Справа № 263/623/19
Провадження № 2/263/953/2019
11 березня 2019 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі:
Головуючого судді Шевченко О.А.,
при секретарі Шпичак Є.М.,
розглянувши в порядку цивільного судочинства матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради про зняття з реєстрації за місцем проживання,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить зняти свою мати ОСОБА_2 02.01.1928 р. н., яка фактично зареєстрована за адресою: м.Маріуполь бул.ШевченкоАДРЕСА_1 з реєстрації за місцем проживання за вказаною адресою м. Маріуполь бул. ШевченкоАДРЕСА_2.
Свою позовну заяву позивач мотивує тим, що окрім нього в зазначеній квартирі зареєстровані:його син - ОСОБА_3, дружина - ОСОБА_4, та мати (Відповідач у справі) - ОСОБА_2. Факт реєстрації перелічених осіб у зазначеній квартирі підтверджується Інформацією, наданою Центром надання адміністративних послуг Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради за вих. № 54- 126-693 від 06.09.2018 (копія Інформації додана до позовної заяви). Квартира № 119, розташована за адресою: м. Маріуполь, бул. Шевченка, буд. 258, належить на праві спільної власності позивачц та його матері, ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 04.04.1996 (копію свідоцтва додано до позовної заяви).
19.12.2014 місце проживання Відповідача було зареєстроване за адресою: Російська Федерація, Курська область, Льговський район, село Кромські Бики, вул. Шкільна. За вказаною адресою Відповідач проживає по теперішній час. Таким чином, починаючи з грудня 2014 року Відповідач не проживає у квартирі № 119, розташованій за адресою: м. Маріуполь, бул. Шевченка, буд. 258, тому реєстрація місця проживання Відповідача за вказаною адресою є суто формальною.
Відповідач не має можливості повернутися до України, через що вона була змушена отримати у Російській Федерації вид на проживання до 11.01.2022 року. Перш за все обставини, через які вона не може повернутися до України, полягають у віці його матері - 2 січня 2019 року їй виповнився 91 рік, тому такий складний переїзд вона може просто не витримати.
Наявність у Відповідача реєстрації місця проживання у квартирі № 119, розташованій за адресою: м. Маріуполь, бул. Шевченка, буд. 258, позбавляє її можливості отримувати пенсію за місцем фактичного перебування, тобто на території Російської Федерації. Тобто доки відповідача не буде знято з реєстрації місця проживання на території України, вона не зможе отримувати пенсію (або будь-які інші соціальні виплати) на території іншої держави.
Через перелічені обставини, з метою зняття Відповідача з реєстрації місця проживання у квартирі № 119, 11 липня 2018 року Відповідачем на ім'я позивача була видана відповідна нотаріально посвідчена довіреність. 20 липня 2018 року позивач звернувся в інтересах Відповідача до Центру надання адміністративних послуг Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради з заявою про зняття Відповідача з реєстрації місця проживання, але 31 липня 2018 року отримав письмову відмову за вих. № Х-11160-11-1.1.2, оскільки у паспорті громадянина України Відповідача наявні відмітки штампи іноземної держави, через що паспорт є недійсним.
Одночасно представники Центру надання адміністративних послуг Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради усно повідомив, що у разі наявності рішення суду про зняття Відповідача з реєстрації за місцем проживання, яке набере законної сили, її зняття з реєстрації за місцем проживання можна буде здійснити і без проставляння відповідного штампу в паспортний документ (або інший документ, передбачений законом) та без зайвих складнощів.
З огляду на те, що надати паспорт особи, яка знімається з реєстрації за місцем проживання для проставляння в ньому штампу про зняття з реєстрації ані позивач, ані відповідач не маємо можливості в силу щонайменше двох причин (недійсність самого паспорту та неможливість з'явитися для зняття з реєстрації особисто), постало питання про зняття її з реєстрації за місцем проживання за її власним бажанням на підставі відповідного рішення суду.
Зняття з реєстрації місця проживання у квартирі № .19. розташованій за адресою: м. Маріуполь, бул. Шевченка, буд. 258, у повній мірі відповідає волі Відповідача та спрямоване на відновлення гарантованого ст. 33 Конституції України права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Позивач вважає, що знімати відповідачку з реєстрації за місцем проживання через суд шляхом подання відповідного позову про втрату нею права власності або користування та зняття з реєстрації за місцем проживання буде не доречно, так як відповідно до діючого Цивільного кодексу відповідачка ОСОБА_2 є законним власником свого майна, що підтверджується відповідними документами, доданими до позовної заяви і не користування своїм майном не позбавляє її первинного речового права права власності, а як наслідок і права законного користування своїм майном в будь-який момент.
