Справа № 199/5187/18
(1-кп/199/75/19)
іменем України
19.03.2019 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднані кримінальні провадження № 12017040630003362 від 25.12.2017 та № 12018040630001347 від 10.07.2018 відносно:
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня технічна, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який є батьком малолітньої доньки: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю: прокурорів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , потерпілих: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , захисника - ОСОБА_11 , обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
1) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.12.2017, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_2 , о 20:15 годині разом з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розпивали спиртні напої.
Під час розпивання спиртних напоїв, 10.12.2017 приблизно о 21:30 годині між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, виник злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_13 . Керуючись злочинним умислом на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_13 , усвідомлюючи протиправність вчинюваних дій, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля входу до літньої кухні на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_2 , утримуючи в правій руці господарський (кухонний) ніж, умисно, з силою, наніс вказаним ножем потерпілому ОСОБА_13 один удар в область грудної клітини зліва, а саме: в область серця.
В результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_13 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням шкіри, міжреберних м'язів, хрящової частини ребра, серцевої сорочки та серця з крововиливами в порожнину серцевої сорочки та у всі шари серця вздовж раньового каналу, яке ускладнилось гострою крововтратою. Це ушкодження утворилось не більш ніж за кілька десятків хвилин до настання смерті та перебуває в причинному зв'язку з нею, воно є тяжким за ознакою небезпеки для життя.
Смерть ОСОБА_14 настала не більш ніж за кілька десятків хвилин після утворення проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини, на місці скоєння злочину.
Тим самим ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно заподіяв смерть ОСОБА_13 .
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 , які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині, кваліфікуються за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
2) В червні 2017 року ОСОБА_5 , перебуваючи в сквері біля кінноспортивної школи, яка розташована за адресою: місто Дніпро, вул. Передова, буд. 775-А, знайшов предмет, який за своїми зовнішніми ознаками, схожий на гранату, В цей момент у ОСОБА_5 раптово виник злочинний намір, направлений на придбання, носіння та зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання вибухової речовини, ОСОБА_5 поклав предмет, схожий на гранату, в праву кишеню одягнених на ньому спортивних брюк, тим самим придбав вибухову речовину без передбаченого законом дозволу.
Далі ОСОБА_5 переніс вказаний предмет, схожий на гранату, до свого місця проживання, а саме: до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушив постанову Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», якою затверджено Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних (організацій та юридичних осіб інших держав на території України додаток N 1), положення ст. 39 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, ввезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для, відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, не маючи дозволу, передбаченого положенням «Про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.10.1992 № 576.
Надалі, доводячи свій злочинний умисел, направлений на зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, до кінця, в невстановлені дату та час червня 2017 року ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій у сфері незаконного поводження з вибуховою речовиною, залишив вищевказану вибухову речовину в одній із кімнат житлового будинку за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим почав незаконно зберігати предмет, схожий на вибухову речовину, без передбаченого законом дозволу.
04.05.2018 в період часу з 21:00 години до 22:25 години в ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме: в будинку АДРЕСА_2 , слідчим у присутності двох понятих, в кімнаті, де проживає ОСОБА_5 , було виявлено та вилучено предмет, який за своїми зовнішніми ознаками схожий на гранату, яку ОСОБА_5 незаконно зберігав у вищевказаному будинку.
