Справа № 163/2492/18
Провадження № 2/163/95/19
15 березня 2019 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Чишія С.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
У позовній заяві позивач просить постановити рішення про зміну способу і розміру стягуваних з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини дітей з 1/4 його заробітку на тверду грошову суму в розмірі 1000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Свої вимоги обґрунтував тим, що за рішенням суду від 05.11.2013 року з нього стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З лютого 2018 року він не працює, а стягнення по аліментах проводиться, виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості, і становить 1798 гривень. Через те, що не працює, такий розмір аліментів для нього є непосильним. Крім цього, він та його мати хворіють. Рівень його щомісячного доходу недостатній для сплати таких аліментів, на їх сплату витрачаються доходи членів його сім'ї.
Провадження в справі відкрито ухвалою від 15.01.2019 року, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
08.02.2019 року відповідач в канцелярію суду подала відзив на позовну заяву. У ньому вказала, що окрім сплати аліментів відповідач в інших витратах на утримання дитини участі не приймає. Дочка потребує значних коштів на придбання одягу, взуття, ліків, продуктів харчування, шкільного приладдя та оплати додаткових занять з танців, репетиторів по англійській мові та математиці. Зменшення розміру аліментів унеможливить належне матеріальне забезпечення дитини. Оскільки позивач іншої сім'ї та дітей не має, є працездатним, допомагає лише матері, яка не є пенсіонером і ще працює, офіційно не працевлаштований, проте працює без укладення трудового договору і має стабільний дохід, заборгованість по аліментах має незначну, просила змінити розмір і спосіб стягуваних аліментів на тверду грошову суму в розмірі 1700 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У строк, визначений судом та з додатковим врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерством інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, позивач відповіді на відзив не подав.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
З 02.09.2009 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Любомльського районного суду від 02.09.2011 року.
У період шлюбу 23.07.2010 року у них народилась дочка ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії 1-ЕГ №122189.
За рішенням Любомльського районного суду від 05.11.2013 року з позивача стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.09.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Зі змісту цього рішення вбачається, що при визначені способу і розміру стягуваних аліментів судом було враховано працевлаштованість позивача у відділі культури і туризму Любомльської райдержадміністрації на посаді керівника оркестру та в Любомльській дитячій музичній школі на посаді викладача.
Згідно із копією трудової книжки серії АФ №663747 позивача 31.01.2018 року звільнено з посади керівника духовного оркестру за власним бажанням.
На підставі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків встановлено, що у другому і третьому кварталах 2018 року позивач доходів не мав.
Відповідно до розрахунку державного виконавця станом на 01.10.2018 року відповідач має заборгованість по аліментах в сумі 8 722,50 гривень. Починаючи з лютого 2018 року щомісячний розмір стягуваних аліментів обраховується від розміру середньомісячної зарплати по Любомльському районі і з квітня 2018 року становить 1798 гривень.
Через несплату аліментів і наявну заборгованість, яка перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, постановою державного виконавця від 03.10.2018 року щодо позивача встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості.
Відповідно до довідки про склад сім'ї від 07.11.2018 року до складу сім'ї позивача входить його сестра і матір ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Із виписок з медичних карток від 09.11.2018 року вбачається, що позивач та його матір хворіють.
Частиною 1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За змістом цієї норми умовою зменшення або збільшення розміру аліментів є зміна обставин, які враховувалися судом при визначенні розміру аліментів.
Зазначені обставини визначені у ст. 182 СК України та до них законодавець, зокрема, відніс стан здоров'я і матеріальне становище дитини, стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших утриманців, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 183 та статті 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст.183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", ст.184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 року у справі № 143цс13.
Звертаючись до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів і зменшення їх розміру, позивач послався на те, що він не працює, а його доходи є такими, що він не спроможний виплачувати аліменти у присудженому судом розмірі.
Факт звільнення позивача із роботи та відсутність у нього з лютого 2018 року постійного (регулярного) заробітку підтверджується дослідженими судом копією його трудової книжки та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.
Зазначене свідчить про зміну матеріального стану позивача і наявність підстав для змінити способу стягуваних аліментів з присудженої судом частки на тверду грошову суму.
Визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі суд керується перш за все положеннями ч.2 ст.182 СК України, відповідно до яких розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Станом на дату розгляду справи дочці сторін ОСОБА_4 виповнилось 8 років.
Згідно із Законом України "Про Державний бюджет на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2019 року становить 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Отже, виходячи із принципу рівності батьківського обов'язку по утриманню дитини, мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину сторін на даний час становить 1013,50 гривень.
Доводи позивача про його захворювання суд до уваги не приймає, оскільки надана медична документація не свідчить про його непрацездатність.
Захворювання матері у спірних правовідносинах правового значення не мають, оскільки вона не є особою пенсійного віку, а доказів перебування її на утриманні позивача суду не надано.
Щодо доводів відповідача про необхідність стягнення з відповідача аліментів на рівні 1700,00 гривень, то наведене нею обґрунтування потреб дитини саме у такому розмірі жодним належним і допустимим доказом не підтверджено.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та передбачених ст.182 СК України обставин, рівності батьківського обов'язку по утриманню дитини, суд вважає необхідним зменшити розмір стягуваних аліментів до 1200 гривень.
Такий розмір аліментів, на думку суду, є достатньо вищим від встановленого мінімуму, відповідатиме засадам справедливості, добросовісності, розумності та водночас забезпечить виконання позивачем батьківського обов'язку і не поставить його у скрутне матеріальне становище.
Таким чином, вимоги позивача в частині зміни розміру стягуваних аліментів підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Змінити спосіб та зменшити розмір стягуваних за рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 05.11.2013 року аліментів з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу) на тверду грошову суму в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його складення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Ім'я позивача - ОСОБА_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3; РНОКПП - НОМЕР_1.
Ім'я відповідача - ОСОБА_2; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4; РНОКПП - НОМЕР_2.
Головуючий : суддя С.С.Чишій