Справа № 560/219/19
іменем України
18 березня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області від 04.12.2018 року № 22/625 в частині накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 111690 гривень.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем було накладено штраф у зв'язку із допуском ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудових відносин. Але дані обставини не підтверджуються жодним доказом, оскільки між ним та ОСОБА_2 була досягнута домовленість, тобто укладений договір про надання послуг, відповідно до якого останній повинен був здійснити ремонт гідравлічного устаткування екскаватора та отримати за результатом роботи грошові кошти. Дані дії носили одноразовий характер, вони вичерпувалися їх виконанням. Відповідачем при накладенні штрафу не було прийнято надані пояснення, а пояснення, надані працівником ОСОБА_3, були розтлумачені відповідачем на власний розсуд.
Відповідно до ухвали від 22.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2-3).
Ухвалою від 18.02.2019 залишено без задоволення заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову (арк. спр. 59-60).
Згідно з ухвалою від 19.02.2019 витребувано у відповідача докази (арк. спр. 62-63)
31.01.2019 до суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що, враховуючи надане працівником ОСОБА_3 усне пояснення, яке зафіксоване на відеокамеру, який вказав своїм роботодавцем ФОП ОСОБА_1 та підтвердив факт нещасного випадку із ОСОБА_2, та пояснення ФОП ОСОБА_1, за результатами інспекційного відвідування посадовими особами управління Держпраці у Хмельницькій області складено ОСОБА_4 інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № 22-19/3460-ІВ від 16.11.2018, та встановлено, що фактичні трудові відносини між ОСОБА_2 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 належним чином 04 жовтня 2018 року не були оформлені. До зауваження на акт інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 була додана копія цивільно-правового договору від 04.10.2018 року, що свідчить про те, що він був складений після проведення інспекційного відвідування з метою приховання неоформлених трудових відносин та є одним із способів уникнення позивачем відповідальності, оскільки цивільно-правовий договір був відсутній під час інспекційного відвідування (арк. спр. 23-25).
11.02.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що відповідачем не надано жодного доказу щодо існування трудових відносин, при цьому інспекційне відвідування відповідач здійснив на підставі заяви невідомої особи та значно пізніше від 04 жовтня 2018 року, а саме 15 листопада 2018 року. При цьому відповідач приходить до безпідставних висновків щодо відсутності цивільно-правових відносин, відкидаючи ті докази, які надані, в тому числі і цивільно-правовий договір (арк. спр. 51).
20.02.2019 відповідачем подано заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких вказує, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснив допуск працівника ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору та з метою приховання неоформлених трудових відносин "замаскував" трудові відносини під цивільно-правові (арк. спр. 65-66).
26.02.2019 до суду на виконання ухвали від 19.02.2019 надійшли письмові пояснення відповідача за №951/19 від 25.02.2019, згідно яких в якості інформації, що лягла в основу рішення керівника Управління про проведення інспекційного відвідування фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин, є доповідна записка начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_5 від 05.11.2018 року щодо порушень законодавства про працю, складена на підставі анонімного повідомлення про допуск ФОП ОСОБА_1 працівника ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору, під час якої з вказаним працівником стався нещасний випадок зі смертельним наслідком (арк. спр. 69-71).
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
30.10.2018 за №9667 відповідачем зареєстровано звернення "небайдужого громадянина", котрий повідомив, що на початку жовтня 2018 року в кар'єрі по видобутку піску, який знаходиться біля с. Трибухівка Дунаєвецького району (на якому веде діяльність ПП ОСОБА_6М.), стався нещасний випадок із ОСОБА_2, який працював неофіційно. Просить провести перевірку по даному випадку (арк. спр. 27).
05.11.2018 начальником відділу з питань експертизи умов праці складено службову записку, згідно якої вказана інформація містить ознаки порушення законодавства про працю, в частині неоформлених трудових відносин, що потребує проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин (арк. спр. 28).
09.11.2018 начальником управління Держпраці у Хмельницькій області прийнято наказ за №229 про здійснення інспекційного відвідування по додержанню законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 (арк. спр. 29).
