29 серпня 2018 р.Справа №804/3665/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., розглянувши заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування рішення ,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11.04.2018р. за №ДН147/273/АВ/ТД-ФС/164 винесену Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) штрафу у розмірі 223 380, 00 грн.
Даному адміністративному спору присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 804/3665/18.
Ухвалою суду від 25.05.2018р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/3665/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.
17.07.2018р. до суду надійшла заява представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову по справі №804/3665/18, у якій заявник просить суд зупинити стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), яке здійснює Заводський ВДВС м.Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області за виконавчим провадженням №56693474 на підставі постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11.04.2018р. №ДН147/273/АВ/ТД-ФС/164 у розмірі 223 380, 00 грн.
В обгрунтування даної заяви представник позивача зазначає, що на даний час існує необхідність у застосуванні судом заходів забезпечення позову, оскільки існує очевидна небезпека того, що невжиття заходів забезпечення позову у справі №804/3665/18 ускладнить та зробить неможливим виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, оскільки позивач дізналась 12.07.2018р. з відомостей порталу "Автоматизована система виконавчого провадження", що відповідач 04.07.2018р. звернувся до Заводського ВДВС м.Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області із заявою про примусове виконання оскаржуваної в рамках даної справи постанови про накладення штрафу, у зв'язку з чим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56693474 про стягнення штрафу у примусовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
За положеннями ч. 1 та ч. 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
У період з 16.07.2018р. по 28.08.2018р. суддя Барановський Р.А. перебував у відпустці, у зв'язку з чим розгляд вищенаведеного клопотання здійснено судом 29.08.2018р. у письмовому провадженні.
Таким чином, розгляд вищезазначеної заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, доводи викладені у заяві позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову з наступних підстав.
Згідно із ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України - подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В розумінні наведених норм процесуального закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
За правилами ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
У відповідності до положень до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006р. - в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008р. при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" - виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Вичерпний перелік підстав для зупинення виконавчих дій встановлено ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, згідно до ч. 1 ст. 34 вказаного Закону України виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:
1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
4) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону;
6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;
8) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;
9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);
11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Як встановлено матеріалами справи, постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН147/273/АВ/ТД-ФС/164 від 11.04.2018р. на позивача накладено штраф у розмірі 223 380, 00 грн.
Постанова підлягає до виконання з моменту її складання - 11.04.2018р.
21.05.2018р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом щодо визнання протиправною та скасування вищезазначеної постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.
04.07.2018р. Заводським відділом державної виконавчої служби м.Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження ВП №56693474 з примусового виконання виданого Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області виконавчого документу (категорія стягнення "Стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення".
Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України - виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.
Пунктом 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013р., установлено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Отже, із наданих заявником доказів та за результатами пошуку судом виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) станом на 29.08.2018р. встановлено, що Заводським відділом державної виконавчої служби м.Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 04.07.2018р. відкрито виконавче провадження №56693474, стан виконавчого провадження "Примусове виконання". Стягувачем у даному виконавчому провадженні зазначено - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39788766), боржником - ОСОБА_1 (дата народження - 20.04.1972р.). Категорія стягнення - стягнення коштів на користь держави.
Будь-які інші відомості щодо відкритих виконавчих провадження, де в якості боржника виступає - ОСОБА_1 (20.04.1972 р.н.) в Автоматизованій системі виконавчого провадження станом на 29.08.2018р. - відсутні.
Отже, постанова, що оскаржується позивачем у даній справі, як виконавчий документ пред'явлений Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області до виконання.
Враховуючи той факт, що силу статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” оскаржувані у даній справі постанови є виконавчими документами, а також те, що вичерпний перелік підстав для зупинення виконавчих дій встановлено ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” і він не містить такої підстави, як оскарження виконавчого документа в судовому порядку, суд дійшов висновку про наявність підстав застосування заходів забезпечення адміністративного позову у справі №804/3665/18, оскільки в разі примусового виконання спірної постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, позивачу прийдеться докласти значних зусиль та витрат до відновлення її порушеного права, у тому числі шляхом ініціювання інших судових проваджень, що є неприпустимим та не узгоджується із завданням адміністративного судочинства.
З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову, у зв'язку з чим заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 166, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
Заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування рішення - задовольнити повністю.
Забезпечити позов в адміністративній справі №804/3665/18 шляхом зупинення стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), яке здійснюється Заводським відділом державної виконавчої служби м.Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за виконавчим провадженням №56693474 на підставі постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу за №ДН147/273/АВ/ТД-ФС/164 від 11.04.2018р. - до набрання законної сили рішенням суду по справі №804/3665/18.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_2