справа №1.380.2019.000490
14 березня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.
секретар судового засідання Сільник Н.Є.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКРОЛ" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними і скасування постанови про накладення штрафу,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРКРОЛ» звернулося до Головного управління Держпраці у Львівській області з позовом, у якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 4074/1425/АВ/ФС-2 від 17.01.2019 р. та постанову Головного управління Держпраці в Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 4074/1425/АВ/ФС-1 від 17.01.2019 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.01.2019 р. Головним управлінням Держпраці у Львівській області було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 4074/1425/АВ/ФС-2 від 17.01.2019 р. та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 4074/1425/АВ/ФС-1 від 17.01.2019. Вказує, що підставою для накладення штрафів начальником Головного управління Держпраці у Львівській області стали виявлені порушення в акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю ЛВ4074/457/АВ від 28.12.2018 щодо не проведення оплати праці за роботу в надурочний час в подвійному розмірі годинної ставки, а також те, що напередодні святкових та неробочих днів позивачем не було зменшено робочий день на 1 годину. Позивач вважає, що відповідач не врахував наданих ним письмових доказів щодо допущення механічної помилки в табелях обліку робочого часу, наявність пояснень працівників, які спростовували факт порушень їх гарантій в сфері оплати праці, відсутність будь-яких скарг з боку працівників щодо неналежної оплати праці, і відповідно у відповідача не було підстав для констатації факту наявності порушення ст.ст. 53, 106 КЗпП та винесення оскаржуваних постанов. Також позивач зазначає, що він не був ознайомлений з направленням на проведення перевірки до початку її проведення і таке не було вручене йому. Додатково позивач посилається на те, що відповідач позбавив його можливості взяти участь в розгляді справи про накладення штрафу, довести свою позицію, надати додаткові докази, а тому винесені ним постанови про накладення штрафів не можуть вважатися такими, що винесені з дотриманням вимог закону.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, надав відзив на позовну заяву, з якого вбачається що він не вважає допущену описку позивачем в табелі обліку робочого часу як помилку, а така свідчить про порушення гарантій працівників на оплату праці та встановлений робочий час, вважає що перевірка позивача була проведена з дотриманням вимог закону.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та поданих ним пояснень щодо підстав позову.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.
04.02.2019 р. ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
04.02.2019 р. від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, якою він просив суд вжити заходів забезпечення адміністративного позову, а саме:
зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ЛВ 4074/1425/АВ/ФС-2 від 17.01.2019 р. у безспірному порядку до набрання законної сили судовим рішенням по справі.
зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ЛВ 4074/1425/АВ/ФС-1 від 17.01.2019 р. у безспірному порядку до набрання законної сили судовим рішенням по справі.
05.02.2019 р. ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було відмовлено у задоволенні заяви, оскільки наведені заявником обставини, на думку суду, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним позивачем шляхом, оскільки матеріали даної справи не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
Позивачем разом з поданням позовної заяви було подано клопотання про виклик та допит свідків у судовому засіданні, яке судом було задоволено та допитано свідків, а також клопотання про витребування з Головного управління Держпраці у Львівській області матеріали проведення інспекційного відвідування 28.12.2018 р. на підставі яких складено акт інспекційного відвідування від 28.12.2018 р. №ЛВ/4074/1425 та матеріали розгляду справи про накладення штрафу уповноваженими особами за результатами якої винесено постанову Головного управління Держпраці в Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 4074/1425/АВ/ФС-2 від 17.01.2019 р., яке теж судом було задоволено з метою повного та всебічного дослідження обставин справи.
У підготовчому засіданні 12.03.2019 р. суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив такі правовідносини:
28 грудня 2018 року інспектором праці - головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів у Львівській області Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_3 було проведено інспекційне відвідування ТОВ «УКРКРОЛ».
Метою проведення інспекційного відвідування стало дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантії для працівників на час виконання державних та громадських обов'язків.
За результатами проведення перевірки інспектором, зокрема було встановлено наявність порушення ч. 1 ст. 106 КЗпП, а саме - у ході інспекційного відвідування при вивченні табелів обліку робочого часу, розрахункової відомості, встановлено, що товариство: при залученні працівника ОСОБА_4 у червні 2017 року до роботи понад встановлену норму тривалості робочого часу (відпрацьовано 160 год. при нормі 159 год.), при залученні працівника ОСОБА_5 до роботи понад встановлену норму тривалості робочого часу у травні 2018 року (відпрацьовано 160 год. при нормі 159 год.), у червні 2018 року (відпрацьовано 160 год. при нормі 159 год.), при залученні працівника ОСОБА_6 у серпні 2018 року до роботи понад встановлену норму тривалості робочого часу (відпрацьовано 176 год. при нормі 175 год.), - підприємством не проведено оплату праці за роботу в надурочний час в подвійному розмірі годинної ставки. Також констатовано наявність порушення ст. 53 КЗпП в частині не скорочення робочого дня перед окремими святковими днями на 1 годину.
В результаті проведеної перевірки був складений акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю ЛВ4074/457/АВ від 28.12.2018 р. та видано припис на усунення порушень закону.
11.01.2019 р. ТОВ «УКРКРОЛ» надало письмові пояснення до Головного управління Держпраці у Львівській області з долученими документами, якими останнє спростовувало наявність порушень описаних в акті перевірки з посиланням на додані докази.
17.01.2019 р. відповідачем було проведено розгляд акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю ЛВ4074/457/АВ від 28.12.2018 р. та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 4074/1425/АВ/ФС-2 від 17.01.2019 р., якою за вказане порушення закону на ТОВ «УКРКРОЛ» накладено штраф у розмірі 111690,00 грн., та постанову №ЛВ 4074/1425/АВ/ФС-1 від 17.01.2019 р., якою накладено штраф у розмірі 3723,00 грн. Позивач про дату засідання, на якому вирішувалось питання про накладення штрафів відповідачем, повідомлений не був.
Не погодившись із вказаними постановами про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами позивач оскаржив їх до суду.
При ухваленні рішення суд керувався наступним:
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11 лютого 2015 року N 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з п. 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Згідно з п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Підпунктом 3 пункту 5 Порядку №295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань.
Частиною 2 статті 265 КЗпП України встановлено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, за порушення вимог законодавства про працю, зокрема згідно абзацу 4 вказаної частини юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Штрафи, зазначені у ч. 2 статті 265 КЗпП України, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
Відповідно до норм тривалості робочого часу на 2017 рік кількість робочих годин у травні становила 159 годин, норма тривалості робочого часу у 2018 році у червні - 159 годин та у серпні 175 годин.
Судом встановлено, що перевірку тривалості робочого часу інспектором проведено шляхом візуального огляду наданих в ході інспекційного відвідування табелів обліку робочого часу працівників ОСОБА_4 у червні 2017 року, ОСОБА_5 у травні-червні 2017 року, ОСОБА_6 у серпні 2017 року, в порівнянні з затвердженими нормами, що і лягло в основу висновку про порушення позивачем ч. 1 ст. 106 КЗпП України.
На спростування цих доводів позивач навів мотиви та надав письмові докази того, що у перевірений інспектором період ТОВ «УКРКРОЛ» здійснювало діяльність із надання в оренду крана МКГ-25БР з екіпажем, тобто виконувало роботи за замовленням контрагентів.
В цей час ТОВ «УКРКРОЛ» мало укладений договір оренди крану з екіпажем із ТОВ «Універсал інжиніринг».
Вказане товариство надавало позивачу рапорти про відпрацьовані машино-години за кожен місяць.
На підставі цих рапортів нараховувалась заробітна плата працівникам, що працювали на спецтехніці, а також проводились розрахунки між Замовником (ТОВ «Універсал інжиніринг») та Виконавцем (ТОВ «УКРКРОЛ»).
Тривалість роботи напередодні святкових та неробочих днів була скорочена на 1 годину, в т.ч. за 2017 рік - 28 червня 2017 року (день Конституції України), за 2018 рік - 09 травня (ОСОБА_7), 28 червня 2017 року (день Конституції України), 24 серпня (день Незалежності України), що зокрема відображено у відповідних рапортах ТОВ «Універсал Інжиніринг».
На підтвердження цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (ОСОБА_4 на цей час припинив трудові відносини з товариством) надано письмові пояснення, в яких вони підтверджують що напередодні святкових та неробочих днів їм було скорочено на 1 годину тривалість робочого дня, а саме 08.05.2018, 27.06.2018, 23.08.2018.
Заробітна плата отримана у повному обсязі за відпрацьований час.
