Справа № 560/530/19
іменем України
19 березня 2019 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Матущак В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного ТУЮ у Хмельницькій області, в якому просить:
- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного ТУЮ у Хмельницькій області від 31.08.2018 про закінчення виконавчого провадження (ВП №56808104);
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного ТУЮ у Хмельницькій області провести належним чином виконавче провадження (ВП №56808104) рішення суду про розгляд заяви ОСОБА_2.
Ухвалою суду від 15.02.2019 Хмельницький окружний адміністративний суддя залишив без руху поданий позивачем позов на підставі ч.1 ст.123 КАС України, оскільки позивач пропустила десятиденний строк звернення до адміністративного суду. Також запропоновано позивачу, у строк не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, вказати підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, якщо такі є.
Суддя встановив, що позивач отримала вказану ухвалу суду 05.03.2019, що підтверджується особистим підписом позивача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення та 14.03.2019 звернулася до суду із заявою про продовження строку звернення до адміністративного строку.
В обґрунтування поданого клопотання позивач вказала, що нею пропущений десятиденний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом з причин, які від неї не залежали, а саме: постанову про закінчення виконавчого провадження від 31.05.2018 позивач отримала 15.09.2018 та 19.09.2018 надіслала на адресу Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву про оскарження вказаної постанови.
Позивач також вказує, що вона є інвалідом ІІ групи та потребує лікування тому, після перебуванням на стаціонарному лікуванні, не отримавши жодного процесуального документу за результатом розгляду надісланого нею позову від 19.09.2018, позивач неодноразово зверталася в канцелярію Хмельницького окружного адміністративного суду з метою з'ясування відомостей щодо надісланого 19.09.2018 позову.
07.02.2019 позивач звернулася до голови Хмельницького окружного адміністративного суду з метою отримання інформації стосовно позовної заяви від 19.09.2018, за результатом розгляду якого позивач отримала відповідь, що позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області про скасування постанови на адресу суду не надходив.
Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що надіслана нею позовна заява від 19.09.2018 загубилася, у зв'язку з цим змушена була звернутися до суду повторно з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області про скасування постанови, відтак просить суд вважати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, вважаю, що у задоволенні поданого клопотання необхідно відмовити, а позовну заяву повернути позивачеві з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Стаття 287 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Частиною 1 ст.287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч.2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.
Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суддя встановив, що ОСОБА_1 оскаржує постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного ТУЮ у Хмельницькій області від 31.08.2018 про закінчення виконавчого провадження (ВП №56808104).
Як самостійно зазначає позивач, про існування спірної постанови їй стало відомо 15.09.2018, проте до суду позивач звернулася лише 27.02.2019, про що свідчить відбиток штампу на аркуші адміністративного позову.
В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач, як на підстави поважності пропуску строку звернення до суду, посилається на те, що позивач надіслала позовну заява від 19.09.2018 до Хмельницького окружного адміністративного суду, однак подана заява загубилася, у зв'язку з цим змушена була звернутися до суду повторно з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області про скасування постанови.
Суд критично ставиться до такого твердження позивача, оскільки в матеріалах справи знаходиться офіційна відповідь Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2019 №5730/19 на заяву ОСОБА_1 від 07.02.2019 щодо реагування на бездіяльність працівників відділу документального забезпечення (канцелярії) Хмельницького окружного адміністративного суду.
Згідно вказаної відповіді, за результатами перевірки, викладених у заяві обставин, встановлено, що поштові відправлення за трек-номерами 3250000123363 та 3250000123355 отримані та зареєстровані працівниками відділу документального забезпечення 27.09.2018, тобто ОСОБА_1 було надіслано одну позовну заяву (2240/3208/18 суддя Шевчук О.П. справа за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про зобов'язання надати правову допомогу Хмельницьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно поданої заяви 18.06.2018 та визнати бездіяльність незаконною) та одне заперечення на відзив по справі №2240/2906/18.
Отже, аналізуючи встановлені обставини, суддя дійшов висновку про відсутність доказу надходження до Хмельницького окружного адміністративного суду позовної заяви ОСОБА_1 щодо оскарження постанови Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного ТУЮ у Хмельницькій області від 31.08.2018 про закінчення виконавчого провадження (ВП №56808104) та, відповідно, факту втрати зазначеної позовної заяви, на який посилається позивач.
Крім того, як поважність причин строку звернення до адміністративного суду позивач вказує, що з 25.11.2018 по 12.12.2018 вона знаходилася на лікуванні в санаторії "Дениші", про що свідчить копія санаторно-курортної книжки, яка міститься в матеріалах справи. Крім того позивач надала копії довідок від 20.11.2018, з печаткою та підписом лікаря ОСОБА_3 та від 09.11.2018 з підписом лікаря ОСОБА_4, в яких зазначено, що ОСОБА_1 потребує періодичного стаціонарного та постійного амбулаторного лікування.
Дослідивши вказані довідки суд прийшов до висновку, що вказані довідки не є достатніми та допустимими доказами в розумінні ст.74 та ст.76 КАС України в обґрунтування поважності строків пропуску звернення до суду, оскільки позивач потребує постійного амбулаторного лікування, що не передбачає постійного знаходження хворого у лікарні.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до офіційного визначення амбулаторне лікування - організація медичної допомоги в медичному закладі хворим, що приходять у медичний заклад.
Амбулаторне лікування - лікування, проведене на дому або при відвідуванні самими хворими лікувального закладу (на відміну від стаціонарного лікування, здійснюваного з поміщенням пацієнта в лікарню).
При цьому, позивачем до суду не надано жодних інших доказів в підтвердження неможливості своєчасного подання адміністративного позову.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що факт перебування позивача на амбулаторному лікуванні, не свідчить про відсутність можливості у позивача звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, а доказів перебування на постійному стаціонарному лікуванні позивач не надала.
Крім того, як відповідно до ч.1 ст.55 КАС України сторона в адміністративній справі може брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Частиною 2 вказаної статті визначено, що особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Однак позивач наданим їй правом на представництво в суді не скористалася.
Крім того, як встановив суддя в період з 15.09.2018 по 27.02.2019 ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовними заявами та до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційним скаргами. Встановлені обставини спростовують твердження позивача про відсутність можливості в межах десятиденного строку звернення, визначено КАС України, звернутися до суду з позовною заявою про оскарження постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного ТУЮ у Хмельницькій області від 31.08.2018 про закінчення виконавчого провадження (ВП №56808104).
Отже, аналізуючи встановлені обставини, вважаю за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи вищевказане та те, що дотримання процесуальних строків є обов'язком сторін, суддя не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду поважними за обставин, викладених позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом, у звязку із чим суддя не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у ст. 123 КАС України. Відповідно до ч.1 та ч.2 даної статті зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.
Отже, враховуючи значний пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших поважних причин пропуску строку звернення до суду та не надано доказів поважності причин пропуску даного строку окрім тих, які суддя визнав неповажними, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Разом з тим, вважаю за необхідно роз'яснити позивачу, що згідно з ч.8 ст.169 КАС України, повернення адміністративного позову не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись п.9 ч.4 ст.169, ст.248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя ОСОБА_5