Справа № 185/411/19
Провадження № 3/185/131/19
11 березня 2019 року м. Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від Управління з питань праці Головного управління держпраці у Дніпропетровської області у відношенні:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, громадянина України, працюючого генеральним директором ТОВ «Брукланд», проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП, -
Управлінням з питань праці Головного управління держпраці у Дніпропетровської області 13.12.2018 об 17 год. 00 хв.в м. Павлоград під час інспекційного відвідуваннятовариства з обмеженою відповідальністю «Брукланд» було виявлено, що під час своєї діяльності на посаді генерального директора зазначеного товариства ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю не було забезпечено дотримання чинного законодавства про працю, а саме.
1. Книга обліку руху трудових книжок пронумерована, прошнурована, але не скріплена підписом керівника підприємства і печаткою.
Зазначені факти свідчать про порушення вимог абзацу п'ятого пункту 7.1 глави 7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.
2. Станом на початок проведення інспекційного відвідування (30.11.2018) індексація грошових доходів працівників за червень - грудень 2017 року включно не була нарахована та виплачена 27 працівникам, у тому числі звільненим. Індексація грошових доходів працівників за червень - грудень 2017 року включно була нарахована в ході проведення інспекційного відвідування 27 особам.
Таким чином, індексація заробітної плати (в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб) за наявністю підстав не нараховувалась та не виплачувалась протягом червня - грудня 2017 року двадцяти семи наведеним працівникам, чим порушено вимоги частини шостої статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України «Про оплату праці», якими передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку, а також вимог пункту четвертого постанови КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення"вимог пункту четвертого постанови КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".
Статтею 17 Закону України «Про державнi соцiальнi стандарти та державнi соцiальнi гарантiї» визначено основнi державнi соцiальнi гарантiї. Зокрема, до числа основних державних соцiальних гарантiй належить мiнiмальний розмiр заробiтної плати. Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оплату праці» передбачені інші, окрім розміру мінімальної заробітної плати, норми і гарантії в оплаті праці. Частиною 2 статті 12 Закону України «Про оплату праці» визначено, що норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями. Таким чином, недотримання вимог частини шостої статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України «Про оплату праці» щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати є недотриманням мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
3. Протягом лютого - червня 2018 року включно працівникам ТОВ «Брукланд» нараховувалась індексація грошових доходів працівників за червень - грудень 2017 року включно та виплачувалась після утримання обов'язкових платежів разом з поточною заробітною платою, тобто протягом березня - липня 2018 року (копія бухгалтерської довідки додається). Індексація грошових доходів відповідно до вимог пункту 2.2.7 наказу Державного комітету статистики України від 13.01.2004 N 5, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713, включається до фонду додаткової заробітної плати і повинна виплачуватись разом із заробітною платою. Таким чином, виплата індексації грошових доходів за червень - грудень 2017 року протягом березня - червня 2018 року порушує вимоги частин першої та другої статті 115 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці», якими передбачено: «Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата…»
4. Компенсація громадянам доходів у разі їх несвоєчасної виплати здійснюється відповідно до Закону України від 19.10.2000 N 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (зі змінами). Порядок проведення такої компенсації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 N 159 (зі змінами), відповідно до зазначеного порядку компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період,починаючи з 1 січня 2001 року, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, а саме: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення). Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Таким чином, несвоєчасно виплачені протягом березня - липня 2018 року включно суми індексації грошових доходів працівників за червень - грудень 2017 року включно (після утримання податків і обов'язкових платежів), які відповідно до вимог пункту 2.2.7 наказу Державного комітету статистики України від 13.01.2004 N 5, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713, включаються до фонду додаткової заробітної плати і повинні виплачуватись разом із заробітною платою, підлягають компенсації. При цьому компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги станом на 13.12.2018 не виплачена.
Зазначені факти свідчать про порушення вимог статті 34 Закону України «Про оплату праці», статті 3, статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат»
5. Виплата всіх сум, що належать працівнику при звільненні не проводиться в день звільнення. Наприклад: ОСОБА_2, який був звільнений 30.11.2018 згідно з наказом від 30.11.2018 № 160-П, суми, належні при звільненні перераховувались на картковий рахунок 30.11.2018 та 11.12.2018; ОСОБА_3, який був звільнений 31.10.2018 згідно з наказом від 31.10.2018 № 145-П, суми, належні при звільненні перераховувались на картковий рахунок 31.10.2018 та 11.12.2018.
