202/8051/18
1-кп/202/136/2019
18 березня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження № 12018040660001894 від 22.11.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, громадянка України, має незакінчену вищу освіту, розлучена, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштована, офіційно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима:
- 12.06.2018 року вироком Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 186 КК України - до покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин,
у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 389 КК України, -
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.2018 у справі № 202/2407/18 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України ОСОБА_4 призначено покарання у вигляді громадських робіт строком 240 годин.
02.08.2018 року до Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області надійшов вирок відносно ОСОБА_4 , яка згідно з вироком проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
15.08.2018 року, ОСОБА_4 прибула до Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, де була ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання, попереджена про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України у разі ухилення від відбуття покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. За результатами ознайомлення у засудженої було відібрано підписку та пояснення. Того ж дня, ОСОБА_4 вручено направлення до відділу комунального господарства Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, згідно з яким ОСОБА_4 повинна приступити до відбування призначеного покарання з 20.08.2018 року.
Так, наказом начальника відділу комунального господарства Індустріальної районної у місті Дніпрі ради - ОСОБА_6 , «Про відбуття кримінального стягнення у вигляді громадських робіт» №16 від 15.08.2018 для відбування призначеного судом покарання, ОСОБА_4 прийнято на безоплатні суспільно-корисні роботи з санітарного очищення території Індустріального району з 20.08.2018 року з відпрацюванням 240 годин при роботі не більше 4 годин в день, відповідальною особою в частині здійснення контролю за виконанням покарання визначено ОСОБА_7 . На виконання вищезазначеного вироку суду та наказу начальника відділу комунального господарства Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, відповідальною особою ОСОБА_7 складено «Графіки виходу на роботу засудженого до громадських робіт», у якому встановлювалась кількість годин відпрацювання громадських робіт. На підставі вищевказаних графіків були складені табелі виходу на роботу ОСОБА_4 .
Згідно з табелями виходу на роботу, ОСОБА_4 за серпень 2018 року з 36 годин вказаних у табелі відпрацьовано лише 12 годин, за вересень 2018 року з 16 годин вказаних у табелі відпрацьовано 14 годин, за жовтень 2018 року з 84 годин вказаних у табелі відпрацьовано 56 годин. У подальшому, у зв'язку з неявками ОСОБА_4 до відділу комунального господарства Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, «Графіки виходу на роботу засудженого до громадських робіт» не складались та відповідно громадські роботи не виконувались.
На момент пред'явлення повідомлення про підозру із призначених вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.2018 року, 240 годин громадських робіт відпрацьовано лише 82 години. Не відпрацьованими залишились 158 годин громадських робіт.
Крім того, проведеним досудовим розслідуванням не встановлено будь-яких об'єктивних фактів, які б свідчили, що за станом здоров'я або інших поважних причин ОСОБА_4 не має або не мала змоги виконати вирок Індустріального р/с м. Дніпропетровська від 12.06.2018 у справі № 202/2407/18, яким її засуджено до виконання 240 годин громадських робіт.
Враховуючи викладене ОСОБА_4 діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання у вигляді 240 годин громадських робіт, ухиляється від відбування зазначеного покарання, а саме: протягом вищезазначеного періоду не виконує встановлених обов'язків, порушує порядок та умови відбування покарання, не вийшла більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй правопорушення визнала повністю. Суду пояснила, що вона засуджена вироком суду до 240 годин громадських робіт, про відповідальність за ухилення від відбування покарання була попереджена, відпрацювала тільки частину призначених годин громадських робіт - 82 години.
За таких обставин, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи вищенаведене, суд допитавши обвинувачену та дослідивши докази, що підтверджують ухилення обвинуваченої від відбування громадських робіт, а саме: вирок суду, відповідно до якого ОСОБА_4 засуджено до покарання у вигляді громадських робіт, заходи, які були застосовані органом з питань пробації про встановлення місця перебування засудженої, документи, що підтверджують її ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання, попередженнями за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, актами відсутності ОСОБА_4 на об'єкті, який був визначений як місце виконання громадських робіт, матеріали, що характеризують особу останньої, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
ОСОБА_4 повинна нести кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 389 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченій суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до середньої тяжкості, особу винної, раніше судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується задовільно.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд вважає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, суд не знаходить.
Згідно з довідкою про склад сім'ї на утриманні ОСОБА_4 перебуває малолітня дитина - ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто сім років йому виповниться 02 квітня 2022 року.
Санкція частини 2 статті 389 КК передбачає покарання у виді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років.
Згідно з частиною 3 статті 60, частиною 3 статті 61 КК арешт не може бути застосований до жінок, які мають дітей віком до семи років, а обмеження волі не призначається жінкам, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.
Разом з тим, у відповідності з частинами 1-3 статті 79 КК у разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, суд покладає на засуджену обов'язки відповідно до статті 76 цього Кодексу. Нагляд за засудженими здійснюється уповноваженим органом з питань пробації.
Таким чином, у цьому випадку суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі із звільненням від його відбування відповідно до статті 79 КК до досягнення дитиною обвинуваченої семирічного віку.
Оскільки раніше призначене вироком суду покарання у виді 240 годин громадських робіт ОСОБА_4 повністю не відбула, остаточне покарання обвинуваченій за сукупністю вироків підлягає визначенню з урахуванням вимог ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_4 та попередженню нових злочинів.
Речові докази суду не надавались.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити їй покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України до призначеного за цим вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2018 року і остаточно призначити ОСОБА_4 до відбування покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 20 (двадцять) днів.
На підставі статті 79 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 звільнити від покарання за цим вироком, якщо вона протягом іспитового строку до досягнення дитиною семирічного віку до 02 квітня 2022 року не вчинить нового злочину і відповідно до ст. 76 КК України покласти на засуджену такі обов'язки :
- періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджатиме за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1