Справа №167/1440/18
Провадження №2/167/59/19
19.03.2019 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Сіліча І.І.
секретаря судових засідань - ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Рожище справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який згідно рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 06.11.2018 року розірваний. Від спільного подружнього життя у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. На даний час з відповідачем проживають окремо, діти, після розірвання шлюбу, залишились проживати з ним та перебувають на його утриманні, відповідач будь-якої участі у вихованні дітей не приймає, матеріальної допомоги на їх утримання добровільно не надає.
Покликаючись на викладені обставини, просив стягнути з відповідача в його користь аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі у розмірі 1300,00 грн..
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, суду надана письмова заява про підтримання позову та розгляд справи у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, суду надана заява про визнання позову та розгляд справи у її відсутності.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З пояснень сторін, матеріалів справи, зокрема копії рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 06.11.2018 року судом встановлено, що шлюб між сторонами розірвано (а.с.8).
В шлюбі народилися син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії 1-ЕГ № 110560, серії 1-ЕГ №140625. Батьками дітей згідно зазначених свідоцтв є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.7).
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За положеннями ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини і не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину.
Судом встановлено, що сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, неповнолітні діти проживають з позивачем за адресою: м.Рожище, вул.Кольцова, 31 Волинська область та перебувають на його утриманні, відповідач проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання дітей добровільно не надає.
Із довідок Рожищенської амбулаторії загальної практики-сімейної медицини встановлено, що діти часто хворіють простудними захворюваннями та потребують санаторно-курортного лікування пульмонологічного напрямку та оздоровлення (а.с.11, 12).
Згідно довідки №349 від 05.10.2018 року вбачається, що ОСОБА_4 є студентом 1-го курсу Рожищенського коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені ОСОБА_6 (а.с.10).
Також встановлено, що домовленості між батьками щодо участі в утриманні неповнолітніх дітей не досягнуто, а позивач наполягає на стягненні аліментів в примусовому порядку.
Суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, запезбечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
На підставі наведеного, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, стягувача аліментів, що у відповідача інших осіб на утриманні не має, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, а саме: стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1300 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Суд вважає, що відповідач спроможна надавати таку матеріальну допомогу на утримання дітей до досягнення ними повноліття, оскільки є особою молодого віку, працездатною і це гарантує стабільне надходження коштів на повсякденні потреби дітей і відповідає їх інтересам.
При цьому частиною другою статті 184 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Тому суд вважає за необхідне стягувати аліменти з врахуванням індексації стягуваних сум відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
На підставі ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 704,80 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі ст.ст.180, 182, 181, 184, 191 СК України, керуючись ст.ст.4, 12, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 1300 (одна тисяча триста) грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 18 грудня 2018 року і до досягнення дітьми повноліття з врахуванням індексації стягуваних сум відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.
Рішення суду про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ: І.І.Сіліч