ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
11 березня 2019 року м. Київ№ 826/16167/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доМіністерства аграрної політики та продовольства України
проскасування дисциплінарного стягнення,
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ № 166-п від 20.09.2018 про оголошення догани генеральному директору державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" ОСОБА_1
В якості підстав позову позивач зазначив, що прийнятий щодо генерального директора державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" ОСОБА_1 наказ про оголошення догани є неправомірним, та прийнятий на підставі дій позивача, що, з урахуванням усіх обставин, виключають можливість притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 відкрито провадження у адміністративній справі, призначено до розгляду в підготовче засідання 18.12.2018.
18.12.2018 судом оголошено перерву, розгляд справи призначено на 26.02.2019.
26.02.2019 з технічних причин розгляд справи відкладено на 11.03.2019.
18.12.2018 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника відповідача № 31-4/1874 від 17.12.2018 «Про закриття провадження у справі».
В обґрунтування свого клопотання представник відповідача вказав, що відносини, що виникли між позивачем та Міністерством аграрної політики та продовольства України носять не публічно-правовий характер та не можуть випливати з владно-управлінських функцій.
У судовому засіданні 11.03.2019 судом поставлено на розгляд питання про закриття провадження у справі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 був прийнятий на посаду генерального директора Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» наказом 205-к від 01.08.2017 шляхом укладення контракту № 20 від 01.08.2017 за результатом конкурсного відбору курівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки.
Міністерством аграрної політики та промисловості України, у відповідності ст.ст. 147-149 Кодексу законів про працю, п.п. 11.2.16 п. 11.2 розділу 11 Статуту державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», затвердженого наказом Мінагрополітики від 22.06.2017 № 309, п. 2.8 розділу 2 контракту № 20 від 01.08.2017, прийнято наказ № 166-п від 20.09.2018 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за порушення трудової дисципліни щодо недотримання процедури звільнення керівників філій.
Позивач, не погоджуючись з правомірністю застосування дисциплінарного стягнення, звернувся за захистом своїх прав до адміністративного суду.
Суд, надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, зазначає наступне.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця визначено Законом України «Про державну службу».
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну службу», державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу», державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну службу» передбачено перелік осіб, на яких дія вказаного закону не поширюється, де, зокрема, в п. 15 зазначено працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами.
Повноваження Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо кадрового забезпечення підприємств, що належать до сфери управління міністерства, визначено Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1119. (далі - Положення).
Згідно п.п. 2 п. 5 Постанови Мінагрополітики з метою організації своєї діяльності здійснює добір кадрів в апарат Мінагрополітики та керівників підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників апарату Мінагрополітики.
Відповідно п.п. 11, 12 п. 101 Постанови, державний секретар Мінагрополітики призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики; притягує до дисциплінарної відповідальності керівників державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики.
Перелік підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики України, та акціонерних товариств, функції з управління корпоративними правами яких здійснюються міністерством, в тому числі Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», затверджено наказом Мінагрополітики України від 07.12.2015 № 469.
Розділом 10 Статуту Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», затвердженого наказом Мінагрополітики України № 309 від 22.06.2017, визначено порядок здійснення управління підприємством, зокрема, у п.п. 10.1., 10.2. вказано, що управління підприємством здійснюється генеральним директором відповідно до статуту.
Пунктом 10.3. Статуту передбачено, що призначення генерального директора на роботу здійснюється уповноваженим органом (Мінагрополітики України) на умовах, визначених у контракті, в якому зазначаються строк контракту, права, обов'язки і відповідальність генерального директора, умови його матеріального забезпечення, порядок та умови розірвання контракту та звільнення з посади.
Згідно ст. 21 Кодексу законів про працю, контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
З правового аналізу зазначених норм вбачається, що адміністративний суд розглядає спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; тобто спори, пов'язані з діяльністю на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Разом з тим, генеральний директор державного підприємства до зазначеного вичерпного переліку не належить, його повноваження визначені не законом, а статутом відповідного підприємства та контрактом, він підзвітний уповноваженому органу управління та жодних владно-розпорядчих функцій не виконує, що виключає належність останнього до категорії публічних службовців.
Таким чином, відносини з приводу притягнення директора державного підприємства до дисциплінарної відповідальності не пов'язані з проходженням публічної служби та є трудовими, відтак, спори, що виникають у таких правовідносинах, не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Видання відповідного акту уповноваженим органом правової природи цих відносин не змінює.
Аналогічна позиція зазначена у пункті 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», відповідно до якого діяльність особи, призначеної у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління на посаду керівника юридичної особи - суб'єкта господарської діяльності (наприклад, керівник житлово-експлуатаційної організації, призначений на цю посаду відповідним органом місцевого самоврядування), що функціонує на основі права господарського відання або права оперативного управління, або за рішенням органу місцевого самоврядування, не є публічною службою, передбаченою пунктом 15 статті 3 КАС. Трудові правовідносини таких осіб регулюються законодавством про працю, а спори із цих питань розглядаються у порядку цивільного судочинства.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого клопотання представника відповідача підлягає задоволенню, а провадження по справі - закриттю
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини другої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Статтею 239 КАС України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Роз'яснити позивачу, що розгляд справи має здійснюватися місцевим судом за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Враховуючи викладене, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 238, ч. 2 ст. 238, статтями 239, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про скасування дисциплінарного стягнення закрити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Повний текст ухвали виготовлено 12.03.2019.
Суддя К.С. Пащенко