Справа № 215/995/19
3/215/407/19
19 березня 2019 року суддя Тернівського районного суду міста ОСОБА_1 ОСОБА_2 розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті ОСОБА_1 Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, який не притягався до адміністративної відповідальності; проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
19.02.2019 о 10:00 год. в м. Кривому Розі по вул. Черкасова, ОСОБА_3 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 днз АЕ 6932 СР з ознаками наркотичного або іншого сп'яніння: підвищена жвавість мови, неприродня блідність обличчя, виражене тримтіння рук, від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у медичному закладі на встановлення наркотичного або іншого сп'яніння ОСОБА_3 відмовився у присутності двох свідків. Правопорушення зафіксовано на бодікамеру 00024. Своїми діями ОСОБА_3 порушив пункт 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 072290 від 19.02.2019 (а.с. 1), письмові пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с. 3, 4 ), направлення ОСОБА_3 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, (а.с. 2), рапорт працівника поліції (а.с. 7), запис відеофіксації скоєння правопорушення (а.с. 6), картки обліку адміністративного правопорушення щодо наявності повторності вчинення попередніх адміністративних правопорушень та рішень судів (а.с. 5), приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до Глави 21 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 ( із змінами, внесеними з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід урахувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП на стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частина 1 ст.130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши докази, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, а також відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суддя приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 в скоєні даного правопорушення та необхідність накладення на нього стягнення у межах санкцій ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у виді шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно довідки від 20.02.2019 встановлено, що ОСОБА_3 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, а.с.- 5, тому він підлягає адміністративній відповідальності, як водій, який керував транспортним засобом і має посвідчення водія, та який відмовився від проходження медичного огляду, що також передбачено нормами ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 384,20 грн. із розрахунку (1921*0,2).
Керуючись ст.ст. 40-1, 279, 280, 283, 308 КУпАП, -
ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП визнати винуватим та притягнути до адміністративної відповідальності наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 384,20 грн. на користь держави (стягувач - Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Лепська, 18/5).
У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором та потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.