Предмет, вилучений в ході обшуку будинку АДРЕСА_2 у ОСОБА_5 , є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме: спорядженим корпусом ручної, осколкової, наступальної гранати РГД-5 промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин. Корпус ручної, осколкової, наступальної гранати РГД-5 придатний до виробництва вибуху.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 , які виразились у придбанні, носінні та зберіганні вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілих: ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,свідків, дослідивши письмові матеріали кримінальних проваджень, суд дійшов висновку про винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому діянь при вищевикладених обставинах.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, заявив про щиросердне каяття у вчиненому. Зокрема, ОСОБА_5 показав, що дозвіл на здійснення операцій зі зброєю та вибуховими речовинами він ніколи не мав. Корпус гранати знайшов на стадіоні, підібрав та переніс за місцем свого проживання, де спочатку сховав у сараї. Потім вказаний корпус гранати поклав до своєї сумки. Також ОСОБА_5 показав, що 10.12.2017 він у кафе зустрівся з ОСОБА_13 , який сказав, що посварився з батьками та попросив переночувати у нього вдома, поїсти, помитись, на що він надав свою згоду. Прийшовши додому, вони разом повечеряли, після чого ОСОБА_13 почав залицятись до його дружини, внаслідок чого, він почав ревнувати. Приблизно о 21:30 годині 10.12.2017 він з ОСОБА_13 вийшли на вулицю, аби вирішити стосунки, де він вдарив ОСОБА_13 , який провокував його своєю поведінкою, намагаючись вивести його з рівноваги. В цей момент поряд з ними перебувала ОСОБА_12 , яка намагалася припинити бійку. Далі він схопив господарський ніж зі стола та вдарив ним ОСОБА_13 в область грудної клітини. В цей момент ОСОБА_13 підійшов до нього, поклав руки на його плечі, відійшов та впав. Після скоєного він перевірив у загиблого пульс, який був відсутній. Спочатку він думав викликати швидку допомогу, однак зрозумів, що це безглуздо, оскільки ОСОБА_13 вже був мертвим. Надалі він взяв з огороду клейонку та залишив труп під нею, для того щоб зранку прийняти рішення, що робити. Вранці поклав труп на тачку та відтягнув його до озера, де залишив в очереті. Речі загиблого та клейонку забрав із собою, по дорозі з містка скинув у воду тачку разом із речами загиблого. Вдома попередив свою жінку ОСОБА_12 , аби вона мовчала та нікому не розповідала про вчинене ним. Ніж, яким наніс удар ОСОБА_13 , помив, потім сточив, щоб зникли будь-які сліди злочину.
Обвинувачений ОСОБА_5 показав, що з початку він не мав умислу вбивати ОСОБА_13 , думав налякати останнього, проте трапилося так, що ударом ножа він влучив у серце ОСОБА_13 . Обвинувачений ОСОБА_5 заявив, що у вчиненому кається, просив вибачення у потерпілих, зазначив, що під час досудового слідства сприяв в розкритті злочину, в тому числі, вказавши на місцезнаходження трупу ОСОБА_13 , який був знайдений в очереті в його присутності.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15 показав, що покійний ОСОБА_13 є його братом. Останній раз живим ОСОБА_13 він бачив 06.12.2017 за місцем проживання. Про смерть брата йому стало відомо від знайомих. Зокрема, йому зателефонував друг його покійного брата - ОСОБА_16 та повідомив, що є розмова, яка стосується його покійного брата. По приїзду до ОСОБА_17 , останній познайомив його з дівчиною на ім'я ОСОБА_18 , яка йому розповіла, що у неї є подруга на прізвище ОСОБА_19 . Під час вживання спиртних напоїв остання розповіла ОСОБА_18 про факт вбивства ОСОБА_13 і ОСОБА_12 може показати, де було сховано його тіло. ОСОБА_12 чітко зазначала, що вбивство вчинив ОСОБА_5 . Вказану розмову потерпілий ОСОБА_15 записав на диктофон та звернувся до поліції. Потерпілий ОСОБА_15 також вказав, що у його брата з ОСОБА_12 були товариські відносини, обвинуваченого ОСОБА_5 він до моменту вчиненого не знав. Потерпілий ОСОБА_15 охарактеризував свого покійного брата - ОСОБА_13 , як особу, яка рідко проявляла агресію.
Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що покійний ОСОБА_13 був її сином. Останній раз вона бачила ОСОБА_13 07.12.2017. У вказану дату її покійний син повідомив, що збирається поїхати до їх квартири, яка знаходиться в с. Обухівка. Потім син не повернувся додому, думала, що загуляв, після цього подали заяву про його зникнення. Про те, що сина не має в живих їй стало відомо зі слів її куми, яка повідомила, що сина знайшли мертвим. Потерпіла характеризує загиблого сина ОСОБА_13 , як добру людину, яка рідко вживала алкоголь, оскільки він працював вантажником на заводі.
