Справа № 175/3985/18
Провадження № 2/175/1286/18
01 березня 2019 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Новік Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сапай О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 15 березня 1997 року виконком Кіровської селищної Ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис за № 10.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 у виконкомі Кіровської селищної Ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області, про що зроблено актовий запис № 10. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Позивач зазначив, що сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, життя один з одним стало неможливим, в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен з подружжя має протилежні погляди на шлюб, сім'ю.
Позивач ОСОБА_1 до початку судового засідання подав заяву до суду, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 до початку судового засідання подала заяву до суду, згідно якої просила суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи визнання відповідачем позову та підтримання позивачем позовних вимог, суд приходить до висновку.
Судом встановлено, що сторони з 15 березня 1997 року перебувають у зареєстрованому шлюбі актовий запис № 10,що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії 1-КИ № 327585, виданим 15 березня 1997 року виконком Кіровської селищної Ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного кодексу України ). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим. Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України , суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу. Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили. Таким чином, оскільки судом встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з причин відсутності взаєморозуміння, різних поглядів на сімейне життя, беручи до уваги, що сім'я в розумінні ч. 2 ст. 3 СК України фактично припинила своє існування, а також враховуючи той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем докази і обставини у суду відсутні та надані не були, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, з огляду на те, що відповідачем не зазначено в заяві від 01 березня 2019 року волевиявлення щодо зміни прізвища, суд вважає за необхідне залишити відповідачу після розірвання шлюбу прізвище «Лисенко».
Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір 704 грн. 80 коп..
Керуючись ст.51 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 141,247 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 24, 110, 112, 113, 114, 115 Сімейного кодексу України, ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,зареєстрований 15 березня 1997 року виконком Кіровської селищної Ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис за № 10 - розірвати.
Після розірвання шлюбу відповідачу ОСОБА_2 залишити прізвище «Лисенко».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, паспорт серії АЕ № 771631, виданий 28 жовтня 1997 року Дніпропетровським РВ УВМС України в Дніпропетровській області), суму судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп.
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу реєстрації актів цивільного стану.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо доДніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Новік