Справа № 159/262/19
Провадження № 2/159/426/19
15 березня 2019 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Восковської О.А.
за участю секретаря Канашкової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Свої вимоги позивачка обгрунтовує тим, що з відповідачем перебувала у шлюбі з 15.01.2009 року, рішенням Ковельського міськрайонного суду від 23.07.2015 року шлюб було розірвано. Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Позивачка вказує, що син проживає разом із нею та перебуває на її утриманні, однак, вона сама не взмозі його утримувати, оскільки рівень його матеріального забезпечення постійно зростає. Як зазначила позивачка у позовній заяві, фізичний та майновий стан відповідача цілком задовільний, хоча останній і офіційно не працевлаштований, але має достатній рівень доходів, оскільки часто виїжджає за кордон на заробітки. Між позивачкою та відповідачем не досягнуто згоди з приводу утримання та виховання дитини, а тому позивачка звернулась до суду та просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі по 3000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 15.02.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження і відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 15.03.2019 року. Одночасно, відповідачу було надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
28 лютого 2019 року відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, у позовній заяві вказала, що просить справу розглядати у її відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву вказав, що просить справу розглядати у його відсутності, заявлені вимоги визнає частково та згідний сплачувати аліменти в розмірі по 1100 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно вимог ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При цьому, за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
З рішення Ковельського міськрайонного суду від 23.07.2015 року убачається, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було розірвано.
Від спільного шлюбу у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії І-ЕГ №279606 від 03.01.2019 року), - що підтверджує той факт, що відповідач є батьком неповнолітньої дитини, а позивачка - матір'ю.
Із свідоцтва про шлюб серії І-ЕГ №130638 від 17.04.2018 року убачається, що позивачка 17.04.2018 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 та змінила прізвище на «Ідрісова».
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Крім цього, відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом установлено, що розмір прожиткового мінімуму для дітей збільшився відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та для дітей віком від 6 до 18 років він складає з 01.01.2019 року - 2027 гривень (50%-1013,50 грн).
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
У позовній заяві позивачка вказує, що відповідач матеріальної допомоги на утримання неповнолітнього сина не надає і дитина перебуває повністю на її утриманні.
Дана обставина заперечується відповідачем ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву де він зазначає, що постійно приділяє увагу сину, і коли позивач йому повідомляє, що необхідні гроші на дитину він завжди їх надає, а також він постійно надає кошти на одяг та на розвиток дитини.
Окрім цього, у відзиві відповідач вказує, що він створив нову сім»ю та 18.04.2018 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_7 (свідоцтво про шлюб серії І-ЕГ №130650 від 18.04.2018 року), і його дружина на даний час перебуває на лікарняному по вагітності та пологах, однак доказів на підтвердження зазначеної обставини не надав.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У поданій до суду позовній заяві позивачем ОСОБА_1 не обґрунтовано та не наведено доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти в розмірі по 3000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, окрім цього, зазначена обставина заперечується і самим відповідачем.
Таким чином, при визначенні розміру аліментів суд, враховуючи матеріальне становище відповідача, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також із урахуванням середньостатистичних доходів громадян по Волинській області та Україні та положення ст.180 СК України про те, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, та вважає, що з відповідача слід стягувати на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі по 1100 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня звернення до суду із даною вимогою.
Визначений розмір аліментів в сумі 1100 гривень щомісячно, на переконання суду, є об'єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.
На підставі вимог п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати у справі згідно ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.141,180,181,182,184 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 (12.08.1986 р.н, паспорт серії АЮ 221044 виданий 11.11.2013 року Ковельським РВ УДМС України у Волинській області, і.н.3163527517) в користь ОСОБА_1 (16.08.1983 р.н, НОМЕР_1 виданий 21.05.2018 року, орган що видав - 0717, і.н.3273318484) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 1100 (одна тисяча сто) гривень щомісячно, починаючи з 11.01.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 (12.08.1986 р.н, паспорт серії АЮ 221044 виданий 11.11.2013 року Ковельським РВ УДМС України у Волинській області, і.н.3163527517) в користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 19.03.2019 року.
ГоловуючаОСОБА_8