Будучи допитаним в судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_20 дав покази, які за своїм змістом аналогічні показам потерпілої ОСОБА_10 , додатково охарактеризувавши загиблого сина, як такого, який не проявляв безпідставної агресії до людей, займався спортом, не любив несправедливість.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що обвинуваченого ОСОБА_5 знає, оскільки до його затримання вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 . 10.12.2017 до них у дім прийшов ОСОБА_13 . Вона разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_13 почали розпивати горілку. Коли ОСОБА_5 та ОСОБА_13 вже були напідпитку між ними зав'язався конфлікт. Вважає, що конфлікт між чоловіками виник на ґрунті того, що ОСОБА_13 приходив до них додому уночі, перелазив через паркан та на їх прохання покинути домоволодіння відмовляв, постійно провокував обвинуваченого ОСОБА_5 . Далі конфлікт переріс у бійку, під час якої вона встала поміж чоловіками. В якийсь момент ОСОБА_5 схопив ніж правою рукою та здійснив один замах ножем в область серця покійного ОСОБА_13 , від чого потерпілий похитнувся назад, але траєкторію нанесення удару вона не бачила. Ніж був металевий, шириною клинка приблизно декілька сантиметрів, загальною довжиною приблизно 25 см. Даний ніж після скоєного вона вимила та помістила до шафи та в подальшому ніж був вилучений працівниками поліції під час обшуку. Після скоєного ОСОБА_5 відтягнув ОСОБА_13 до паркану, а вранці вивіз його тіло на тачці до болота. Також свідок ОСОБА_12 показала, що у її присутність було проведено слідчий експеримент, на якому були відтворені події, які мали місце 10.12.2017.
Також свідок ОСОБА_12 показала, що працівниками поліції за участю понятих було проведено обшук у домоволодінні за місцем проживання ОСОБА_5 , під час якого було вилучено наступні речі: ніж, про який раніше вона вказала, та із особистої сумки обвинуваченого ОСОБА_5 була вилучена граната.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показав, що він знайомий, як з обвинуваченим ОСОБА_5 , так і знав покійного ОСОБА_13 йому відомо, що приблизно за 7-10 днів до вбивства ОСОБА_13 між останнім та його дівчиною на ім'я ОСОБА_22 був конфлікт. Також свідок свідок був присутнім під час конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 . Після затримання ОСОБА_5 він був присутнім під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_23 , де останній самостійно відтворив події, які відбулися 10.12.2017, про що розписався у протоколі. Зауважень від учасників слідчого експерименту щодо його проведення не надходило.
Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні показала, що її та іншу особу було запрошено працівниками поліції для участі в слідчій дії - обшуку, в якості понятих. Під час обшуку був знайдений корпус гранати та ніж, які у подальшому були опечатані слідчим. Надалі слідчий склав протокол обшуку, де вона поставила свій підпис.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_25 показала, що вона приймала участь в якості понятого під час обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_23 . Під час проведення обшуку було знайдено: гранату, яка була замотану у ганчірку, ніж. Свідок ОСОБА_25 вказала, що обшук проводився ретельно, зауважень від учасників слідчої дії не надходило.
Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні показав, що його запросили працівники поліції для прийняття участі у проведенні слідчої дії. Так, він та ще один понятий були присутніми під час того, коли люди, одягнуті у спеціальному костюмі, діставали з болота, а саме з очерету, тачку, на якій, як стало відомо, перевозили труп. При цьому був присутній обвинувачений ОСОБА_23 , який під час слідчої дії вів себе спокійно та добровільно відповідав на питання працівників поліції.
Свідок ОСОБА_27 показав, що він знає особисто, як обвинуваченого ОСОБА_23 , так і знав покійного ОСОБА_13 . Свідок охарактеризував ОСОБА_23 , як: добру, спокійну, врівноважену людину. Також свідок зазначив, що ОСОБА_13 у тверезому стані вів себе адекватно, однак, знаходячись на підпитку, міг вчиняти конфлікти.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_28 показала, що ОСОБА_23 вона бачила лише один раз. Знала покійного ОСОБА_13 , з яким деякий час зустрічалася, спілкувалася. Свідок зазначила, що ОСОБА_13 в останній час став агресивною людиною, міг розпочати сварку. Також свідок зазначила, що загиблий в якийсь момент зник та перестав її відвідувати, пізніше їй стало відомо, що його вбили.
