202/1444/19
1-кп/202/244/2019
19 березня 2019 рокуІндустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040660001995 від 11.12.2018 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпро, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 164 ч.1 КК України, -
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , законного представника потерпілої - ОСОБА_5 , неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_6 , обвинуваченого - ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 , згідно з рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2010 року, зобов'язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 10.11.2009 року, стягуючи аліменти на користь ОСОБА_5 щомісяця, починаючи стягнення з 10.11.2009 року.
Згідно з рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.09.2016 року обвинувачений ОСОБА_3 зобов'язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення донькою повноліття, стягуючи аліменти на користь ОСОБА_5 щомісяця, починаючи стягнення з 25.03.2016 року.
Однак, обвинувачений ОСОБА_3 , умисно, порушуючи ч. 2 ст. 51, ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, згідно з положенням яких «батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття», в період часу з 01 серпня 2018 року до 01 лютого 2019 року злісно ухилявся від сплати, встановлених рішенням суду, коштів на утримання своєї дитини (аліментів).
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 являючись офіційно безробітнім, на обліку в Дніпропетровському обласному центрі зайнятості не перебуває, жодних спроб працевлаштуватись офіційно не здійснює, але працює неофіційно та має тимчасові підробітки. Незважаючи на це, жодної матеріальної допомоги громадянці ОСОБА_5 не надає.
Також, обвинувачений ОСОБА_3 на неодноразові виклики ІНФОРМАЦІЯ_4 , попередження про необхідність явки та надання державному виконавцю довідки з місця роботи, документів щодо підтвердження погашення заборгованості по аліментам та сплати поточних платежів не реагував, в результаті чого у обвинуваченого ОСОБА_3 , утворилась заборгованість по виплаті встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), що сукупно перевищує суму виплат за три місяці аліментних платежів, відповідно до отриманих доходів, а саме: 2018 рік: серпень - 2141 грн., вересень - 2141 грн., жовтень - 2141 грн., листопад - 2141 грн., грудень - 2141 грн., 2019 рік: січень-2141 грн.
Загальна сума заборгованості в період з 01 серпня 2018 року до 01 лютого 2019 року становить 12846 грн.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 виразилися в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто в скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 164 ч.1 КК України.
Будучи допитаним в якості обвинуваченого, ОСОБА_3 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, пояснюючи суду, що ОСОБА_5 є його колишня дружина, та від шлюбу з нею має доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти та іншу матеріальну допомогу на утримання останнього тривалий час не сплачував та не надавав допомоги.
Законний представник потерпілої ОСОБА_5 суду повідомила, що обвинувачений ОСОБА_3 ніякої матеріальної допомоги тривалий не надає та у вихованні їх спільної доньки участі не бере.
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 є її батько, та тривалий час не сплачував аліменти, та участі у її житті не бере.
Окрім визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_3 та показів представника потерпілої ОСОБА_5 , неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 , винність обвинуваченого повністю підтверджується письмовими доказами наданими прокурором у судовому засіданні та дослідженими безпосередньо судом, а саме: виконавчим листом Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2010 року, виконавчим листом Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2016 року, постановою про відкриття виконавчого провадження від 18 жовтня 2016 року, розрахунком заборгованості зі сплати аліментів ВП52761439 згідно виконавчого листа від 13 жовтня 2016 року та рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду від 12 вересня 2016 року.
При визначенні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, а також особу обвинуваченого ОСОБА_3 який має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. До обставин що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття, обставин що обтяжують покарання судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання яке буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових злочинів, без ізоляції його від суспільства, із застосуванням ст.75 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 164 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину, покладаючи на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуюча: ОСОБА_1