додані до клопотання,оглянувши матеріали кримінального провадження № №42017111200000814 від 30.11.2017 року,вважає клопотання таким,що не підлягає до задоволення.
У судовому засіданні встановлено,що ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 25 січня 2018 року в рамках кримінального провадження №42017111200000814 від 30.11.2017 було задоволено клопотання прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури та накладено арешт на земельні ділянки, розташовані за адресами; АДРЕСА_1 , площею 3,426 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1125, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_5 ; АДРЕСА_2 площею 3 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1126, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_5 ; АДРЕСА_3 , площею З га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1127, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_7 ; АДРЕСА_2 , площею 3 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1128, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власноеті ОСОБА_6 ; АДРЕСА_2 , площею 3 га., з кадастровим номером 3210900000:01:170:1129, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_6 шляхом накладення заборони відчуження, користування та розпорядження вказаними земельними ділянками.
Також,у судовому засіданні встановлено,що ухвалою апеляційного суду Київської області від 14.02.2018р ухвалу слідчого судді від 25.01.2018р залишено без змін.
Крім того,у судовому засіданні встановлено,що ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 06.11.2018р було частково задоволено клопотання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,яке подане представником адвокатом ОСОБА_3 про скасування арешту майна та скасовано арешт на зазначені земельні ділянки в частині заборони на розпорядження та користування даним майном.
Відповідно до ч 2 ст. 174 КПК України «Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчому судді не було надано доказів тих обставин,що арешт на зазначені земельні ділянки було накладено необґрунтовано,навпаки,як уже зазначалось раніше,ухвалою апеляційного суду Київської області від 14.02.2018р ухвалу слідчого судді від 25.01.2018р про накладення арешту на майно залишено без змін.При цьому необхідно звернути увагу на ті обставини,що залишаючи без змін ухвалу слідчого судді від 25.01.2018р,апеляційний суд Київської області у своїй ухвалі від 14.02.2018р погодився з тим,що зазначені в ухвалі земельні ділянки є предметами кримінального правопорушення,передбаченого ч 1 ст.364 КК України та будучи речовими доказами,відповідають критеріям ,зазначеним у ст.. 98 КПК України ,а також оскільки згідно ч 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи,то висновок слідчого судді про накладення арешту на майно ґрунтується на вимогах закону та матеріалах даного кримінального провадження.
У судовому засіданні встановлено,що арешт на спірні земельні ділянки був накладений у зв'язку з тим,що зазначені земельні ділянки постановою прокурора від 24.01.2018р в рамках кримінального провадження №42017111200000814 від 30.11.2017 року визнані речовими доказами,а також що вони є доказами вчинення кримінального правопорушення та були об'єктом кримінально протиправних дій.
Відповідно до ч 9 ст. 100 КПК України «Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.»
У судовому засіданні встановлено,що на даний час по кримінальному провадженню № 42017111200000814 від 30.11.2017 року,досудове слідство триває.
Щодо посилання заявників на ті обставини,що з моменту реєстрації кримінального провадження пройшов вже рік і за цей час жодна посадова особа Ірпінської міської ради не була допитана, жоден депутат міської ради, з тих, які голосували за прийняття відповідних рішень, жоден член земельної та інших постійних комісій і жоден з власників земельних ділянок не був допитаний у вказаному кримінальному провадженні,то необхідно звернути увагу на ті обставини,що ст.174 КПК України передбачено підстави для скасування арешту,а саме що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.Слідчий суддя вважає ,що зазначені у клопотанні обставини ,а саме не вчинення відповідних слідчих дій є підставами для оскарження у передбаченому законом порядку рішень,дій чи бездіяльності органів досудового розслідування.При цьому,слідчий суддя також враховує,що ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 06.11.2018р було скасовано арешт,накладений на зазначені у клопотанні земельні ділянки в частині заборони на розпорядження та користування даним майном.
Враховуючи,викладене ,слідчий суддя вважає відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про скасування арешту майна.
Керуючись ст. 174, КПК України, слідчий суддя, -
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,відмовити у клопотанні ,яке подано їхнім представником адвокатом ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного в рамках кримінального провадження № 42017111200000814 від 30.11.2017 року .
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1