Відповідно до заяви потерпілого ОСОБА_9 від 24.12.2017, останній просить здійснити заходи, щодо розшуку його сина ОСОБА_13 , який 07.12.2017 вийшов з будинку та станом на 24.12.2017 не повернувся.
Згідно повідомлення генерального директора ТОВ «Дніпромлин» ОСОБА_29 від 17.01.2018 № 33 слідує, що 07.10.2015 на роботу до вказаного товариства було прийнято на посаду вантажника цеху готової продукції ОСОБА_13 . З 07.12.2017 останній припинив виходити на роботу, у зв'язку з чим адміністрацією підприємства вжито заходів для встановлення причини його не виходу на роботу, в результаті чого з'ясовано, що ОСОБА_13 з 07.12.2017 зник та його родичами подано заяву до Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 03.05.2018 слідчим в присутності понятих оглянута ділянка місцевості біля будинку № 179а по вул. Моховій у м. Дніпрі. Біля вказаного будинку розташована ґрунтована дорога, шириною 3 метри. Неподалік будинку в правій стороні розташовано озеро Шпакове. Вказане озеро має межі по праву частину дороги у вигляді бетонних блоків. З правої сторони по ходу руху знаходиться бетонний паркан, висота якого від води, до верхньої частини, висотою приблизно 4-5 метрів. За межами паркану є змога з обох боків виходу до води. Дане озеро шириною приблизно 10 метрів. Під час огляду, у відповідності до пояснень ОСОБА_5 встановлено, що з лівої сторони від бетонного паркану, біля лівого кільця на відстані 5 метрів на глибині 1,3 метрів знаходиться чорний металевий візок з металевою ручкою на двох колесах, який за допомогою працівників водолазної служби вилучений з озера. Зі слів ОСОБА_5 на даному візкові він відвіз труп ОСОБА_13 до очерету озера, після чого 11.12.2017 приблизно о 06:20 годині по дорозі на роботу викинув даний візок до озера Шпакове.
Як слідує з протоколу огляду трупа з фото-таблицею до нього від 03.05.2018 слідчим в присутності понятих за участю спеціаліста в м. Дніпрі біля будинку № 105 по вул. Петриківська, а саме зліва від будинку на відстані близько 300-400 метрів, в очереті знайдений труп невідомого чоловіка. На момент огляду труп накритий чорною синтетичною курткою, яка вкриває тулуб. Труп одягнутий у кофту чорного кольору, темний светр, штани спортивні темні, труси сині, чоботи чорні на коричневих шнурках, маються дві пари шкарпеток темного кольору. Одяг мокрий, з різким гнійним запахом та численними дефектами тканини на передній поверхні, краї дефектів нерівні. На трупі відсутні шкіряні покрови голови (більш виражене обличчя), шиї, тулуба, кистей та гомілки.
Відповідно до протоколу пред'явлення трупа для впізнання від 04.05.2018 потерпілий ОСОБА_15 в присутності слідчого та понятих у пред'явленому трупі впізнав свого рідного брата ОСОБА_13 за одягом та взуттям, а також за формою черепа, зубів.
Під час огляду трупа, про що складено протокол від 04.05.2018, вилучено: одну пару кросівок чорного кольору, дві пари носків, труси синього кольору, светр чорного кольору, светр синього кольору, зимню куртку чорного кольору.
Згідно висновку експерта № 250/НЕ/160 від 29.05.2018 за наслідком судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_13 , 1981 р.н., встановлено, що, враховуючи ступінь розвитку гнильних змін м'яких тканин та внутрішніх органів трупа на момент огляду трупу ОСОБА_13 на місці події та при проведенні дослідження трупу, відсутність даних щодо умов перебування трупу, можна вважати, що смерть його настала не менш ніж за кілька місяців до огляду його на місці події. Смерть ОСОБА_13 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням шкіри, міжреберних м'язів, хрящової частини ребра, серцевої сорочки та серця з крововиливами в порожнину серцевої сорочки та у всі шари серця вздовж раньового каналу, яке ускладнилось гострою крововтратою, що підтверджено характером виявлених дефектів та даними судово-гістологічного дослідження. При експертизі трупа виявлене тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням серця, яке утворилось від одноразової дії твердого плаского предмету, який мав не менш одного загостреного краю та володів колюче-ріжучими властивостями, що підтверджується характером виявлених дефектів на серцевій сорочці, серці та на хрящовій частині ребра. Це ушкодження утворилось не більш ніж за кілька десятків хвилин до настання смерті та перебуває в причинному зв'язку з нею. Тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням серця, згідно правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, є тяжким за ознакою небезпеки для життя. Враховуючи характер та локалізацію виявленого ушкодження, можна вважати, що місце та напрямок дії травмуючої сили на тіло потерпілого відповідали локалізації виявленого дефекту на грудній клітині та напрямку раньового каналу. Виявлене при експертизі трупа тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням серця, перебуває в причинному зв'язку з настанням смерті. Смерть настала не більш ніж за кілька десятків хвилин після утворення проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини.
Відповідно до протоколу обшуку від 04.05.2018 у м. Дніпрі у домоволодінні по вул. Петрикіська, 81, ОСОБА_12 в присутності слідчого та понятих добровільно вказала, що в кімнаті № 1 від вхідної двері з лівої сторони розташований стіл та поліетиленовий пакет, в якому знаходився металевий ніж з металевою рукояткою. Розмір леза становить 19 см., рукоятки - 11 см. Також в ході обшуку в пакеті знайдений корпус гранати РГД-5 з маркуванням 18879Т без запалу. В кімнаті № 1 біля столу знаходиться поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому виявлені спортивні штани «Everlast» чорного кольору з вставками сірого кольору на яких є сліди речовини бурого кольору.
В ході обшуку ніж металевий з металевою рукояткою опечатано в паперовий пакет; корпус гранати РГД-5, марки 18879Т без запалу який поміщено до сейф пакету № 3518943. Також вилучено пару кросівок чорного кольору марки «Еко», які опечатано в сліп-пакет № 0012683; штани спортивні зі слідами речовини бурого кольору марки «Everlast», які опечатано до пакету № 0012727.
Відповідно до висновку експерта № 579 від 08.06.2018 на ножі, вилученого в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , наявність крові, клітин з ядрами та мікрочастками не встановлено та не знайдено, що узгоджується з показами обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_12 про те, що після вбивства ОСОБА_13 ніж був ретельно вимитий та зачищений ОСОБА_5 з метою знищення будь-яких слідів.
У відповідності до висновку судово-імунологічного експерта № 525/Н від 19.06.2018 на спортивних штанах, які належать ОСОБА_5 , знайдена кров, походження якої не виключається від самого ОСОБА_5 , а її походження від потерпілого ОСОБА_13 не виключається тільки в якості домішку його крові в цих слідах.
Як слідує з протоколу проведення слідчого експерименту від 07.05.2018 свідок ОСОБА_12 відтворила події, які мали місце 10.12.2017 приблизно о 21:30 годині на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 . Зокрема, свідок зазначила, що у вказану дату та час вона стояла обличчям до ОСОБА_5 . Останній узяв ніж з кухні, який тримав у своїй правій руці, обійшов її та поряд з нею махнув ним декілька разів в сторону потерпілого. Самого удару вона не бачила, так як стояла обличчям до потерпілого. Потерпілий від удару зробив декілька кроків, потім він впав на коліна ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 07.05.2018 свідок ОСОБА_12 розповіла про події, які відбулися 10.12.2017 за місцем проживання ОСОБА_5 , додатково зазначивши, що ОСОБА_5 взяв ніж довжиною приблизно 35 см., товщиною леза приблизно 5-6 см., двічі махнув ножем в бік потерпілого, але куди саме попав не бачила. Після вказаного падіння, свідок підійшла до потерпілого, перевірила його пульс, однак пульса вже не було. Свідок зазначила, що знаходилася у шоковому стані, зайшла до будинку та не виходила із нього. Після вказаних подій ОСОБА_5 відтягнув тіло потерпілого до паркану, під тінь. Після цього приблизно о 03:00 ночі ОСОБА_5 повідомив, що потрібно позбавитися трупу. Всі інші дії з померлим робив саме обвинувачений, як саме вона не бачила, тільки чула звук липкої стрічки. Далі обвинувачений погрузив тіло у тачку та вивіз до очерету.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 08.05.2018 підозрюваний ОСОБА_5 в присутності захисника, експерта, понятих, розповів слідчому, що 10.12.2017 він разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 за місцем його проживання вживали горілку. Далі ввечері між ним та ОСОБА_13 почалася сварка, оскільки останній почав залицятися до ОСОБА_12 . Під час сварки ОСОБА_5 наніс потерпілому удар, на що останній також відповів ударом. Під час сварки та бійки була присутньою ОСОБА_12 , яка хотіла їх розборонити. Потерпілий провокував його словами, що він, тобто ОСОБА_5 , вже раніше був судимий та може його вбити. З краю на столі лежав ніж, який ОСОБА_5 узяв у руки та коли потерпілий йшов йому на зустріч, по ходу руху вдарив його в область серця. Після удару потерпілий підійшов до нього, щось сказав та впав на підлогу. Удар потерпілому ножем був знизу до гори. Після вчиненого він узяв під руки покійного та відтягнув в сторону, оскільки в місці, де вони знаходилося, було світло. Пульс у ОСОБА_13 був відсутній, дихання також. Тіло покійного поклав біля тачки, при собі потерпілий мав кредитні картки, ключі від будинку. Надалі, він ліг спати, оскільки знаходився у нетверезому стані. Прокинувшись через три години, приблизно о 03:00 годині, або на початку 04:00 години, одягнув на себе речі, підійшов до тіла, погрузив до тачки та накрив його старою клейонкою, яку зафіксував липкою стрічкою. Коли він доїхав до очерету, тіло вивантажив з тачки та поклав його до очерету, обличчям догори та накрив потерпілого його ж курткою, тачку викинув.
У відповідності до висновку додаткової судово-медичної експертизи № 250/НЕ/188 від 21.06.2018 встановлено, що за вказаних, під час слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_5 , обставин, могло утворитися тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини. Виявлені при експертизі трупу множинні дефекти м'яких тканин голови, шиї, черева та кінцівок, не виключено, могли утворитися під час перебування потерпілого у водоймі або за будь-яких інших обставин при тривалому перебуванні трупа на відкритій місцевості.
Як слідує з висновку судової вибухо-технічної експертизи від 06.06.2018 предмет, вилучений в ході обшуку будинку АДРЕСА_2 , є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме: спорядженим корпусом ручної, осколкової, наступальної гранати РГД-5 промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин, придатний до виробництва вибуху.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 04.06.2018 слідчий в присутності понятих та за участю спеціаліста на підривному майданчику здійснили вибух за допомогою гранати РГД-5, про що складено акт № 106 знищення вибухових матеріалів.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 171 від 15.06.2018 ОСОБА_5 в період часу, що ставиться до інкримінованому йому діянню, хронічним душевним захворюванням, недоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим станом не страждав. За своїм психічним станом під час інкримінованого йому діяння він міг віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. В даний час будь-яким психічним захворюванням також не страждає. За своїм психічним станом в даний час він може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. У застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджена показами самого обвинуваченого ОСОБА_5 , які він дав в судовому засіданні, показами потерпілих, свідків, допитаних в судовому засіданні, письмовими доказами, зібраними стороною обвинувачення під час досудового розслідування та дослідженими в суді.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_5 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 та ч. 1 ст. 263 КК України.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При цьому, суд також враховує і позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09.10.2003, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету - покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає: щире каяття обвинуваченого у вчиненому.
В той же час суд не може визнати як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченому, - активне сприяння розкриттю злочину, оскільки з досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 всіма можливими засобами приховував вчинені ним кримінальні правопорушення. Таким чином, не має підстав стверджувати, що злочини були розкриті саме завдяки активному сприянню ОСОБА_5 .
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України, суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочини, які згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо злочинів. ОСОБА_5 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, зі слів одружений, але до затримання не проживав з дружиною приблизно чотири роки, є батьком малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з дружиною, до затримання офіційно працевлаштованим не був, за місцем проживання характеризуються позитивно.
При цьому суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливо виключно в умовах ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі із врахуванням вимоги ч. 1 ст. 70 КК України.
Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
У межах кримінального провадження потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 , за яким вони просять суд стягнути з ОСОБА_5 на їх користь в якості відшкодування моральної шкоди кошти у розмірі 1000000 гривень кожному потерпілому та в якості відшкодування матеріальної шкоди - кошти у розмірі 66845,86 гривень на користь потерпілого ОСОБА_9 .
Позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_9 обґрунтовує тим, що в результаті злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, вчиненого ОСОБА_5 , він втратив сина і поніс наступні матеріальні збитки: на поховання 7000 гривень; на поминальний обід 14000 гривень; на встановлення пам'ятника сину 40000 гривень; копання могили 679,87 гривень; вартість мобільного телефону, який ОСОБА_5 після вбивства, на його думку, здав до ломбарду - 5165,99 гривень.
В обґрунтування відшкодування моральної шкоди позивачі зазначили, що внаслідок смерті сина ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вони перебували у стресовому і пригніченому стані, оскільки втратили сина, якого безмежно любили, який допомагав родині матеріально та забезпечував нормальний уклад сім'ї. Смерть сина змінила нормальний спосіб їх життя, а тому на заподіяну моральну шкоду позивачі оцінюють в 1000000 гривень кожному.
Позивачі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час судового розгляду підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_5 позовні вимоги визнав частково, тобто крім вартості мобільного телефону, питання щодо суми відшкодування моральної шкоди просив визначити на розсуд суду.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає необхідним позовні вимоги потерпілих вирішити наступним чином.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана діями винної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі. За ч. 1 ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Потерпілий ОСОБА_9 просив задовольнити його позовні вимоги щодо стягнення суми матеріальної шкоди у розмірі 66845,86 гривень.
ОСОБА_9 надані копії платіжних документів, які підтверджують понесені останнім витрати: на поховання ОСОБА_13 у розмірі 7000 гривень; на поминальний обід у розмірі 14000 гривень; виготовлення та встановлення пам'ятника у розмірі 40000 гривень.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження матеріальні збитки, а саме витрати на ритуальні послуги, поховання та обід, відповідно до наданих товарних чеків складають 61000 гривень.
Що стосується відшкодування витрат на копання могили в сумі 679,87 гривень та вартості мобільного телефону в сумі 5165,99 гривень, то вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки щодо витрат в сумі 679,87 гривень на копання могили позивач не надав відповідний чек або квитанцію. Що стосується відшкодування вартості мобільного телефону, який начебто мав при собі покійний в день вчинення злочину, то позивачами не надано належних, допустимих та достовірних доказів наявності на момент вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у загиблого ОСОБА_13 вказаного потерпілими мобільного телефону. Тому, в цій частині позовних вимог потерпілого ОСОБА_9 слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд дійшов висновку, що в результаті вбивства ОСОБА_13 потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 була спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких потерпілі зазнали у зв'язку з протиправною поведінкою щодо їх сина, яка підлягає відшкодуванню обвинуваченим на підставі вимог ст.ст. 1167, 1168 ЦК України.
Враховуючи характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесли потерпілі, їх тривалість, ґрунтуючись на принципах розумності та справедливості суд вважає, що відповідно глибині душевних страждань потерпілих, які втратили сина, буде відповідати сума компенсації моральної шкоди у розмірі 1000000 гривень, як ОСОБА_10 , так і ОСОБА_9 .
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Питання про відшкодування витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до приписів ст.ст. 122, 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369, 371-374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 та ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;
-за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк одинадцять років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк одинадцять років.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з 04.05.2018.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити колишній - тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням судової вибухо-технічної експертизи, в сумі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень.
Цивільний позов ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про відшкодування моральних та матеріальних збитків, завданих злочином, - задовольнити частково.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_9 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 61000 (шістдесят одну тисячу) гривень.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000000 (один мільйон) гривень.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_10 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000000 (один мільйон) гривень.
В задоволенні цивільного позову в іншій частині - відмовити.
Речові докази:
- CD-диск із записом слідчої дії (обшуку) - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- кухонний ніж, пару чоловічих чобіт «Ессо» чорного кольору, спортивні чоловічі штани чорного кольору (квитанція № 01097) - знищити.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Судді:
__________ ОСОБА_2 __________ ОСОБА_1 __________ ОСОБА_3