16 жовтня 2018 року Справа № 0440/6789/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №0440/6789/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, у якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням п.4-3 та п.4-7 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з її обчислення із заробітної плати, отриманої за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за вересень - жовтень 1989 року на підставі довідки №14/71 від 19.08.2006 року, виданої ВАТ Криворізький турбінний завод "Констар", з 1 жовтня 2017 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням п.43 та п.47 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з її обчислення із заробітної плати, отриманої за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за вересень - жовтень 1989 року на підставі довідки №14/71 від 19.08.2006 року, виданої ВАТ Криворізький турбінний завод "Констар", з 1 жовтня 2017 року.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 0440/6789/18.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2018р. відкрито провадження по справі №0440/6789/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.
Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №0440/6789/18 у спрощеному провадженні.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2М зазначив, що відповідачем безпідставно на виконання пункту 4-7 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV не було переведено його на новий вид пенсії та не здійснено перерахунок пенсії на підставі даних довідки ВАТ Криворізького турбінного заводу "Констар" з посиланням на недоцільність такого переведення. Вказував, що оскільки пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків йому призначено згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII, то перепон з його переведенням з пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків, призначеної згідно Закону №796-XII, на пенсію по інвалідності, призначеної на підставі Закону №1058-IV за матеріалами пенсійної справи з обчисленням відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1058-IV із врахуванням пільг по обчисленню середньомісячного заробітку, визначених статтями 54, 57 Закону №796-XII та Порядком обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІІ-ої категорії, не має бути.
Суд в ухвалі від 14.09.2018р. встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов в порядку ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15-ти днів з моменту отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі від 14.09.2018р.
Ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження по справі №0440/6789/18 отримана відповідачем 25.09.2018р., що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою про вручення поштової кореспонденції.
Станом на 16.10.2018р. відповідачем до суду не надано відзив на позовну заяву, як і заперечення або пояснення відповідача на позов ОСОБА_2
Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів
Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП 18435811456) перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
30.07.2018р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання роз'яснень яким чином йому розраховано розмір пенсії, який при цьому взято середньомісячний заробіток для призначення пенсії та на підставі якої довідки.
Окрім вказаної заяви, ОСОБА_2 також було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву від 30.07.2018р., у якій позивач просив пенсійний орган перерахувати його пенсію з 01.10.2017р. у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням п.4-3 та п.4-7 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 45 цього Закону, із застосуванням середньомісячного заробітку, розрахованого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011р. «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі наявної у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_2 довідки.
У відповідь на вищезазначені заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено ОСОБА_2 лист за вих. №Т 12328-18/ Т 12329-18 від 08.08.2018р., у якому відповідач зазначив, що позивач отримує пенсію по ІІІ-ій групі інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі відшкодування фактичних збитків, призначену відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991р. Також у даному листі відповідач зауважив, що осучаснення заробітної плати, з якої обчислена пенсія, та зменшення оцінки страхового стажу, з якої обчислена пенсія, до 1 відсотку проведено по пенсіям розмір яких визначений відповідно до Закону №1058.
Отже, станом на 01.10.2017р. ОСОБА_2 перебував на пенсійному обліку як отримувач державної пенсії по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС (як ліквідатор віднесений до ІІІ-ої категорії), відповідно до статей 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розрахованої на підставі даних довідки ВАТ Криворізького турбінного заводу "Констар" №14/71 від 19.08.1997р.
11.10.2017р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон №2148), яким внесені зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в тому числі в результаті таких змін була визначена можливість автоматичного переведення осіб з пенсії, призначеної згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо в результаті перерахунку такої пенсії її розмір за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" буде більшим.
Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо автоматичного не переведення позивач з 01.10.2017 з пенсії по інвалідності, призначеної йому згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі довідки про заробіток останнього, на пенсію по інвалідності, призначену згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі даних тієї ж довідки, ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Так, згідно з поясненнями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, наданими у листі за вих. №Т 12328-18/Т 12329-18 від 08.08.2018р., посилаючись на правильність висновків щодо відсутності підстав для автоматичного переведення позивача з одного виду пенсії на інший, відповідач посилається на те, що відповідно до статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У разі обчислення пенсії відповідно до частини 2 статті 27 вказаного Закону за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися із заробітку за роботу на територіях радіоактивного забруднення. Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011р. затверджено Порядок, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Тобто, в спірному випадку пенсію по інвалідності позивач отримує у відповідності до "спеціального" закону, умови та порядок обчислення якої врегульовані актом Кабінету Міністрів України, при цьому, призначення такої пенсії останньому здійснювалося з урахуванням Закону України "Про пенсійне забезпечення", а відтак заробітна плата обчислювалась з урахуванням положень статті 99 зазначеного Закону, тобто за 24 місяці.
Разом з тим, суд не вбачає обґрунтованості у вказаних поясненнях відповідача, з огляду на наступне.
За приписами статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991р. (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії; далі - Закон №796) - обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 99 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991р., перерахунок пенсій, призначених за раніше діючим законодавством, провадиться із середньомісячного заробітку за останніх 24 або будь-які 60 місяців перед призначенням пенсії, або перед введенням в дію цього Закону, або з заробітку, з якого було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, із застосуванням статей 64 - 67 цього Закону.
Водночас, як вбачається із фактичних обставин справи, що призначаючи ОСОБА_2 у 1997 році пенсію по інвалідності згідно статей 54, 57 Закону №796 розмір такої пенсії обчислювався, виходячи із заробітку останнього за період з вересня по жовтень 1989 року, зазначеного у довідці ВАТ Криворізького турбінного заводу "Констар" №14/71 від 19.08.2003р., а не із середньомісячного заробітку за останніх 24 або будь-які 60 місяців перед призначенням пенсії.
Тобто, доводи відповідача про призначення позивачу пенсії за спеціальним законом з урахуванням Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме за 24 місяці, не відповідають дійсним обставинам справи.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р. (далі - Закон №1058) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Пунктом 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058 визначено, що особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 43 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Отже, на переконання пенсійного органу Закон №1058 є "загальним" законом, який врегульовує питання пенсійного забезпечення.
Вважаючи, що у зв'язку з прийняттям Закону №2148 з 01.10.2017р. ОСОБА_2 набув право на переведення його з пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків, призначеної згідно Закону №796, на пенсію по інвалідності згідно Закону №1058, останній не врахував, що переведення з пенсії, призначеної відповідно до "спеціального" закону на пенсію за "загальним" законом відбувається в порядку та на умовах Закону №1058.
При цьому, умовами Закону №1058 не передбачена можливість переведення з пенсії по інвалідності зі "спеціального" закону на пенсію по інвалідності за "загальним" законом з визначенням заробітної плати за період з вересня по жовтень 1989 року.
З цього приводу, слід зазначити, що пункт 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058 дійсно передбачає можливість автоматичного переведення осіб, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до Закону №796, на пенсію згідно Закону №1058 у разі якщо розмір пенсії розрахований за нормами цього Закону, з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, буде більший.
Згідно з пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу 1 цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Частиною 1 статті 33 Закону №1058 встановлено, що пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (частина перша статті 40 Закону №1058).
Водночас, стаття 43 Закону №1058 визначає, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Водночас, положення статті 43 Закону №1058 не містять прив'язки до необхідності при проведенні перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом з врахуванням заробітної плати (доходу), з якої було раніше обчислено пенсію, застосувати саме норми "загального", а не "спеціального" закону.
Так, надаючи оцінку оскаржуваним діям пенсійного органу, суд зазначає, згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Водночас, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваних дій.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням відсутності відзиву або заперечень на позов відповідача (суб'єкта владних повноважень), суд доходить висновку, що позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - підлягає задоволенню.
Оскільки, позивач на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, у зв'язку з чим розподіл судових витрат у вигляді присудження сплаченого позивачем судового збору за звернення до суду із позовною заявою, відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Інші підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України - у суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 (зазначене позивачем у позовній заяві місце проживання/перебування: 50000, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Глинки, 31/4; РНОКПП 18435811456) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням п.4-3 та п. 4-7 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з її обчислення із заробітної плати, отриманої за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за період з вересня по жовтень 1989 року на підставі довідки №14/71 від 19.08.2006р., виданої ВАТ Криворізький турбінний завод "Констар", з 01.10.2017р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням п.4-3 та п. 4-7 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з її обчислення із заробітної плати, отриманої за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за період з вересня по жовтень 1989 року на підставі довідки №14/71 від 19.08.2006р., виданої ВАТ Криворізький турбінний завод "Констар", з 01.10.2017р.
Копію рішення суду направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1