20 липня 2018 року позивач звернувся до центру надання адміністративних послуг з проханням зняти з реєстрації ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, однак отримав офіційну відмову у знятті з реєстрації. Мотивуванням відмови у знятті з реєстрації було зазначено неподання необхідних документів.
Як зазначає позивач, усно їм розяснили, що незалежно від того документована відповідачка паспортом чи ні в наведеній ситуації, зняти її з реєстрації не можливо, так як немає паспортного документу, який обовязково має подаватися та в який має ставитися штамп про зняття з реєстрації.
Зокрема, у наданій та долученій до матеріалів справи відповіді від 31.07.2018 року №11160-11-1.1.2 було зазначено, що без паспортного документу неможливо здійснити процедуру зняття з реєстрації.
Водночас представника повідомили, що у разі наявності рішення суду про зняття відповідачки з реєстрації за місцем проживання, яке набере законної сили її зняття з реєстрації за місцем проживання можна буде здійснити і без проставлення відповідного штампу в паспортний документ (або інший документ, передбачений законом) та без зайвих складнощів.
Позивач вважає, що всі ці обставини змусили його звернутися з позовом до суду про зняття з реєстрації місця проживання його мати, відповідачки за позовом ОСОБА_2.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився. Представник позивача до судового засідання зявився, позов підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу за відсутності сторони позивача.
Відповідачка за позовом ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, надала суду нотаріальну заяву, зареєстровано у реєстрі №46/58-н/46-2018-1/959, завірену повноважним нотаріусом Російської Федерації місто льгов Курськой області від 11.07.2018, в якій позов ОСОБА_2 у разі його заявлення визнає, та не заперечує проти зняття її з реєстрації за місцем проживання, просить розглянути справу за її відсутності .
Третя особа Департамент надання адміністративних послуг ММР до судового засідання не зявився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, надав суду пояснення щодо предявленого позову.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України в діючій редакції, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, виходить з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 04.04.1996 року, видане державним підприємством по ремонту та експлуатації жил фонду «жилищник» підтверджуєть, що квартира яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_3.
Згідно довідки про склад сімї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №54-126-693 від 06.09.2018 року відповідачка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно з відповіді від 31.07.2018 року за № х-11160-11-1.1.2 заявнику відмовлено у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2
У звязку з тим, що відповідачка за позовом ОСОБА_2 не може особисто приїхати та прийняти участь у процедурі зняття її з реєстрації за місцем проживання, вона надіслала нотаріальну заяву від 12.12.2018 року зареєстровану у місці Льгов Курської області Російської Федерації, нотаріусом ОСОБА_6, ОСОБА_2 не заперечую проти зняття її з реєстрації по місцю проживання Україна м.Маріуполь по бул.Шевченко б.258 кв.119.
У вказаному житловому приміщенні за адресою ОСОБА_7 відповідачка хоч і зареєстрована, але як стає зрозумілим з матеріалів справи тривалий час не проживає по сьогодні та не оспорює цей факт.
Так як при надані паспорта особи, яка знімається з реєстрації за місцем проживання для проставлення в ньому штампу про зняття з реєстрації ОСОБА_2 було відмовлено у зв'язку з тим що в паспорті є відмістка іноземної держави, постало питання про зняття її з реєстрації за місцем проживання за її власним бажанням на підставі долучених до заяви про зняття з реєстрації за місцем проживання документів.
Заяву за формою 11, передбаченою Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №207, заповнену ОСОБА_2 ОСОБА_1, як представником за довіреністю від імені зареєстрованої особи, заповнену за її змістом в 11.07.2018 року було надано у встановленому законом прядку до органу, який здійснює зняття з реєстрації осіб за місцем проживання.
Відповідна довіреність на імя позивача була посвідчена нотаріусом з міста Льгов Курської області Російської Федерації та скріпленою печаткою нотаріусом ОСОБА_8.
Окрім цього, органу реєстрації були додані копії документів, які посвідчують речове право на житло, та реєстрацію в житлі, інші документи, які підтверджували виїзд та перебування відповідачки за межами України з моменту виїзду та по сьогодні для більш швидкого реагування на подане звернення про зняття особи з реєстрації.
Своєю заявою позивач ОСОБА_1, як довірена особа попередив про те, що за будь-яких умов ОСОБА_9 не буде особисто присутня при вирішенні питання про зняття її з реєстрації за місцем проживання з обставин, викладених в нотаріальній заяві від 11.07.2018 року та в силу складності пересування між країнами.
Відповідно до п.6 Правил реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №207, у разі коли особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку.
Позивач ОСОБА_1, з метою вирішення вищевказаного питання уклав з адвокатом договір про надання юридичних послуг від 08.01.2019 року для вирішення питання про зняття з реєстрації сестри в силу складності питання щодо зняття її сестри за місцем проживання за таких умов, що склалися, що підтверджується матеріалами справи.
Знімати зазначену особу з реєстрації за місцем проживання через суд шляхом подання відповідного позову про втрату нею права власності або користування та зняття з реєстрації за місцем проживання на думку сторони позивача буде не доречно, так як відповідно до діючого Цивільного кодексу відповідачка ОСОБА_2 є законним власником свого майна, що підтверджується відповідними документами, доданими до позовної заяви і не користування своїм майном не позбавляє її первинного речового праваправа власності, а як наслідок і права законного користування своїм майном в будь-який момент.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Як вбачається з матеріалів справи та доданих до позову стороною позивача документів, 20.07.2018 року позивач звернувся до центру надання адміністративних послуг з проханням зняти з реєстрації ОСОБА_2, однак отримав офіційну відмову у знятті з реєстрації.
Згідно примітки, яка міститься в заяві про зняття з реєстрації з місця проживання, оформленої за формою, встановленою Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №207, мотивуванням відмови у знятті з реєстрації було зазначено неподання необхідних документів.
Як зазначає позивач, усно йому розяснили, що незалежно від того документована наведена відповідачка особа паспортом чи ні в наведеній ситуації, зняти з реєстрації вказану особу не можливо, так як немає паспортного документу, який обовязково має подаватися та в який має ставитися штамп про зняття з реєстрації.
На своє звернення позивачка отримав розгорнуту відповідь про неможливість зняти відповідачку з реєстрації за місцем проживання навіть за її документально підтвердженою згодою у звязку з тим, що в силу положень діючого законодавства, яке регулює підстави та порядок зняття особи з реєстрації за місцем проживання для зняття з реєстрації особи обовязково потрібен паспортний документ, до якого вноситься зміни щодо реєстрації особи за місцем проживання, в той час, коли як було зазначено вище надати паспорт особи, яка знімається з реєстрації за місцем проживання для проставлення в ньому штампу про зняття з реєстрації ОСОБА_2 не має можливості в силу щонайменше двох причин недійсний паспорт, та неможливість зявитися для зняття з реєстрації особисто).
Зокрема, у наданій відповіді від 31.07.2018 року №Х-11160-11-1.1.2 зазначено, що без дійсного паспортного документу неможливо здійснити процедуру зняття з реєстрації.
Водночас позивачку повідомили, що у разі наявності рішення суду про зняття відповідачки з реєстрації за місцем проживання, яке набере законної сили її зняття з реєстрації за місцем проживання можна буде здійснити і без проставлення відповідного штампу в паспортний документ (або інший документ, передбачений законом) та без зайвих складнощів.
Згідно вищенаведеної нотаріальної заяви від 12.12.2018 року посвідченої нотаріусом Російської Федерації, відповідачка ОСОБА_2 заявлений до неї позов визнає із подальшим розглядом такої відкритої справи за її відсутності без її виклику на судове засідання.
Відповідно до положень ч.3 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Зазначені вище положення містяться також і в п.24 Постанови пленуму Верховного суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».
В даному випадку таке визнання позову та фактів, викладених в ньому, ОСОБА_2 як відповідачкою не протирічить наведеним вище застосованому судом закону і такі факти не підлягяють доказуванню і впливають на мотиви суду, наведені в Рішенні.
Визнання позову відповідачкою не порушує прав третіх осіб, так ці правовідносини стосуються лише позивачки та відповідачки для досягнення спільної мети щодо розпорядження своїм власним майном.
За таких обставин з урахуванням того, що в силу ситуації, що склалася у відповідачки за приписами та вимогами діючого законодавства, що регулює порядок знаття особи з реєстрації за місцем проживання її неможливо зняти з реєстрації за місцем проживання без рішення суду, суд за виниклих спірних обставин може зняти відповідачку з реєстрації за рішенням суду. Права позивачки ОСОБА_1 в даному випадку підлягають захисту судом в цивільному провадженні а відповідачка ОСОБА_2 підлягає зняттю з реєстрації за місцем фактичної реєстрації за місцем проживання за Рішенням суду.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до ч.2 ст.29 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Департамент надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради, про зняття особи з реєстрації за місцем проживання - задовольнити.
Зняти ОСОБА_2, яка фактично зареєстрована за адресою: Україна, АДРЕСА_4, з реєстрації за місцем проживання за вказаною адресою (Україна, АДРЕСА_4).
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 19 березня 2019 року.
Суддя: О.А. Шевченко