про залишення позовної заяви без руху
19 березня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/294/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренич І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить суд:
- визнати протиправним запис державного реєстратора Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області за №20350000000002630 від 30.06.2010 року про включення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, як фізичної особи - підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Чернівецькій області № Ф-148567-54 від 17.12.2018 року в сумі 15819,54 грн.
Ухвалою суду від 19.03.2019 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог а саме : визнати протиправним запис державного реєстратора Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області за №20350000000002630 від 30.06.2010 року про включення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, як фізичної особи - підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94 КАС України).
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55).
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Однак, в порушення вищенаведених вимог, позивачем на засвідчено належним чином додані до позовної заяви додатки.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що недоліки вказаної позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- належних копій документів, належним чином завірених копій документів (або з'явитись позивачу/представнику позивача в приміщення суду для приведення у відповідність документів ).
- документів (належним чином засвідчених копій) на які посилається в адміністративному позові позивач.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Абзацом 2 частини 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Таким чином, зазначеною нормою встановлено 10-тиденний строк на оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування штрафних санкцій.
Позивач з вимогою про скасування рішення про сплату боргу №Ф-148567-54 від 17.12.2018 року звернувся до суду лише 15.03.2019 року, тобто з пропуском строку, встановленого абзацом 2 частини 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Тобто, позивачу необхідно подати до суду обгрунтоване клопотання щодо пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.В. Маренич