Судом встановлено, що з метою виправлення помилки директором ТОВ «УКРКРОЛ» було винесено наказ від 02.01.2019 №02-01/19, яким внесено зміни до табелів обліку робочого часу та виправлено допущені описки.
З наказом ознайомлено працівників ТОВ «УКРКРОЛ», в табелях обліку робочого часу яких допущено описки.
Окрім цього, працівники ТОВ «УКРКРОЛ» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були допитані судом як свідки в судовому засіданні та підтвердили, що напередодні святкових та неробочих днів їм було скорочено на 1 годину тривалість робочого дня, а саме 08.05.2018, 27.06.2018, 23.08.2018. Заробітна плата отримана у повному обсязі за відпрацьований час, жодних претензій чи скарг до Товариства вони не мали за час своєї трудової діяльності.
Суд вважає, що співставлення відомостей з табелю обліку робочого часу працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за 2017 та 2018 року із затвердженими нормами кількості робочих годин не може бути єдиним, належним та беззаперечним доказом на підтвердження порушення позивачем ст. 106 КЗпП України.
Натомість, при оцінці виявленого порушення відповідачу необхідно було врахувати надані позивачем пояснення, письмові докази, пояснення працівників та інші докази виправлення технічної помилки при складанні табелів обліку використаного робочого часу за 2017 та 2018 року та надати оцінку доцільності застосування штрафних санкцій з урахуванням характеру вчиненого порушення.
Також важливим, на думку суду, є те, що будь-яких скарг від працівників - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на позивача з приводу невиплати в подвійному розмірі заробітної плати за одну відпрацьовану годину в надурочний час не було.
Також суд зазначає наступне.
Згідно з п. 8, 9 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26 квітня 2017 № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Відповідно до п. 16, 17 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295, у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
Відповідачем в судовому засіданні не доведено того факту, що на час проведення інспекційного відвідування ТОВ «УКРКРОЛ» уповноважена особа товариства була присутня, їй було вручено направлення для перевірки з пред'явленням службового посвідчення, що є необхідною гарантією дотримання вимог закону та законності проведеної перевірки.
Таким чином відповідачем всупереч вимогам закону було проведено інспекційну перевірку позивача без присутності уповноваженої особи та пред'явлення їй службового посвідчення інспектора.
Не ознайомлення позивача з направленням на проведення перевірки до початку її проведення і відповідно не вручення такого, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом України в постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, та Верховним Судом в постанові від 05 травня 2018 року справа № 810/3188/17.
Щодо дотримання відповідачем вимог закону при розгляді справи щодо накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення суд вважає наступне:
Відповідно до п. 6, 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року, про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше, ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Як вбачається із матеріалів справи, докази направлення Управлінням Держпраці у Львівськії області ТОВ «УКРКРОЛ» повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу 17.01.2019 відсутні.
Відповідно до п.7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення (п.8 Порядку № 509).
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем порушено вимоги п. 7, 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 року, чим позбавлено можливості позивача взяти участь в розгляді справи про накладення штрафу, довести свою позицію, надати додаткові докази, а тому винесені відповідачем постанови про накладення штрафів не можуть вважатися такими, що прийняті з дотриманням вимог закону, та вони є протиправними і підлягають скасуванню.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Також суд зазначає, що відповідно до п.п. 3, 8 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Отже при оцінці виявленого порушення відповідачу слід обов'язково враховувати пояснення особи щодо матеріалів перевірки та чи виправдане застосування штрафних санкцій з урахуванням тяжкості вчиненого порушення.
В даному випадку при прийнятті оскарженої постанови відповідач не надавши об'єктивної оцінки документам та обставинам, що стали предметом перевірки фактично застосував до позивача відповідальність в розмірі 111690 грн внаслідок невиплати на його думку в подвійному розмірі заробітної плати за одну відпрацьовану годину.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки, у даній справі оспорюється рішення прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню, а позов задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 17.01.2019 № ЛВ 4074/1425/АВ/ФС-2 та № ЛВ 4074/1425/АВ/ФС-1.
Стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8) за рахунок його бюджетних асигнувань 1921 (одну тисяча дев'ятсот двадцять одну) грн сплаченого судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКРОЛ" (79000, м. Львів, вул. Китайська, 4, офіс 34).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2019.
Суддя Р.М. Брильовський