ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.03.2019Справа № 910/17604/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут автоматизації промисловості"
до Національного банку України
третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
про визнання недійсним договору
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Каратун Т.В.
від третьої особи: Кравченко О.Ю.
Приватне акціонерне товариство "Науково-дослідний інститут автоматизації промисловості" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України про визнання недійсним іпотечного договору №24 від 28.04.2010.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17604/18, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 29.01.2019.
22.01.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли відзив на позовну заяву, клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
29.01.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та відкладено підготовче засідання у справі № 910/17604/18 на 21.02.2019. Також, ухвалою суду від 29.01.2019 задоволено клопотання Національного банку України про розгляд справи №910/17604/18 у закритому судовому засіданні та постановлено розгляд справи проводити у закритому судовому засіданні.
18.02.2019 через відділ діловодства суду від АТ Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" надійшла заява, в якій третя особа просить суд визнати зловживанням процесуальними правами дії ПрАТ "Науково-дослідний інститут автоматизації промисловості", що полягають у поданні заяви про визнання іпотечного договору №24 від 28.04.2010 недійсним, у зв'язку із чим позов підлягає залишенню без розгляду.
20.02.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у якому відповідач просить суд визнати подання позовної заяви про визнання іпотечного договору №24 від 28.04.2010 недійсним зловживанням ПрАТ "Науково-дослідний інститут автоматизації промисловості" своїми процесуальними правами, у зв'язку із чим, просить залишити позов без розгляду.
21.02.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі Міністерства фінансів України як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та заява про залучення співвідповідача та збільшення позовних вимог.
В судовому засіданні 21.02.2019, розглянувши клопотання відповідача та заяву третьої особи про залишення позову без розгляду, суд відмовив в їх задоволенні з огляду на наступне.
Однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
За приписами частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства. До таких дій, зокрема, віднесено подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Критеріями завідомо безпідставного позову є його очевидна неправомірність, про що може свідчити подання позову всупереч наявних правових висновків у спірних правовідносинах, установлених суспільних і судових поглядах на них, тощо.
Для застосування п. 3. ч. 2 ст. 43 ГПК України важливе практичне значення також має вказівка положень закону на "завідомість" подання безпідставного позову, яка свідчить про умисний (цілеспрямований) характер дій позивача та дає змогу відрізнити зловживання процесуальними правами від реалізації права особи на звернення до суду за судовим захистом.
Однак, наявність у господарських судах одночасно трьох справ №910/7036/18, №910/9011/18, №910/17604/18, позовні вимоги в яких ґрунтуються на правовідносинах, що виникли з іпотечного договору №24 від 28.04.2010 не є достатньою підставою для визнання даного позову зловживанням позивачем процесуальними правами.
Більш того, стаття 55 Конституції України встановлює, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За змістом, відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.
Крім того, в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
За таких обставин, позивач не може бути позбавлений права на пред'явлення до суду даного позову.
Заява про залучення до участі у справі Міністерства фінансів України як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача була розглянута в судовому засіданні 21.02.2019 та залишена без задоволення судом, з огляду на наступне.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Проте, позивачем не наведено належних обґрунтувань, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Міністерства фінансів України. Обставин, з яких вбачається, що внаслідок прийняття судового рішення у даній справі на Міністерство фінансів України буде покладено нові обов'язки та виникнуть нові права, судом не встановлено.
Також, в судовому засіданні суд розглянув заяву позивача про залучення співвідповідача та про збільшення розміру позовних вимог, за результатами розгляду якої відмовив у її задоволенні, з наступних підстав.
У своїй заяві позивач просить суд залучити до участі у справі співвідповідачем компанію-нерезидента ТРУЕЛА КОНСАЛТІНГ ЛІМІТЕД (TRUELA CONSULTING LIMITED), зареєстровану відповідно до законодавства Кіпру, реєстраційний номер 167454, дата реєстрації 03.11.2005р., місцезнаходження якої: Спіру Кіпріану, 61, СК ХАУС 4003 , Лімассол, Кіпр; визнати недійсним Іпотечний договір №24, укладений 28.04.2010 між Відкритим акціонерним товариством "НДІАВТОПРОМ" (яке було в подальшому перейменовано у Приватне акціонерне товариство "НДІАВТОПРОМ") та Національним банком України, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., за реєстровим №1124 та визнати неправомірними дії компанії-нерезидента ТРУЕЛА КОНСАЛТИНГ ЛІ МІ ТЕД (TRUELA CONSULTING LIMITED), зареєстрованої відповідно до законодавства Кіпру, реєстраційний номер 167454, дата реєстрації 03.11.2005р., місцезнаходження якої: Спіру Кіпріану, 61, СК ХАУС 4003, Лімассол, Кіпр в частині голосування та прийняття рішень з питань №№9,10 порядку денного загальних зборів акціонерів ПрАТ "НДІАВТОПРОМ", що відбулись 26.04.2010.
Суд зазначає, що у розумінні Господарського процесуального кодексу України, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. А тому, подана позивачем заява розцінюється судом як зміна предмету позову.
Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
У відповідності до ч. 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З урахуванням наведеного, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимоги позивача.
Враховуючи наведене вище, з огляду на заявлені першочергово у позові вимоги, оскільки позивачем у поданій заяві заявляється додаткова вимога про визнання неправомірними дій, про яку не було заявлено при зверненні до суду, суд прийшов до висновку, що заява позивача у цій частині не є заявою про зміну предмета, а є фактично поданням нового позову, так як позивач заявляє нові вимоги, які не заявлялись першочергово.
При цьому, судом враховано приписи частини першої ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Однак, у даному випадку приписи наведеної норми не підлягають застосуванню, оскільки при зверненні до суду позивач не заявляв викладених вище вимог та відповідні вимоги є додатковими.
З урахуванням наведеного, оскільки судом не прийнято заяву про збільшення позовних вимог та враховуючи те, що відповідачем у справі може бути лише особа, яка має зобов'язання перед позивачем за обставинами, які є предметом позову, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для залучення до участі у справі Компанії ТРУЕЛА КОНСАЛТІНГ ЛІМІТЕД (TRUELA CONSULTING LIMITED) як співвідповідача у справі №910/17604/18.
В судовому засіданні 21.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.03.2019.
13.03.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду.
В судове засідання 14.03.2019 з'явились представники відповідача та третьої особи. Представник позивача в судове засідання 14.03.2019 не з'явився.
Розглянувши заяву позивача про залишення позову без розгляду, суд прийшов висновку про наступне.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Згідно із ч. 3 ст. 201 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті розпочинається з оголошення головуючим судового засідання відкритим.
Позивачем на підставі до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України подано заяву про залишення позову без розгляду в межах визначеного господарським процесуальним законом строку.
Судом перевірено повноваження особи, яка підписала заяву про залишення позову без розгляду від імені позивача.
З огляду на наведене, оскільки має місце подання позивачем заяви на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України та така заява підписана від імені позивача уповноваженою особою - т.в.о. генерального директора А.В. Головко, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення відповідної заяви та залишення без розгляду позову Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут автоматизації промисловості".
Частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Також, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З огляду на підстави залишення позову без розгляду, то повернення судового збору за розгляд справи не здійснюється.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут автоматизації промисловості" до Національного банку України, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", про визнання недійсним договору - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 19.03.2019.
Суддя О.В. Гулевець