24 березня 2014 р. Справа № 2а/0470/4588/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у порядку письмового провадженння у місті Дніпропетровську заяву Управління Державної казначейської служби України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про роз'яснення додаткового судового рішення по адміністративній справі № 2а/0470/4588/12 за адміністративним позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення коштів, -
Управління Державної казначейської служби України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення додаткового судового рішення по справі №2а/0470/4588/12.
Заявник просить роз'яснити резолютивну частину додаткового рішення по справі №2а/0470/4588/12.
Дана заява обгрунтована тим, що положення резолютивної частиної додаткової постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2013р. щодо стягнення з Державного бюджету України судових витрат зумовлюють неодназначне тлумачення висновків суду, оскільки стягнення даних витрат можливе як з Державного бюджету України, так із рахунків боржника - Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
16.05.2012 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено рішення по справі № 2а/0470/4588/12 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Управління праці та соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення коштів, яким адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 2а/0470/4588/12 від 16.05.2012 року.
Враховуючи те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2012р. не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, 23.09.2013р. Дніпропетровським окружним адміністратим судом було винесено додаткову постанову по справі №2а/0470/4588/12, яка набрала законної сили 15.10.2013р. та була звернена до виконання.
Резолютивною частиною зазначеного судового рішення постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" судові витрати в сумі 1493, 67 грн.
У зв'язку з неоднаковим трактуванням даного положення, Управління Державної казначейської служби України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення відповідного судового рішення.
Статтями 124 Конституції України та 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова та ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Статтею 25 Бюджетного кодексу України Державному казначейству України надано повноваження на здійснення безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Отже, виконання судових рішень в адміністративних справах про стягнення з державного бюджету судового збору повинно здійснюватися органами Державного казначейства України шляхом списання коштів з рахунків, на які зараховуються надходження від сплати цього збору, за умови надання особою, на користь якої ухвалене рішення, всіх підтверджуючих документів.
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, у разі ухвалення судового рішення на користь строни, яка не є суб'єктом владних повноважень та присудження судом судових витрат з Державного бюджету України, стягнення таких судових витрат здійснюється органами Державної казначейської служби шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідача-суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до положень пункту 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011р., під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатись у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів.
Відповідно до положень ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 94, 170 Кодексу адміністративного судочинства України Украни, суд -
Заяву Управління Державної казначейської служби України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про роз'яснення додаткового судового рішення по справі №2а/0470/4588/12 - задовольнити.
Роз'яснити заявнику, що стягнення судових витрат із Державного бюджету України, присуджених додатковою постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2013р. по справі №2а/0470/4588/12 має здійснюватись органами Державної казначейської служби шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідача, суб'єкта владних повноважень, а саме - Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації.
Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя ОСОБА_1