Єдиний унікальний номер № 225/5784/18
Провадження № 2/225/75/2019
Дзержинський міський суд Донецької області
Іменем України
19 березня 2019 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,
з участю
секретаря Савченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Позивач в жовтні 2018 звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, що залишилось від чоловіка ОСОБА_3, померлого 05 грудня 2012 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є дружиною ОСОБА_3. В грудні 2012 року її чоловік помер. Після його смерті відкрилася спадщина на 1/3 частку квартири № 89, що розташована в будинку № 7а по вул.Малахова в м.Донецьку, загальною площею 36,6 кв.м., що є у спільній частковій власності з нею та їхньою спільною донькою ОСОБА_2, а також на транспортний засіб HYUNDAI ACCENT, легковий сєдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі NLHCM41AAAZ196359. Єдиними спадкоємцями померлого ОСОБА_3 за законом першої черги є вона, його дружина та їхня спільна донька ОСОБА_2, тобто відповідач по справі. Інших спадкоємців у померлого ОСОБА_3 за законом або за заповітом не має. Їхня донька ОСОБА_2 претензій до неї щодо спадкового майна немає. В установленому законом порядку та визначені строки вона звернулася до Сьомої донецької державної нотаріальної контори з заявою про оформлення спадщини від померлого ОСОБА_3, на належний йому на праві власності транспортний засіб та 1/3 частку квартири, що є у спільній частковій власності. Проте, одразу спадщину у вигляді 1/3 частки квартири, що є у спільній частковій власності та транспортний засіб після смерті чоловіка не оформила, але фактично її прийняла, від спадщини не відмовлялася. В квітні 2018 року звернулася до Сьомої донецької державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, але із-за проведення в м.Донецьку операції об'єднаних сил, де знаходяться архівні спадкові справи, їй було відмовлено в оформленні спадщини.
Визнання права власності на 1/3 частку спадкової квартири, що є у спільній частковій власності та транспортний засіб, що залишилися від ОСОБА_3, померлого 05 грудня 2012 року необхідно позивачу для реалізації свого набутого права на прийняття спадщини від померлого чоловіка.
Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 № 27/0/38-14 дана позовна заява підлягає розгляду Дзержинським міським судом Донецької області.
Позивач, її представник в судове засідання не з'явилися, просили суд розглянути справу у їх відсутності, заявлені вимоги підтримують повністю, наполягають на їх задоволенні.
Належно повідомлений представник відповідача - Донецької міської ради в судове засідання не з'явився з невідомих причин, заяву про причини неявки або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав , тому суд розглядав справу без його участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Співвідповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надавши суду письмову заяву, в якій заявлені позовні вимог визнала повністю, проти їх задоволення не заперечувала, просила вирішити справу на користь її матері ОСОБА_1, при чому просила розглянути справу без її участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини, які регулюються Цивільним кодексом України.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати право власності в порядку спадкування за законом на нерухоме та рухоме майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3, померлого 5.12.2012, а саме на 1/3 частку квартири № 89, що розташована в будинку № 7а по вул.Малахова в м.Донецьку, загальною площею 36,6 кв.м., що є у спільній частковій власності з позивачем та їхньою спільною донькою ОСОБА_2, а також на транспортний засіб HYUNDAI ACCENT, легковий сєдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі NLHCM41AAAZ196359.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено судом ОСОБА_3 є чоловіком позивача ОСОБА_1 (а.с. 7).
5 грудня 2012 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частки квартири № 89, що розташована в будинку № 7а по вул.Малахова в м.Донецьку, загальною площею 36,6 кв.м., що є у спільній частковій власності, а також транспортного засобу HYUNDAI ACCENT, легковий сєдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі NLHCM41AAAZ196359. Нерухоме майно у виді 1/3 частки квартири, що є у спільній частковій власності та рухоме майно у виді транспортного засобу на праві власності належало ОСОБА_3 (а.с. 10; 11-13; 14), тобто чоловікові позивача.
За життя, ОСОБА_3, який є чоловіком позивача по справі, зазначене нерухоме та рухоме майно нікому не спадкував. Єдиними спадкоємцями померлого ОСОБА_3 за законом першої черги є його дружина ОСОБА_1, тобто позивач по справі та їхня спільна донька ОСОБА_2, тобто співвідповідач по справі.
Позивач по справі в установлені законом строки звернулася до Сьомої донецької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини від померлого 5.12.2012 чоловіка ОСОБА_3, де була заведена спадкова справа за № 97/2013, але свідоцтво про право на спадщину за законом так і не отримала.
Судом з'ясовано, що позивач ОСОБА_1 в квітні 2018 року знову звернулася до Сьомої донецької державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, але із - за тимчасової окупації території м.Донецька, де знаходяться всі архівні спадкові справи, їй було відмовлено в видачі такого свідоцтва. Даний факт підтверджено постановою про відмову вчинення нотаріальних дій від 10.04.2018 (а.с.3 зворот).
Отже, після смерті ОСОБА_3 позивач по справі фактично прийняла спадщину у вигляді 1/3 частки спадкової квартири, що є у спільній частковій власності та транспортного засобу, за законом першої черги від померлого чоловіка, не відмовлялася від неї.
Крім того, згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с. 51-53) після померлого 5.12.2012 ОСОБА_3 до державного нотаріуса Торецької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась. Разом з цим, зазначено, що спадкова справа після померлого 05.12.2012 ОСОБА_3 була заведена Сьомою донецькою державною нотаріальною конторою.
Судом з'ясовано, що співвідповідач по справі ОСОБА_2, яка є донькою позивача по справі ОСОБА_1 та померлого 5.12.2012 ОСОБА_3, і відповідно спадкоємцем останнього за законом першої черги на спадкове майно не претендує, просила суд ухвалити рішення на користь своєї матері ОСОБА_1, тобто позивача по справі.
З огляду на це суд зазначає наступне.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
В частині 2 статті 1261 ЦК України зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають в тому числі діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив.
Згідно ст. ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У відповідності до норм ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, проаналізувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове нерухоме та рухоме майно, не може бути для позивача по справі перешкодою у прийняті спадщини від померлого чоловіка, оскільки зазначене майно належало йому на праві приватної власності, яке відповідно до вимог ст. 321 ЦК України є непорушним.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ураховуючи те, що позивачем втрачена можливість підтвердити своє право на оформлення спадщини від померлого чоловіка, її вимоги підлягають судовому захисту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263 ЦПК України, ст.ст. 321, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1269 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою с/р Березовська Покровського району Дніпропетровської області, ІН НОМЕР_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку квартири № 89, що розташована в будинку № 7а по вул.Малахова в м.Донецьку, загальною площею 36,6 кв.м., що є у спільній частковій власності, а також на транспортний засіб HYUNDAI ACCENT, легковий сєдан, синього кольору, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі NLHCM41AAAZ196359, об'єм двигуна 1399.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 03.10.2017 (п. 15.5 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України).
Суддя Є.В. Челюбєєв