Справа № 127/583/19
Провадження № 2/127/114/19
(ЗАОЧНЕ)
15.03.2019 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді - Антонюка В. В.,
за участі: секретаря - Гончарука І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що 25 вересня 2004 року між сторонами укладено шлюб, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2012 року - розірвано.
Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач зазначає, що відповідач ухиляється від утримання дитини, не приймає участі у її вихованні. Угоди про добровільну сплату аліментів та утримання доньки між сторонами не досягнуто.
У зв'язку з цим позивач звернулась з даним позовом до суду, в якому просила стягнути із відповідача на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, просила стягнути із відповідача на її користь понесені нею судові витрати по несені нею за надання професійної правничої допомоги в розмірі 1000,00 грн.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, за обставин викладених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, з урахуванням приписів статей 223, 280 ЦПК України суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки відповідач не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не подав до суду відзив та позивач не заперечував проти такого порядку розгляду справи.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2012 року було розірвано (а.с.3).
Відповідно до свідоцтва про зміну імені від 29 грудня 2015 року серії І-АМ№008890 позивач ОСОБА_5 змінила призвіще із "Косоногова" на "Кордецька" (а.с.7).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом серії І-АМ № 326728 від 15 грудня 2015 року (а. с. 2).
Довідкою Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 19.02.2018 року підтверджується, що неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована та проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто разом із позивачем (а.с.5).
Виниклі правовідносини регулюються ст. ст. 80, 180-184 СК України.
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, Конвенції про права дитини, статей 5, 154, 257 СК України держава Україна гарантує кожній дитині захист її прав та інтересів, бере під свою охорону кожну дитину як особистість.
Згідно із ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно зі ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідач є молодою, фізично здоровою людиною та має можливість сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Згідно з ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Що ж стосується заявлених позовних вимог в частині стягнення із відповідача витрат, понесених позивачем при наданні їй професійної правничої допомоги, то суд вважає, що в цій частині, позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду не надано.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 80, 88, 180-184 СК України, ст.ст.12, 49, 76, 81, 141, 89 ,263-265, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньї доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 09 січня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 768,40 грн. судового збору на користь держави.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текс трішення виготовлено 18.03.2019 року.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН судом не встановлено, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_6.
Суддя: