Копія
154/3039/18
2/154/281/19
18 березня 2019 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Каліщука А.А.
за участю секретаря судового засідання Процюк Н.Р.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів,
встановив:
Позивач звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірваний. Від спільного подружнього життя у них народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
На підставі рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 18.10.2016 р. стягнуто аліменти на її користь на утримання дитини у розмірі по 600 грн. щомісячно починаючи з 13.07.2016 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Зазначає, що на сьогоднішній день визначена сума аліментів на утримання дитини є недостатньою, оскільки дитина навчається у коледжі, у зв'язку з чим зросли витрати на її утримання, тому просить збільшити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_3 аліменти в її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 в розмірі по 2000 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
26.12.2018 р. відповідач подав відзив на позов в якому зазначив, що рішенням комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Володимир-Волинської міської ради від 11.03.2011 року визначено місце проживання його дитини ОСОБА_4 разом із ним. Оскільки матір дитини не цікавилися вихованням дитини та не забезпечувала її матеріально, тому він змушений був звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів. Рішенням Локачинського районного суду від 15.09.2011 року його позов було задоволено та стягнуто з ОСОБА_5 аліменти в його користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 Зазначає, що матір дитини рішення суду не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати аліментів на утримання дочки в сумі 30000,00 грн. На даний час він продовжує піклуватися про дитину, однак не працевлаштований у зв'язку з чим не в змозі сплачувати аліменти в розмірі 2000 грн. щомісячно. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач на судовий розгляд справи подала заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить проводити розгляд справи у її відсутності.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у заяві.
Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату і час судового розгляду, однак не подавав заяв про відкладення розгляду справи.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є її батьками. На даний час вона навчається у Луцькому кооперативному коледжі Львівського торговельно-економічного універститету на платній формі навчання. Кошти на її утримання, а також витрати на навчання несе ОСОБА_2, надаючи їй у місяць близько 5 000 грн. Підтвердила, що вона зареєстрована за місцем проживання її батька в смт. Локачі, Волинської області по Вербова, 13, однак не проживає там. Пояснила, що у зв»язку із навчанням тимчасово проживає у м. Луцьку. Однак на вихідні приїжджає із навчання та проживає разом із матір»ю по вул. Ковельській 104/55 в м. Володимирі-Волинському. Батько не цікавиться її життям і більше 6 місяців не спілкується з нею, не надає кошти на утримання.
Заслухавши пояснення представника позивача та свідка, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, котрий на даний час розірвано.
З дослідженого свідоцтва про народження серії 1-ЕГ № 085105 встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
Судом встановлено, що на підставі рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 18.10.2016 року, з ОСОБА_3 стягуються аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі по 600 грн. щомісячно починаючи з 13.07.2016 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом встановлено, що після визначення судом аліментів неповнолітня дочка сторін ОСОБА_4 у 2018 р. поступила у Луцький кооперативний коледж Львівського торговельно-економічного універститету та навчається на платній формі навчання.
Із квитанції АТ КБ «Приватбанк», а також пояснень свідка ОСОБА_4 встановлено, що позивач несе витрати на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7, в тому числі витрати на її навчання.
Суд вважає доведеним, що у зв'язку з підвищенням цін на всі групи продовольчих та непродовольчих товарів, у зв»язку з чим було підвищено прожитковий мінімум на дітей відповідного віку, а також навчанням неповнолітньої дочки, матеріальний стан позивача після визначення судом аліментів змінився, тобто погіршився і розмір аліментів, що стягуються з відповідача, не відповідає звичайним потребам неповнолітньої дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_3 сплачує аліменти в розмірі 600 грн. на дитину щомісячно, котрий згідно з ч.2 ст. 182 СК України та з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2019 р» не є мінімальним, оскільки є значно меншим 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини до 18 років, а також не є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
На судовий розгляд справи відповідач не надав суду доказів, котрі б підтверджували незадовільний стан здоров'я, сплату аліментів на інших дітей, непрацездатних батьків.
Та обставина, що відповідач не працює не є підставою для його звільнення від обов»язку утримувати неповнолітню дитину чи сплачувати аліменти у розмірі меншому, визначеному ч.2 ст. 182 СК України, оскільки він є працездатною особою, яка за бажанням може працевлаштуватись, отримувати дохід та надавати кошти на утримання дитини, котрі були б достатніми для забезпечення необхідних потреб дитини.
Доводи відповідача про те, що неповнолітня донька зареєстрована разом із ним за однією адресою не свідчить про те, що дитина дійсно проживає разом із відповідачем та перебуває на його утриманні, оскільки з пояснень в судовому засіданні доньки сторін - ОСОБА_4 встановлено, що вона зареєстрована із відповідачем за однією адресою, однак не проживає із ним.
Також неповнолітня ОСОБА_4 підтвердила, що вона проживає із позивачем.
Задовольняючи позов частково та визначаючи розмір аліментів суд бере до уваги, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як батька, так і матері, тому приходить до висновку, що розмір аліментів слід збільшити до 1200 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Даний розмір аліментів жодним чином не є надмірним з точки зору звичайних і необхідних потреб неповнолітньої дитини.
Визначення аліментів у меншому розмірі порушить конституційні права, гарантії дитини та не забезпечить звичайних потреб та її достатній рівень життя, який їй гарантовано Законом України «Про охорону дитинства» та Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р.
Керуючись ст.ст. 12,81,89,265 ЦПК України, ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються згідно з рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 18.10.2016 р. з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_1, на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 із 600 грн. на 1200 (одна тисяча двісті) грн. щомісячно починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути із ОСОБА_3 в користь держави 768,40 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 19.03.2019 р.
Головуючий:/підпис/
Згідно зоригіналом.
Суддя А.А. Каліщук