21 грудня 2018 р. Справа № 804/4478/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №804/4478/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Цитадель" до старшого оперуповноваженого особливо важливих справах Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого особливо важливих справах Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_2, Головного оперуповноваженого Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_3, головного оперуповноваженого Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_4, оперуповноваженого Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_5, оперуповноваженого Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_6 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Цитадель" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до старшого оперуповноваженого особливо важливих справах Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого особливо важливих справах Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_2, Головного оперуповноваженого Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_3, головного оперуповноваженого Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_4, оперуповноваженого Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_5, оперуповноваженого Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_6, у якому просить визнати дії старшого оперуповноваженого особливо важливих справах Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого особливо важливих справах Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_2, Головного оперуповноваженого Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_3, головного оперуповноваженого Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_4, оперуповноваженого Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_5, оперуповноваженого Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_6 щодо проведення 17.04.2018 року обшуку приміщення ТОВ "Охоронна компанія "Цитадель" розташованого за адресою м. Кам'янське, вул. Братська, 24 - протиправними.
Справі за вищезазначеним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 804/4478/18.
Ухвалою суду від 19.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №804/4478/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.
14.08.2018р. до суду надійшло клопотання представника Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_7 про залучення Департаменту захисту економіки Національної поліції України до участі в адміністративній справі №804/4478/18 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а також пояснення щодо адміністративного позову.
У період з 16.07.2018р. по 28.08.2018р. суддя Барановський Р.А. перебував у відпустці, у зв'язку з чим розгляд вищенаведеного клопотання здійснено судом 29.08.2018р. у письмовому провадженні.
Ухвалою від 29.08.2018р. суд ухвалив задовольнити вищезазначене клопотання та залучити Департамент захисту економіки Національної поліції України до участі в адміністративній справі №804/4478/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Водночас, 21.08.2018р. до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Цитадель" про витребування доказів, у якому позивач просить суд, зокрема, зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України невідкладно надати суду належним чином засвідчені копії: письмового доручення слідчого від 16.04.2018 року за №17/1/2-28298-18, яке зареєстроване в канцелярії Департаменту захисту економіки Національної поліції України; витягу з журналу вхідної кореспонденції з відміткою про реєстрацію доручення слідчого від 16.04.2018 року за №17/1/2-28298-18; наказу керівника Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визначення конкретних осіб, на яких покладаються обов'язки з виконання доручення слідчого від 16.04.2018 року за №17/1/2-28298-18; наказів керівника Департаменту захисту економіки Національної поліції України про відрядження Відповідачів до м. Кам'янське у квітні 2018 року.
Позивач у даному клопотанні стверджував, що витребовувані документи перебувають у розпорядженні Департаменту захисту економіки Національної поліції України, а відсутність даних доказів спростовує аргументи, викладені у поясненнях Департаменту, у зв'язку з чим з метою повного та всебічного встановлення обставин спору в рамках даного позову суд дійшов до висновку про необхідність розгляду адміністративної справи №804/4478/18 в порядку загального позовного провадження та ухвалою від 29.08.2018р. суд ухвалив провести розгляд вищезазначеної справи в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання по справі на 22.10.2018р. о 11:00 год.
Згідно наявної у матеріалах справи довідки за №235 від 22.10.2018р. суддя Барановський Р.А. 22.10.2018р. перебував у відпустці, у зв'язку з чим підготовче засідання по справі було призначено на 26.11.2018р. о 11:00 год.
26.11.2018р. суд усними ухвалами проголошеними у судовому засіданні та відображеними секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 26.11.2018р. ухвалив встановити позивачу строк тривалістю три дні для надання відповіді на відзиви відповідачів, а відповідачам строк тривалістю три дні для надання заперечень на відповідь на відзиви, у зв'язку з чим суд також ухвалив відкласти підготовче засідання до 10.12.2018р. о 11:00 год.
10.12.2018р. у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідачів або їх уповноважених представників та представника третьої особи з огляду на відсутність підтвердження/повідомлення про розгляд справи 10.12.2018р. суд усною ухвалою проголошеною у судовому засіданні та відображеною секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 10.12.2018р. ухвалив відкласти підготовче засідання по справі до 21.12.2018р. о 10:00 год.
19.12.2018р. до суду надійшло подане засобами електронного зв'язку представником третьої особи клопотання про розгляд справи без участі представника.
21.12.2018р. представником позивача було подано до суду клопотання про розгляд справи №804/4478/18 у письмовому провадженні.
Відповідачі у судове засідання, призначене на 21.12.2018р. не з'явились, однак у поданих до суду відзивах на позов старші оперуповноважені особливо важливих справах Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_1 та ОСОБА_2, головні оперуповноважені Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявили до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
Враховуючи вищенаведене, керуючись приписами ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд усною ухвалою проголошеною у судовому засіданні та відображеною секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 21.12.2018р. ухвалив продовжити розгляд адміністративної справи №804/4478/18 в порядку письмового провадження.
Проаналізувавши зміст позовних вимог та надані до суду матеріали, норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що вищезазначений адміністративний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим провадження по справі №804/4478/18 слід закрити, виходячи з наступного.
У відповідності до положень статті 55 Конституції України - кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно із ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
у спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
у спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
у спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
у спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
у спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
у спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
у спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
у спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" , за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;
у спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";
у спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" .
