Справа № 560/568/19
іменем України
18 березня 2019 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Майстер П.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування наказу,
Позивачі звернулись до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просять:
- визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2018 № 130 "Про результати службового розслідування по невживанню заходів щодо відшкодування залишку збитків, завданих при виконанні робіт TOB "Наша сфера" в частині стягнення з позивачів коштів;
- зобов'язати відповідача повернути суми незаконно стягнених коштів: ОСОБА_1 кошти в сумі 5482,29 грн., ОСОБА_2 кошти в сумі 5482,29 грн., ОСОБА_3 кошти в сумі 5482,29 грн.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Недоліки позовної заяви позивачам необхідно було усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити інші підстави для його поновлення.
На виконання вищевказаної ухвали 15.03.2019 року позивачі надали до суду заяву щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначили, що дії позивачів були спрямовані на вирішення даного спору без звернення до суду.
Також повідомлено суд, що інших причин пропущення строків звернення до адміністративного суду у позивачів немає.
Суд розглянувши подану заяву про поновлення строку звернення до суду, дійшов висновку про неповажність наведених позивачами причин і недоведеністю ними об'єктивної неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).
В той же час, згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані". Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
При цьому, суд вважає, що вказані в позовній заяві причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними, оскільки звернення позивачів до Військової частини НОМЕР_1 із заявами від 23.11.2018 року та 30.11.2018 року про роз'яснення на яких правових підставах з них стягуються кошти, та надання відповідачем відповіді про розгляд заяв, оформленої листом від 29.12.2018 року №9/1000, не є заходами досудового врегулювання спору, так як вказані заяви та відповідь є лише листами інформаційного (рекомендаційний) характеру.
Відтак, на думку суду позивачі мали повне право, а також можливість звернутись до суду з відповідним позовом у встановлений строк, однак звернулися до суду лише 04.03.2019 року.
Як зазначалось вище, у заяві про поновлення строку для звернення до адміністративного суду від 15.03.2019 року позивачі зазначили, що інших причин пропущення строків звернення до адміністративного суду у позивачів немає.
Згідно наведених доводів позивачами у заяві про поновлення строку для звернення до адміністративного суду від 15.03.2019 року суд не вбачає наявності поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи зазначене, позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вимоги ухвали щодо усунення недоліків стосовно надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду - не виконав.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачам.
Керуючись ст.ст.123, 169, 241, 248, 294-295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування наказу - повернути позивачам.
Ухвалу про повернення позовної заяви разом із доданими матеріалами повернути позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя П.М. Майстер