Зазначені факти свідчать про порушення вимог частини першої статті 116 КЗпП України, якою передбачено: «При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення…»
6. Працівникам, які отримали кошти, належні при звільненні з порушенням строку визначеного статтею 116 КЗпП України, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку не виплачувався. Наприклад: колишнім працівникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які отримали суми, належні при звільненні, з порушенням строків, зазначених в статті 116 КЗпП України, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку не виплачувався.
Представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи без їх участі, подав клопотання про закриття провадження по справі та письмові пояснення по суті справи. Зазначив, що за вищевказані порушення законодавства про працю, постановами Управління Держпраці у Дніпропетровській області від 10 січня 2019 року на ТОВ «Брукланд» вже було накладено штрафи у розмірі 11169,00 грн. та 3723,00 грн., які сплачені 08.02.2019 року, надав суду копії даних постанов про накладення штрафу та копії платіжних доручень про сплату штрафів в сумі 11169,00 грн. та 3723,00 грн. Зазначив про порушення під час проведення інспекції, виявлення порушень та складення протоколу, пропуск строку, визначеного ст. 38 КУпАП, відсутність події та складу адміністративного правопорушення по фактам, що стосуються ОСОБА_3, та зазначив про застосування ст. 61 Конституції України та відповідне закриття провадження по справі.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, судом встановлено, що Управлінням Держпраці у Дніпропетровській області 10.01.2019 року винесено постанови про накладення штрафів, відповідно до яких ТОВ «Брукланд», генеральним директором якого є ОСОБА_1, визнано винним у порушенні законодавства про працю, а саме по фактам порушень, встановлених в акті від 13.12.2018, в результаті чого на підставі абз. 3,8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штрафи у розмірі 11169,00 гривень та 3723 грн. Як вбачається із долучених до матеріалів справи копій платіжних доручень № 183,184 від 08.02.2019 року, зазначені штрафи сплачені.
Аналіз зазначених постанов, акту від 13.12.2018 та протоколу про адміністративне правопорушення № ДН2222/739/АВ/П/ПТ від 21.12.2018, приводить до висновку, що ТОВ «Брукланд», було притягнуто до відповідальності на підставі ч. 2 ст. 265 КЗпП України та накладено фінансове стягнення по всім фактам порушень законодавства про працю, які інкримінуються ОСОБА_1 як генеральному директору ТОВ «Брукланд» відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ДН2222/739/АВ/П/ПТ від 21.12.2018 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП, окрім факту стосовно ОСОБА_3
Ключової відмінністю цих двох статей (ст. 41 КЗпП України та ч. 2 ст. 265 КУпАП) є суб'єктний склад правопорушення.
Оскільки в обох нормах йдеться про юридичну відповідальність та одне й те саме правопорушення, для застосування ст. 61 Конституції України необхідно з'ясувати чи належить відповідальність, передбачена статтею 265 КЗпП України і статтею 41 КУпАП до одного виду.
У теорії права виділяють конституційну, кримінальну, адміністративну, цивільну, дисциплінарну, матеріальну відповідальність. Водночас, дискутується питання про видову самостійність процесуальної, сімейної, екологічної та деяких інших видів відповідальності. Критерієм видової класифікації заходів відповідальності має бути юридична природа відповідного правопорушення та характер шкоди, що ним спричинена. (ОСОБА_5 Основи загальної теорії права та держави. Навч. посібник. Вид. 9-те, зі змінами. - Львів: Край, 2007. - 192 с. - С. 162-163).
Закон не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Кваліфікуючи вид цієї відповідальності, суд бере до уваги: (а) мету відповідальності - покарання роботодавців за порушення законодавства про працю та легалізація фонду оплати праці; (б) характер шкоди - шкоду заподіяно суспільству, а не працівнику; (в) вид стягнення - фінансова санкція у виді штрафу; (г) суб'єкт, який притягує до відповідальності - державний орган; (д) джерело сплати - штраф зараховується до державного бюджету.
По-перше, диспозиції абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпПУ та ч. 1 ст. 41 КУпАП в частині визначення зазначеного правопорушення абсолютно тотожні, які не мають жодної відмінності, а обставини, що послугували підставою їх встановлення - ідентичні.
По-друге, суб'єкти відповідальності як за абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпПУ, так і за ч. 1 ст. 41 КУпАП співпадають, оскільки в обох випадках до відповідальності притягається ТОВ «Брукланд» (роботодавець) та ОСОБА_1 як генеральний директор ТОВ «Брукланд» на підставі статуту (роботодавець).
По-третє, в обох випадках у санкціях статті передбачений один й той самий вид стягнення штраф у грошовій формі.
Тобто, обидві відповідальності, передбачені абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпПУ та ч. 1 ст. 41 КУпАП, є за своєю сутністю штрафними (каральними), і жодна з них не має ознаки правовідновленої (компенсаційної) відповідальності. Штрафний характер відповідальності, передбаченої абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпПУ та ч. 1 ст. 41 КУпАП, дає підстави ототожнювати ці норми як один вид відповідальності.
Враховуючи вищенаведені ознаки, а також пріоритетність тлумачення, яке у найбільшій мірі відповідає інтересам людини, суд дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у частині 2 статті 265 КЗпП України так само, як і правопорушення, передбачене у частині 1 статті 41 КУпАП, належить до адміністративної відповідальності.
Отже, як вбачається, йдеться про притягнення генерального директора ТОВ «Брукланд» ОСОБА_1 за порушення одних і тих самих вимог трудового законодавства, окрім факту стосовно ОСОБА_3, як до адміністративної, так і до відповідальності за порушення законодавства про працю, що є подвійною відповідальністю за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Згідно із п. 8 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставини наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.
Окрім того, щодо фактів інкримінованих правопорушень щодо несвоєчасного нарахування та виплати індексації в період лютий-червень 2018, червень - грудень 2017, березень - липень 2018 (п. 3,4 протоколу), необхідно зазначити наступне.
Матеріли даної справи надійшли до суду 17.01.2019 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відтак, з моменту вчинення зазначених правопорушень - в період лютий-червень 2018, червень - грудень 2017, березень - липень 2018, які не є триваючими, на дату надходження матеріалів до суду - 17.01.2019, та на час розгляду справи, пройшло більш ніж три місяці.
Згідно положень п. 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Щодо факту невиплати працівнику всіх сум, що належать при звільненні стосовно ОСОБА_3, то в цій частині провадження підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
09.10.2018 року між ТОВ «БРУКЛАНД» та ОСОБА_3 було укладено трудовий договір №8 на участь у роботах тимчасового характеру від 09.10.2018 року. Зазначений договір носив строковий характер та був укладений на термін з 09.10.2018 року по 31.10.2018 року.
В день закінчення терміну дії вказаного вище договору, а саме 31.10.2018 року на підставі наказу №145-П про припинення трудового договору ОСОБА_3 був звільнений у відповідності з п. 2 ст. 36 КЗпП та того ж дня йому були виплачені усі розрахункові суми що належать працівнику при звільненні. Зазначений факт підтверджується відомістю від 31.10.2018 року та платіжним дорученням №5329 від 31.10.2018 року.
01.11.2018 року між ТОВ «БРУКЛАНД» та ОСОБА_3 було укладено новий трудовий договір за №9 на участь у роботах тимчасового характеру від 01.11.2018 року. Зазначений договір носив також строковий характер та був укладений на термін з 01.11.2018 року по 28.12.2018 року. Факт прийняття ОСОБА_3 слюсарем з ремонту технологічного обладнання також підтверджується наказом №147-П від 31.10.2018 року.
Таким чином, виплата 11.12.2018 року здійснена ТОВ «БРУКЛАНД» ОСОБА_3 не була пов'язана з проведенням розрахунку при звільненні працівника 31.10.2018 року, а була здійсненна у зв'язку із виконанням ОСОБА_3 своїх трудових обов'язків за трудовим договором №9 на участь у роботах тимчасового характеру від 01.11.2018 року.
На підставі зазначеного вище, керуючись ст. 33, 38, ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-тиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі скарги в 10-ти денний строк з дня винесення постанови.
Суддя А. С. Зінченко