Згідно з пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №295, інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
16.11.2018 посадовими особами відповідача стосовно ФОП ОСОБА_1 складено ОСОБА_4 інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №22-19/3460-ІВ (далі - ОСОБА_4).
Актом встановлено, що до управління Держпраці у Хмельницькій області надійшла письмова інформація (вх. № 9667 від 30.10.2018), щодо законності ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, використання праці найманих працівників без належного оформлення та про нещасний випадок з ОСОБА_2, який стався з ним 04.10.2018. Посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області 09.11.2018 був здійснений виїзд за адресою Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Трибухівка, піщаний кар'єр, для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 При огляді кар'єра було виявлено місце обвалу породи та розкидані металеві запчастини (можливо наслідки ремонтних робіт, ківш екскаватора), на якому (під час ремонтних робіт якого) стався нещасний випадок. ОСОБА_3 в письмовому вигляді, відповідно до ст.63 Конституції України, від дачі будь-яких пояснень відмовився. Проте, на відеокамеру усно зазначив, що він працює у ФОП ОСОБА_1 протягом 10 років. Також ОСОБА_3 повідомив, що був свідком нещасного випадку, який стався із громадянином ОСОБА_2, який виконував на території цього кар'єру 4 жовтня 2018 року ремонтні роботи гідравлічного устаткування екскаватора.
В ході проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 на кар'єр не прибув. 13 листопада 2018 року, у приміщенні Управління Держпраці у Хмельницькій області, ФОП ОСОБА_1 вручено копію направлення на проведення інспекційного відвідування, датоване від 09.11.2018, та роз'яснено про підстави відвідування та про вже отримане 09.11.2018 року посадовими особами Управління пояснення від особи, що перерубувала на території піщаного кар'єру. ОСОБА_1 надав усні пояснення, що ОСОБА_2 у нього не працює. Він попросив його 04 жовтня 2018 року лише відремонтувати гідравліку екскаватора.
Таким чином, враховуючи надані працівником ОСОБА_3, який вказав своїм роботодавцем ФОП ОСОБА_1, письмове та усне пояснення, зафіксований факт нещасного випадку із ОСОБА_2, встановлено, що трудові відносини між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем належним чином 04 жовтня 2018 року не були оформлені (арк. спр. 31-34).
20.11.2018 позивачем подано зауваження на акт інспекційного відвідування, в якому вказує, що між ним та ОСОБА_2, який виконував на території кар'єру 04.10.2018 року ремонтні роботи гідравлічного устаткування екскаватора, був укладений 03.10.2018 року цивільно-правовий договір, відповідно до якого ОСОБА_2 мав здійснити ремонтні роботи гідравлічного устаткування. Копію договору додано (арк. спр. 35).
Згідно з п.1.1, 2.1 цивільно-правового договору від 04.10.2018, укладеним між фізичною особою ОСОБА_2 (виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (замовник), виконавець зобов'язується надати замовнику послугу, а саме здійснити ремонт транспортного засобу гідравлічної установки екскаватора за адресою Дунаєвецький район, с. Трибухівка на робочому місці замовника. Відповідно до п.4.1 договору вартість послуг складає 1000 грн., а згідно п.6.1 договору сторони не несуть відповідальність за його невиконання в разі виникнення форс-мажорних обставин. Відповідно до п.8.2 договору на виконавця не розповсюджується правила внутрішнього трудового розпорядку замовника. Виконавець самостійно й на власний ризик організовує виконання цього договору (арк. спр. 36-37).
Листом від 23.11.2018 (в листі помилково вказана дата 23.10.2018) за №5476/18 відповідач вказав, що наведені у листі підприємцем доводи та документи, які додані до заперечень, не спростовують обставини, які встановлені під час інспекційного відвідування, та є такими, що виготовлені і надані роботодавцем вже після проведення інспекційних дій (дослідження) у ФОП ОСОБА_1 та лише додатково підтверджують вже виявлені порушення і стан справ із дотримання трудового законодавства роботодавцем (арк. спр. 38).
04 грудня 2018 року управлінням Держпраці у Хмельницькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/625, згідно якої накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 111690,00 грн. відповідно до вимог ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України (арк. спр. 44-45).
Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з ч.1,3 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з ч.1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.