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється, зокрема, на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Положеннями пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Вжитий у пункті 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» -Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_8 України, цим та іншими законами України, актами Президента України, та постановами Верховної ОСОБА_8 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України»
Департамент, утворений постановою Кабінету Міністрів України №830 від 13.10.2015р., є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України №81 від 07.11.2015р. - Департамент є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність.
Згідно зі статтею 40 Кримінального процесуального кодексу України відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій несе слідчий, останній уповноважений як проводити самостійно, так і. доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних - слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.
Співробітники оперативних підрозділів, відповідно до частин 2 та 3 статті 41 Кримінального процесуального кодексу України, не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.
Дорученим слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих, (розшукових) дій є обов'язковим для виконання оперативним підрозділом.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Печерського районного суду від 27.03.2018р. у справі №757/14733/18-к надано слідчому в ОВС другого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9, прокурору першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату ОСОБА_10, прокурорам групи прокурорів та слідчим: слідчої групи у, кримінальному провадженні № 420160000000002658 від 03.10.2016р., а також за їж дорученням працівникам оперативного підрозділу дозвіл на проведення обшуку офісів ТОВ «Парадіз компані», та ТОВ ТК «Гранд маркет» за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вулиця Братська, будинок 24 з метою відшукання, виявлення та вилучення речей, майна і документів, що мають значення для досудового розслідування, у тому числі визначених ухвалою документів, які стосуються господарської діяльності, зокрема, ТОВ «Охоронна компанія «Цитадель».
На підставі зазначеної вище ухвали Печерського районного суду від 27.03.2018р. старшим слідчим в особливо важливих справах другого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 у порядку ст. ст. 40, 41 Кримінального процесуального кодексу України підготовлено та скеровано на адресу Департаменту захисту економіки Національної поліції України доручення від 16.04.2018р. № 17/1/2-28298-18 на проведення працівниками Департаменту захисту економіки Національної поліції України відповідних слідчих (розшукових) дій, визначених ухвалою слідчого судді.
Організацію виконання вищезазначеного доручення слідчого №17/1/2-28298-18 від 16.04.2018р. згідно з резолюцією, накладеною безпосередньо на першій, його сторінці заступником начальника Департаменту ОСОБА_11, доручено ОСОБА_12 (начальник управління захисту економіки в Запорізькій області ДЗЕ НПУ), ОСОБА_13 (начальник відділу протидії організованим формам злочинності у сфері економіки Управління протидії злочинності у фінансовій сфері та галузях економіки ДЗЕ НПУ), ОСОБА_14 (начальник управління захисту економіки в м. Києві ДЗЕ НПУ), ОСОБА_8 (начальник управління захисту економіки в Чернігівській області ДЗЕ НПУ).
Натомість, звертаючись до суду із даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Цитадель" фактично просить суд надати оцінку слідчих дій у вигляді проведеного відповідачами обшуку, тобто позивач ставить під сумнів законність дій не тільки працівників Департаменту захисту економіки Національної поліції України, але й слідчого, яким організовано та проведено відповідний обшук.
З вищенаведеного слідує, що у даному адміністративному позові відсутній публічно-правовий спір, оскільки предметом позову є дії відповідачів щодо проведення обшуку в межах кримінального провадження, однак під час проведення обшуку відповідачами виконувались не владні управлінські функції, а відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України - слідчі дії.
Крім того, слід також зауважити, що ТОВ «ОК «Цитадель» у позовній заяві, зокрема, зазначає, що з урахуванням теперішнього статусу позивача, як учасника вищезазначеного кримінального провадження, він не наділений правом оскаржувати дії та бездіяльність органів досудового слідства.
Разом з тим, п. 2 ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Слід зазначити, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, а також в ході розслідування кримінальної справи або здійсненні досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Оскільки обшук в орендованому позивачем приміщенні був проведений в рамках досудового розслідування кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді, згідно вимог статей 234, 236 Кримінального процесуального кодексу України, тому оскарження процесуальних актів дій органів досудового розслідування має здійснюватись в порядку встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Отже, з огляду на те, що зазначена слідча дія (обшук) проведена в рамках досудового розслідування кримінального провадження, у зв'язку з чим оскарження процесуальних актів та дій органів досудового розслідування повинно здійснюватись в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Статтею 24 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Таким чином, даний спір не випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 19-рп від 14.12.2011р. зазначив, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).
Відтак, Кодекс адміністративного судочинства України (в т.ч. у редакції від 15.12.2017р.) регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 Кримінального процесуального кодексу України).
Положення Кримінального процесуального кодексу України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.
Здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі.
Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ.
Крім того, імперативний припис пункту 2 частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що з метою реалізації положень статті 55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Цитадель позовній вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки вони підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України - суд закриває провадження у справі у разі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Разом з тим, суд роз'яснює, що згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на викладене, з урахуванням вимог ст. 143 та ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 7 Закону України “Про судовий збір”, з власної ініціативи, у зв'язку з чим за відсутності відповідного клопотання позивача суд не має можливості вирішити питання про розподіл судових витрат.
Згідно із ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19, ч. 2 ст. 183, ч. 9 ст. 205, ст.ст. 238, 239, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження в адміністративній справі №804/4478/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Цитадель" до старшого оперуповноваженого особливо важливих справах Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого особливо важливих справах Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_2, Головного оперуповноваженого Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_3, головного оперуповноваженого Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_4, оперуповноваженого Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_5, оперуповноваженого Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_6 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними.
Копію ухвали про закриття провадження по справі надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_15