справа №1340/3970/18
06 березня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним
позовом ОСОБА_1,
до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, представник - ОСОБА_2
про скасування наказу, поновлення на посаді
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просила скасувати наказ про її звільнення та поновити її на посаді.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач більше 30 років пропрацювала на державній службі. 30.07.2018 року звільнена згідно спірного наказу, який виданий на підставі подання Золочівської місцевої прокуратури.
30.05.2018 року постановою Золочівського районного суду Львівської області позивача визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
Позивач зазначає наступну суть справи: згідно протоколу про адміністративне правопорушення від правопорушення №233, вбачається, що позивач працюючи на посаді завідувача сектору опрацювання заяв та прийняття рішень відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, 28.02.2017 року, згідно свідоцтва про право на спадщину, набула у власність частину житлового будинку, вартістю 198145,00 грн. Про вказані суттєві зміни у своєму майновому стані позивач, шляхом подання повідомлення на офіційний сайт НАЗК протягом 10 днів з дня набуття у власність майна, не повідомила.
Після смерті свого батька ОСОБА_3, 28.02.2017 року, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач набула у власність частину житлового будинку, вартістю 198145,00 грн. в якому проживала все своє життя, разом з ним, від народження. Позивач факт вчиненого правопорушення заперечила, вважає, що отримала в спадщину майно безкоштовно, повідомлення про суттєві зміни в майновий стан не подавала, а наявність набутого майна відобразила в декларації за 2017 рік.
Національне агентство з питань запобігання корупції проводить перевірку вказаного факту, висновки за результатами якої ще відсутні.
Позивач вважає, що в Золочівської місцевої прокуратури не було ніяких підстав вносити подання про звільнення, а начальнику Управління соціального захисту Золочівської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_4 звільняти позивачку з роботи, оскільки перед тим він видав 07.06.2018 року наказ про оголошення догани.
При прийнятті вказаного наказу відповідачем не було враховано, що при накладенні на позивача судом адміністративного стягнення за порушення, що фактично не було пов'язано з корупцією, не було вказано про подальшу неможливість позивача виконувати посадові обов'язки. Крім того, за вчинення так званого корупційного правопорушення на позивачку накладено штраф, а відтак відсутніми є підстави для її звільнення, оскільки наявні ознаки подвійного притягнення до відповідальності за одне і теж саме правопорушення, що на думку позивачки є неприпустимим.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення та докази, просила позов задоволити повністю.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що позивач звільнена 30 травня 2018 року на підставі подання про звільнення Золочівської місцевої прокуратури від 06.07.2018 року № 05-47/884 вих 18, додатком до якого була копія постанови Золочівського районного суду Львівської області від 30 травня 2018 року.
Також, відповідач зазначає, що позивачку звільнено з посади згідно п. 3 ч. 1 ст. 84 Закону України «Про державну службу», ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки 30 травня 2018 року постановою Золочівського районного суду Львівської області по справі за № 445/706/18, ОСОБА_1, визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, надала суду додаткові докази та документи.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 20.09.2018 року відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою судді від 22.11.2018 року розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.
Судом встановлені наступні обставини:
07.06.2018 року відповідачем видано наказ за №80-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1», яким відповідно до ст. 64, ст. 66 Закону України «Про державну службу», ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» оголошено догану позивачці на підставі протоколу засідання дисциплінарної комісії управління соціального захисту населення райдержадміністрації № 3 від 07.06.2018 року.
03.07.2018 року відповідачем видано наказ за № 125-к «Про звільнення ОСОБА_1», яким відповідно до пункту 3 частини 1 статті 84 Закону України «Про державну службу», статті 65 Закону України про «Про запобігання корупції», статті 24 Закону України «Про відпустки», наказано:
« 1. Наказ №80-к від 07.06.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І» вважати таким, що втратив чинність.
2. Звільнити ОСОБА_1, завідувача сектору опрацювання заяв та прийняття рішень відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення райдержадміністрації, 31 липня 2018 року у зв'язку із втратою права на державну Службу або його обмеження.
3. Відділу бухгалтерського обліку управління соціального захисту населення райдержадміністрації виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 01.06.2016 р. по 31.05.2017 р., за 5 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 01.06.2017 р. по 31.05.2018 р., за 5 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 01.06.2018 р. по 31.07.2018 р., за 15 календарних днів невикористаної додаткової відпустки за стаж державної служби за 2017 рік та за 15 календарних днів невикористаної додаткової відпустки за стаж державної служби за 2018 рік.
Підстава: Подання Золочівської місцевої прокуратури № 05-47/884 вих. 18 від 06.07.2018 року».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне звільнення протиправним та таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про державну службу».
Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірного наказу з наступних встановлених судом обставин та вимог законодавства:
07.06.2018 року згідно протоколу засідання дисциплінарної комісії управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області за № 3, вирішено подати подання начальнику управління щодо оголошення догани позивачці.
Згідно 69 Закону України «Про державну службу», для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно ст. 74 цього ж Закону, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
Згідно ст. 77 цього ж Закону, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
У разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб'єкт призначення зобов'язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Згідно ст.79 цього ж Закону, якщо протягом року після накладення дисциплінарного стягнення до державного службовця не буде застосоване нове дисциплінарне стягнення, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо державний службовець не вчинив нового порушення цього Закону, інших нормативно-правових актів у сфері державної служби і виявив себе сумлінним службовцем, дисциплінарне стягнення стосовно нього може бути знято до закінчення року, протягом якого воно було накладено, але не раніше ніж через шість місяців з дня накладення дисциплінарного стягнення. Право на дострокове зняття дисциплінарного стягнення належить суб'єкту призначення, що його застосував.
07.06.2018 року відповідачем видано наказ за №80-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1», яким відповідно до ст. 64, ст. 66 Закону України «Про державну службу», ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» оголошено догану позивачці на підставі протоколу засідання дисциплінарної комісії управління соціального захисту населення райдержадміністрації № 3 від 07.06.2018 року.
30.07.2018 року відповідачем на підставі Подання Золочівської місцевої прокуратури № 05-47/884 вих. 18 від 06.07.2018 року». видано наказ за № 125 к «Про звільнення ОСОБА_1», яким:
1. Наказ №80-к від 07.06.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.» вважати таким, що втратив чинність.
2. Звільнити ОСОБА_1, завідувача сектору опрацювання заяв та прийняття рішень відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення райдержадміністрації, 31 липня 2018 року у зв'язку із втратою права на державну Службу або його обмеження.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірному наказу суд зазначає наступне:
Відповідач наказ №80-к від 07.06.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.» вважає таким, що втратив чинність, однак спірне рішення в цій частині не відповідає вимогам Закону України «Про державну службу», а також Положенню про управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області від 05.03.2018 року, оскільки законом передбачений певний порядок та строки саме зняття дисциплінарного стягнення.
Відтак в цій частині спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Таким чином, спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню в цілому, оскільки дисциплінарне стягнення - оголошення догани, застосоване до позивачки наказом №80-к від 07.06.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.» станом на 30.07.2018 року у законний спосіб не знято, а відтак звільнення позивачки спірним наказом за одне і теж порушення не узгоджується із вищевказаними конституційними принципами, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
З цих же підстав судом враховуються аргументи позивача в частині поновлення на посаді завідувача сектору опрацювання заяв та прийняття рішень відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації.
Також підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо стягнення з Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 80357,05 грн.
Згідно довідки про доходи від 12.02.2019 року, середньоденна заробітна плата позивача складає 544,79 грн., середньомісячна заробітна плата складає 11168,27 грн.
Суд встановив, що час затримки виконання судового рішення становить 7 місяців і 4 дні (з 31.07.2018 по 05.03.2019).
Оскільки час вимушеного прогулу становить 7 місяців 4 дні, тому середній заробіток за цей період складає 80357,05 грн. (7 міс. Ч 11168,27 + 4 дні Ч 544,79 = 80357,05 грн.).
З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача.
Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Тому на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Золочівської районної державної адміністрації Львівської області.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 (80751, с. Вороняки, вул. Привокзальна, 50, Золочівського району, Львівської області) до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області (80700, вул. Пачовського, 7, м. Золочів, Львівська область) про скасування наказу, поновлення на посаді, - задоволити повністю.
Визнати протиправним і скасувати наказ Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області №125-к від 30.07.2018 року «Про звільнення ОСОБА_1» з посади завідувача сектору опрацювання заяв та прийняття рішень відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації.
Поновити ОСОБА_1 (ідентифікацій номер НОМЕР_1, с. Вороняки, вул. Привокзальна, 50, Золочівського району, Львівської області) на посаді завідувача сектору опрацювання заяв та прийняття рішень відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області (ЄДРПОУ 03194306, вул. Пачовського, 7, м. Золочів, Львівська область) на користь ОСОБА_1 (ідентифікацій номер НОМЕР_1, с. Вороняки, вул. Привокзальна, 50, Золочівського району, Львівської області) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 80357,05 грн.
Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору опрацювання заяв та прийняття рішень відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 11168,27 грн. підлягає негайному виконанню.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області (ЄДРПОУ 03194306, вул. Пачовського, 7, м. Золочів, Львівська область) на користь ОСОБА_1 (ідентифікацій номер НОМЕР_1, с. Вороняки, вул. Привокзальна, 50, Золочівського району, Львівської області) 704,80 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено у повному обсязі 18.03.2019 року.
Суддя Гавдик З.В.