Згідно з ч.1-2 ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
У пунктах 40-42 постанови Верховного Суду від 26 вересня 2018 року по справі №822/723/17 зроблено правовий висновок про те, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Суд зазначає, що визначальним для вирішення даної справи є встановлення наявності існування трудових відносин між позивачем та ОСОБА_2, адже за умови відсутності існування таких відносин відсутня й передумова для притягнення позивача до відповідальності згідно абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
При цьому, такі фактичні обставини повинні підтверджуватися допустимими та належними доказами.
Суд критично оцінює звернення "небайдужого громадянина" від 30.10.2018 з підписом цього "небайдужого громадянина" (арк. спр. 27), адже ст.8 Закону України від 02.10.1996, № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР) визначено, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. При цьому, відповідач звернення "небайдужого громадянина" від 30.10.2018, яке є фактично анонімним, приймає і фактично вирішує його. Цей висновок суду не спростовує посилання у письмовій інформації Управління Держпраці у Хмельницькій області за №951/19 від 25.02.2019 (арк. спр.69-71) на пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №295, адже рішення керівника органу контролю не може не враховувати, і порушувати Закон № 393/96-ВР, який законодавчо регулює питання в тому числі звернень.
Відповідачем в якості доказів перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з позивачем визнається лише встановлений факт одноразового виконання такою особою роботи у позивача, під час якої стався нещасний випадок.
Водночас, позивач заперечує факт наявності перебування у трудових відносинах із ОСОБА_2, і покликається на укладений з цією особою цивільно-правовий договір на здійснення ремонту.
Суд зазначає, що вищевказаний договір позивачем укладено для виконання конкретної роботи (послуги з ремонту). Отже, предметом укладеного договору був кінцевий результат, а не процес праці. Відповідачем не встановлено, що ОСОБА_2 виконував систематично певні роботи, у встановлений строк (графік), як і того, що працівник самостійно не організовував свою роботу, виконував її не на власний ризик та розсуд, та підпорядковувався позивачу.
Відповідач також не враховує вимоги ст.204 ЦК України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів недійсності правочину відповідач суду не надав, тому у суду, за встановлених обставин, немає підстав вважати його недійсним та погоджуватись з доводами відповідача про те, що цей правочин лише "маскує" трудові відносини, оскільки такі є лише припущеннями.
Крім того, відповідач в акті перевірки посилається на усні пояснення ОСОБА_3, однак останній лише повідомив, що був свідком нещасного випадку, який стався з громадянином ОСОБА_2, який виконував на території цього кар'єру 04 жовтня 2018 року ремонті роботи гідравлічного устаткування екскаватора. ОСОБА_3 не надавав усних пояснень (письмові пояснення надавати відмовився, арк. спр. 34), котрі могли б свідчити про наявність ознак трудових, а не цивільно-правових відносин, між позивачем та ОСОБА_2. Факт нещасного випадку із ОСОБА_2 сам по собі також не може свідчити про наявність трудових відносин.
Отже, в ході проведення перевірки відповідачем не зібрано жодних доказів, і не надано таких суду, які б давали можливість об'єктивно встановити факт перебування ФОП ОСОБА_1 з ОСОБА_2 в трудових відносинах, та фактичного допуску його до роботи без оформлення трудового договору. Висновки, викладені в акті інспекційного відвідування, ґрунтуються лише на припущеннях, без жодного доказу наявності порушень позивачем положень КЗпП України. При цьому, позивач надав суду відповідні докази, які перевірені в суді, і спростовують доводи відповідача, що стали підставою для винесення постанови, яка оскаржується.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд, з урахуванням правової позиції Верховного Суду у справі №822/723/17, дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів наявність трудових правовідносин між позивачем та фізичною особою, і, відповідно, законність винесення постанови №22/625 від 04.12.2018, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено 1116,90 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/625 від 04.12.2018, винесену відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1116,90 (одна тисяча сто шістнадцять гривень дев'яносто копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 18 березня 2019 року
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (вул. Партизанська, 54, м.Дунаївці, Дунаєвецький район, Хмельницька область,32400 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)
Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Кам'янецька, 74, м.Хмельницький, Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)
Головуючий суддя ОСОБА_4