Справа № 212/2311/19
2/212/1636/19
19 березня 2019 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів, -
18.03.2019 року позивачі звернулись до суду з позовом до ПАТ «Криворіжгаз», ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів.
Вивчивши подану заяву та долучені документи, прихожу до висновку, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Позовна заява не містить, як того вимагає ЦПК України, відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Відповідно до положень ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити вказівку на фактичну підставу позову, але не вимагає посилання на норму права, що регулює дане спірне правовідношення (правова підстава позову). Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може змінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.
Однак, позивачем вказані вимоги не виконані.
Відтак, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Крім того, частиною 5 статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зі змісту позовної заяви убачається, що позивачі на обґрунтування своїх вимог посилаються на п. 1.3. Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 та зазначають, що доказом факту приєднання всіх споживачів, тобто позивачів, до Типового договору розподілу природного газу є щомісячне споживання ними природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ. Таким чином, позивачами не підтверджені посилання на обставини, які зазначені у позовній заяві.
Проте, з документів щодо позивача ОСОБА_10 вбачається, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, зареєстрована в ній, але відсутні документи на підтвердження споживання природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ.
З документів щодо позивача ОСОБА_5 вбачається, що остання зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, але відсутні відомості щодо власника, а також відсутні документи на підтвердження споживання природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ.
Щодо позивача ОСОБА_11, наявні відомості стосовно права власності на квартиру АДРЕСА_2, але відсутні документи на підтвердження споживання природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ.
Стосовно позивача ОСОБА_3, містяться документи про реєстрацію за адресою: м. Кривий Ріг, вул.. Курчатова, 19/162, уповноваженим власником зазначеної квартири є ОСОБА_21 (знята з реєстрації) та відсутні документи на підтвердження споживання природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ.
Позивач ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_3, зареєстрований за цією адресою, проте також відсутні документи на підтвердження споживання природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ.
Отже, доказами доданими до позову щодо вищевказаних позивачів, не підтверджено факт приєднання до Типового договору розподілу природного газу, що зазначено ними в позові у якості підстави виникнення права звернення до суду за захистом своїх порушених прав як споживачів.
Крім того, слід зазначити, що суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, може скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним вмотивованим клопотанням про витребування доказів.
В порушення п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач не зазначив щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів вказаних доказів.
Також, у порушення ч. 2 ст. 95 ЦПК України надані копії письмових доказів належним чином не засвідчені.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Не зазначаючи вказаних вище обставин та доказів, які є обов'язковими при розгляді справ даної категорії, позивач порушує право відповідача на захист, оскільки незрозумілість, нечіткість обставин, якими обґрунтовуються заявлені вимоги до нього, позбавляє його можливості оформлення відзиву відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без руху і надати позивачам строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду оновленого позову, із вказанням обставин на які суд вказує у цій ухвалі й зазначивши докази у їх підтвердження.
У випадку не усунення у вказаний строк недоліків позовної заяви, така заява буде вважатися неподаною і суд поверне її позивачу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.95,134,175,177,185 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів залишити без руху, надавши строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, визначивши такий термін у 10 (десять) днів з дня вручення позивачу копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачам, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена зі всіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: О. Н. Борис