15.02.2019 Єдиний унікальний номер 205/8135/18
Єдиний унікальний номер судової справи 205/8135/18
Номер провадження 2-о/205/30/19
іменем України
15 лютого 2019 року
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу № 205/8135/18 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю, -
ОСОБА_1 07 листопада 2018 року звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з заявою про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю, в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_2, померлою 19 грудня 2016 року, з січня 2010 року по час її смерті 19 грудня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування заяви зазначила, що бабусі ОСОБА_2 та діду ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належала квартира за адресою:м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2 (нова адреса: м. Дніпро, пр. Петра Калнишевського, 35/45) на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04 квітня 1995 року, виданого Виконкомом міської ради народних депутатів згідно до розпорядження № 3/633-95 від 04.04.1995 року. Дане свідоцтво зареєстроване у КП Дніпропетровське МБТІ 04.04.1995 року за реєстраційним № 124п-138.
Квартира АДРЕСА_3 складається з двох житлових кімнат, житловою площею 28,8 кв.м, загальною площею 44,0 кв.м.
Бабуся ОСОБА_2 та дід ОСОБА_3 були батьками матері заявниці - ОСОБА_4, яка померла 07 грудня 2007 року.
03 червня 1997 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстровим № 3-4266, згідно якого все належне їй майно, де б воно не знаходилося, та з чого б воно не складалося, заповіла ОСОБА_1.
03 червня 1997 року ОСОБА_3 за життя склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстровим № 3-4267, згідно якого все належне йому майно, де б воно не знаходилося, та з чого б воно не складалося, він заповів ОСОБА_1.
28 червня 2013 року помер ОСОБА_3.
З заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_1 та дружина померлого ОСОБА_2 не зверталися.
У зв'язку з тим, що після смерті діда ОСОБА_3 бабуся ОСОБА_2 мала похилий вік, часто хворіла, а заявник була єдиним членом її сім'ї, тому була змушена доглядати свою бабусю, більшу частину свого часу проводячи з нею. В січні 2010 року ОСОБА_1 переселилася проживати до бабусі, бо її стан здоров'я потребував стороннього догляду та опіки.
19 грудня 2016 року ОСОБА_2 померла.
ОСОБА_1 поховала свою бабусю і продовжувала мешкати у спадковій квартирі.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, що складалася з квартири АДРЕСА_3.
Єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1
Проте, у встановлений законом шестимісячний термін ОСОБА_1 не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, оскільки після смерті бабусі була у пригніченому стані, бо втратила єдину рідну людину, яка виховувала і доглядала заявницю та її сина поки були сили.
Зазначає, що проживала та сплачувала за спадкову квартиру комунальні платежі.
ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_2
02.11.2018 року отримала постанову державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 про відмову у вчиненні нотаріальних дій, в якій зазначено, що у відповідності до ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, протягом яких спадкоємці за законом чи за заповітом можуть відмовитися від спадщини, прийняти її, відкликані раніше подані заяви.
На підставі вищезазначеного, просить встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, померлою 19 грудня 2016 року, з січня 2010 року по час її смерті - 19 грудня 2016 року за адресою: АДРЕСА_4.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2018 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року витребувано від Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2, померлої 19 грудня 2016 року.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_6 заяву підтримала та просили задовольнити, участі в судових дебатах не приймала, письмово просила закінчити розгляд заяви у її відсутність.
Від представника заінтересованої особи Шостої дніпровської державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що 19 грудня 2016 року померла ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 1531 (а.с. 5).
03 червня 1997 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстровим № 3-4266, згідно якого все належне їй майно, де б воно не знаходилося, та з чого б воно не складалося, заповіла ОСОБА_1 (а.с. 31).
На день смерті ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно.
З матеріалів спадкової справи № 579/2018 вбачається, що 14 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, померлої 19 грудня 2016 року (а.с. 58).
02 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с. 75).
Постановою державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 від 02 листопада 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке складається з квартири АДРЕСА_5, що залишилося після смерті її баби ОСОБА_2, померлої 19.12.2016 року, у зв'язку з тим, що у спадкоємця відсутній факт прийняття спадщини (а.с. 76).
З відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур вбачається, що відповідно до наявних даних картотеки з питань реєстрації фізичних осіб, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з 11.03.1969 року до дня смерті (19.12.2016 року) та значиться зареєстрованою, на момент смерті ОСОБА_2 інші зареєстровані особи відсутні (а.с. 72).
В підтвердження факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 з січня 2010 року по час відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_2, померлою 19 грудня 2016 року, за адресою: АДРЕСА_4, заявником надано акти від 06 січня 2017 року від 28 вересня 2018 року, в яких зазначено, що ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2010 року по теперішній час (а.с. 24, 25).
Також, з боку ОСОБА_1 надано докази в підтвердження сплати комунальних платежів за адресою: АДРЕСА_4 за період з 2013 року по 2016 рік (а.с. 41-47).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили факт постійного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 з 2010 року по теперішній час.
Згідно зі ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2, на час відкриття спадщини, необхідно позивачу для реалізації своїх спадкових прав після смерті бабусі ОСОБА_2
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю разом з ОСОБА_2, померлою 19 грудня 2016 року, з січня 2010 року по час її смерті 19 грудня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 4, 76, 247, 265, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15), суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, померлою 19 грудня 2016 року, з січня 2010 року по час її смерті 19 грудня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 18 лютого 2019 року.
Суддя Н.Г. Остапенко