Єдиний унікальний номер судової справи: 225/7682/18
Номер провадження: 2-а/225/9/2019
19 березня 2019 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Нємиш Н.В.,
за участю
секретаря судового засідання - Андрієвої Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу у порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Торецького відділення поліції ст. сержанта Серікова Ігоря Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП Торецького відділення поліції ст. сержанта Серікова Ігоря Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 06.12.2018 року поліцейським СРПП Торецького ВП ст. сержантом Серіковим Ігорем Юрійовичем було винесено постанову ДПО18 №834354 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, у якого, нібито не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Після висловлення зауважень, інспектор не провівши підготовку, та відповідно, розгляд справи, в порушення вимог ст.ст.278,279 КУпАП, виніс постанову, в якій ОСОБА_1 зазначив, що не згоден.
Вважає, що дана постанова є незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки не може бути винесена без розгляду адміністративної справи, на місці зупинки транспортного засобу. Крім того, відповідач не дав змоги скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу унеможливив виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій зазначив, що з позовною заявою не згоден, тому як складена ним постанова є правомірною оскільки ОСОБА_1 порушив п.п. 31.4.3в ПДР України, також просив справу розглянути за його відсутністю.
Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до постанови серії ДПО18 №834354 від 06.12.2018, винесеної поліцейським СРПП Торецького ВП ст. сержантом Серіковим Ігорем Юрійовичем, 06.12.2018 о 06.40 в м.Торецьк по вул.Дружби навпроти буд. 34 водій ОСОБА_1 керував ВАЗ2107 д/н НОМЕР_1 у якого не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби (в умовах недостатньої видимості) чим порушив п. 31.4.3.в ПДР, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Згідно з постановою до позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Частиною 1 статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п.31.4.3.в) ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч встановленому КАС обов'язку доказування, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності його дій при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до змісту ст.251 КУпАП ці обставини встановлюються на підставі оцінки доказів, джерелами яких можуть виступати протокол, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд зазначає, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути розцінена як беззаперечний доказ вчинення нею правопорушення та дотримання порядку розгляду справи, передбаченого процесуальними нормами КУпАП, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд вжив заходів для повного і всебічного розгляду даної справи, повідомив відповідача і роз'яснив його право на подання доказів, чим відповідач не скористався. Доказів і обґрунтувань притягнення позивача до відповідальності відповідач суду не надав, в оскаржуваній позивачем постанові, такі відомості та докази не зазначені.
Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкція з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не в автоматичному режимі.
Пунктом 9 розділу 3 зазначеної Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складання протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у справі, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121,статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Крім того, відповідно до пункту 4 наказу МВС «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 № 1395 встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП, без складання відповідного протоколу.
Крім того, відповідно до п. п. 1,2 Розділу 3 Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів, про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з викладеним, суд відхиляє доводи позивача про неможливість винесення постанови у дійсній справі поліцейським СРПП Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, судом було з достовірністю встановлено, що поліцейським сектору реагування патрульної поліції Торецького відділення поліції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області Серіковим Ігорем Юрійовичем при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 №834354 від 06.12.2018 було допущено порушення вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме: ОСОБА_1 не було надано можливості давати пояснення, не надано доказів вчинення ним правопорушення.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП слід закрити.
На підставі викладено, керуючись статтями 242, 243, 246, 250, 255, 286, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Торецького відділення поліції ст. сержанта Серікова Ігоря Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову серії ДПО18 №834354, винесену поліцейським СРПП Торецького відділення поліції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області Серіковим Ігорем Юрійовичем (АДРЕСА_1) про притягнення ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складання повного рішення суду згідно з ч.4 ст. 286 КАС України.
Суддя: