Справа № 171/129/19
1-кп/171/94/19
Іменем України
25 лютого 2019 року м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 кримінальне провадження відомості про яке внесене до ЄРДР за № 12019040410000027 від 03.01.2019 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, маючого повну загальну середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 29.06.2017 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
01.01.2019 року о 19:00 годині ОСОБА_4 знаходився біля садових ділянок за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , які належать ОСОБА_6 . В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, належного ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 переліз через паркан на повністю огороджену по периметру парканом вищевказану територію подвір'я садової ділянки, де переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, повторно, таємно, умисно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, викрав металеві двері довжиною 2 м, шириною 0,8 м, товщиною металу 3 мм, вартістю 636 грн. 91 коп., два цвяходери довжиною 52 см, діаметром 16 мм, вартістю 63 грн. 20 коп. за кожний, на загальну суму 126 грн. 40 коп. та металевий візок будівельний довжиною 80 см, шириною 50 см, висотою 60 см, товщиною металу 2 мм, вартістю 830 грн. 40 коп., що знаходились на подвір'ї вищевказаної садової дачної ділянки, які належать потерпілій ОСОБА_6 , спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 1593 грн. 40 коп., після чого разом з викраденим майном ОСОБА_4 , з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив що за усним договором виконував на дачі потерпілої певні роботи, точно не пам'ятає, але чи першого чи другого січня цього року він проходив повз цієї дачі та вирішив викрасти майно, він зайшов у двір, який був огороджений забором, але він через цей забор переступив, зайшов, взяв двері, цвяходери та тачку, здав на металобрухт, у вчиненому розкаюється.
Суд, вислухавши обвинуваченого, дослідивши докази, надані сторонами, приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 в скоєнні злочину за ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.01.2019 року встановлено, що ОСОБА_6 звернулася до поліції із заявою про те, що 01.01.2019 року в період часу з 18-00 години по 02.01.2019 року 09-00 годину невідома особа з території дачної ділянки АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , скоїла крадіжку металевих дверей, два цвяходера, металевий візок будівельний (а.с. 6 - матеріали КП).
Протоколом огляду від 02.01.2019 року підтверджено, що об'єктом огляду є садові ділянки за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , територія повністю огороджена забором, виявлено відсутність металевих дверей, двох цвяходерів, металевого візка будівельний, вказаний факт також підтверджено фото таблицею та відповідною план схемою (а.с. 8-13 - матеріали КП).
З протоколу огляду від 04.01.2019 року встановлено, що об'єктом огляду є речі котрі надав добровільно громадянин ОСОБА_7 , за адресою: м. Зеленодольськ біля бару «Орса», а саме: два цвяходери, водяний насос, візок будівельний та металеві двері, вказаний факт також підтверджується відповідною фототаблицею (а.с. 21-22 - матеріали КП).
З розписки ОСОБА_6 встановлено, що їй повернуто металеві двері, дві монтировки (гвоздодер), металевий будівельний візок, насос для відкачування води (а.с. 24- матеріали КП).
Відповідно до висновку експерта № 36/18 від 16.01.2019 року встановлено, що станом на 01.01.2019 року ринкова вартість металевих дверей висотою 2 м шириною 0,8 м товщиною металу 0,3 см 2008 року виготовлення (придбаного у 2008 р) - 636,91 грн; двох цвяходерів довжиною 52 см діаметром 16 мм, кожні 2005 року виготовлення (придбаних у 2005 р) - 126,40 грн; металевого візку будівельного прямокутної форми, довжиною 80 см, шириною 50 см, висотою 60 см, товщиною металу 0,2 см 2000 року виготовлення (придбаного у 2000р) - 830,40 грн. (а.с. 28-31 - матеріали КП).
Суд, заслухавши показання обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши пред'явлені стороною обвинувачення документи, висновки експерта, вислухавши думку прокурора і захисника, приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України знайшло своє підтвердження під час проведення судового слідства.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає їх належними та допустимими і, аналізуючи їх зміст, приходить до наступних висновків.
Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, в обґрунтування вироку, суд покладає заяву потерпілої про вчинення кримінального правопорушення, інші документи, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), а тому достовірні і достатні та відповідають критеріям якості доказів, встановленим в рішеннях Європейського суду з прав людини в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 липня 2011 року та в справі «Яременко проти України» від 12 вересня 2008 року, не викликають сумніву у суду з точки зору їх достовірності, належності, допустимості та є такими, що підтверджують обставини вчинення даного кримінального правопорушення.
У своєму рішенні «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Отже, досліджені та оцінені в судовому засіданні докази є достатніми та дозволяють дійти висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікувати його дії за ч. 3 ст.185 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Доводи обвинуваченого про те, що частина території була неогороджена спростовується дослідженими в судовому засіданні докази, зокрема протоколом огляду місця події, яким зафіксовано повне огородження території. Крім того, обвинувачений пояснює, що він переступив через паркан, однак це не свідчить про те, що територія не була огороджено. Покази обвинуваченого в цій частині суд вважає неправдивими, спростованими дослідженими доказами та оцінює їх як обраний спосіб захисту своїх інтересів.
При призначенні ОСОБА_4 виду і міри покарання суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість скоєного обвинуваченим злочину, який згідно ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину, суд враховує також особу обвинуваченого, який не працює, не одружений, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра (а.с. 34, 35 матеріали К.П.)., скарг та зауважень на обвинуваченого не надходило (а.с. 36 матеріали К.П.), що він раніше судимий (а.с. 38 - 41 матеріали К.П.).
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Частиною 2 ст. 65 КК України, передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до переконання, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження інших правопорушень з його боку, є призначення покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Суд вважає, що виправлення обвинуваченого не можливе без реального відбування призначеного покарання.
Оскільки даний злочини вчинено ОСОБА_4 після засудження його вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської від 29.06.2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України, остаточне покарання йому слід призначити за правилами ст. 71 КК України, що виключає можливість застосування до засудженого звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили залишити без змін.
Питання про речові докази по кримінальному провадженню суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання ОСОБА_4 частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської від 29.06.2017 року, і остаточно ОСОБА_4 за сукупністю вироків призначити покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.
Строк покарання рахувати з моменту фактиччного застримання - з 14.01.2019 року.
Речові докази вважати повернутими за належністю потерпілій.
На вирок може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копію судового рішення надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя -