ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.03.2019Справа № 910/1762/19
За позовом Mykonian Yachts LTD USA
до Публічного акціонерного товариства "НАСК "Оранта"
про стягнення 866692,17 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гукун Н.В.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Лінкевич О.В. (представник за довіреністю).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування за Договором добровільного страхування маломірного водного транспортного засобу №430/0835/15/1061085 від 02.07.2015, у зв'язку з тим що відповідач необґрунтовано листом від 20.07.2016 №09-02-09/8190 відмовився визнати даний випадок страховим та відшкодувати виплати в розмірі 866692,17 грн. з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на пропущені строки Позивачем при зверненні з заявою про настання страхового випадку та наголошував, що так звана страхова подія у вигляді «викрадення невідомими особами» не передбачена умовами підписаного між сторонами Договору, а тому відсутні підстави для здійснення страхового відшкодування.
У судове засіданні представник позивача не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не направив, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про розгляд справи без його участі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності суд
02.07.2015 між ВАТ НАСК «Оранта» в особі Запоріжської філії та заснованої згідно законодавства США компанією Mykonian Yachts LTD укладено Договір добровільного страхування маломірного транспортного засобу №430/0835/15/1061085 (УБ/1061088), предметом якого є страхування маломірного прогулянкового водного транспортного засобу (судно) «Mazaribaz» 2007 року побудови, за регістровим номером DL8227AJ, клас С, прапор США.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Позивачу стало відомо, що 01.03.2016 предмет страхування - судно «Mazaribaz» було викрадено з порту Лавріон (Греція) та його місцезнаходження невідоме.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
12.04.2016 Позивач звернувся до Відповідача з заявою щодо здійснення страхового відшкодування , в якій повідомив про викрадення судна «Mazaribaz» невідомими особами.
Однак, відповідно до листа ВАТ НАСК «Оранта» №09-02-09/8190 від 20.07.2016, що наявний у матеріалах справи, Відповідачу у виплаті страхового відшкодування було відмовлено у зв'язку із пропуском строку для подання заяви про настання страхового випадку та відповідно до п. 4.2 Договору, яким визначено, що подія «викрадення невідомими особами» не була забезпечена захистом згідно з Договором, а тому страхова компанія не має правових підстав для виплати страхового відшкодування в даному випадку.
Позивач не погоджуючись з відмовою Відповідача у здійсненні виплат у зв'язку з настанням страхового випадку, звернувся до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.07.2015 між Сторонами укладено Договір добровільного страхування маломірного транспортного засобу №430/0835/15/1061085 (УБ/1061088), предметом якого є страхування маломірного прогулянкового водного транспортного засобу (судно) «Mazaribaz» 2007 року побудови, за регістровим номером DL8227AJ, клас С, прапор США.
За своєю правовою природою укладений Договір є договором добровільного страхування.
Згідно п. 6.5 Договору вбачається, що даний Договір діє з 14.08.2015 до 13.08.2016. При цьому сторони домовилися, що Договір вступає в силу не раніше дня, наступного за днем надходження страхового платежу або його першої частини на поточний рахунок страховика.
Пунктом 4.2 Договору визначені страхові ризики, до яких відносяться:
- події на морях, ріках, озерах чи інших судноплавних шляхах, що сталися внаслідок: несприятливих погодних умов; зіткнення з іншим судном; торкання (контакту) плавучих та підводних об»єктів; навалу на нерухомі об»єкти; торкання грунту; посадки на мілину;
- пожежа (вогонь) або вибух;
- крадіжка із застосуванням насильства, заподіяна особами, які не є командою МВТЗ;
- вимушене викидання обладнання та устаткування МВТЗ за борт;
- піратство;
- контакт (зіткнення) із сухопутним транспортним засобом, доковим або портовим обладнанням чи спорудою;
- землетрус, виверження вулкана, удар блискавки;
- події при навантаженні, розвантаженні чи переміщенні майна чи палива;
- прихований дефект гребного, колінчастого, розподільного валів або будь-яких інших деталей і частин головного, допоміжного двигунів або корпусу МВТЗ;
- допущена капітаном, командою чи лоцманом під час виконання своїх обов»язків помилка, що полягає у неналежному виконанні дії, які вимагаються відповідними нормативними документами, доброю морською практикою, обставинами ;
- недбалість осіб, які здійснюють ремонтні роботи, чи фрахтувальників за умови, що вони не є Страхувальниками за Договором;
- контакт (зіткнення) з літаками, гелікоптерами чи іншими подібними об»єктами, а також предметами, що з них упали;
- дії будь-якого урядового органу в межах його повноважень щодо відвернення чи зменшення небезпеки забруднення чи заподіяння шкоди навколишньому середовищу чи загрози, що є прямим наслідком пошкодження застрахованого МВТЗ.
Варто звернути увагу, що згідно долученої до матеріалів справи Заяви про викрадення поданого Управлінню Порту Лавріон (відділ безпеки) заявлено про викрадення одного вітрильного судна, назва «Mazaribaz», прапор штату Делавер, США, місце події: порт Лавріон, час події: 08.01.2016, час подання заяви: 01.03.2016, інші дані: судно білого кольору, модель 2007, 38,5 футів.
З вище викладеного вбачається, що судно саме було викрадено, однак відповідно до Договору подія у вигляді викрадення/крадіжки не забезпечена страховим захистом.
Крім того, у нормах кримінального законодавства визначено поняття крадіжка - злочин, що полягає у таємному викраденні чужого майна.
Розглядати дану подію у відповідності п. 4.2 Договору, як крадіжку з застосуванням насильства, заподіяна особами, які не є командою МВТЗ не вбачається за доцільне, оскільки позивачем не надано доказів про факт застосування насильства заподіяного особами, які не є командою МВТЗ.
Пунктом 11.2 Договору визначений перелік документів необхідний при поданні заяви на страхову виплату чи виплату страхового відшкодування за завдані збитки, до яких входить: договір; письмове пояснення капітана МВТЗ про подію з докладним описом причин та обставин Події; акт сюрвейєрського огляду пошкодженого МВТЗ; висновок про обставини події, причини настання та характер збитків від компетентних державних установ; перелік пошкоджень, калькуляцію ремонтних робіт тощо; документи, що підтверджують дійсну вартість МВТЗ на момент укладання Договору; документи, що підтверджують розмір заподіяних збитків; документи, що підтверджують майновий інтерес у застрахованому МВТЗ; для доказу факту настання страхового випадку: морський протест, витяг із судового журналу та інші офіційні акти щодо події, вірогідні відомості про час виходу МВТЗ з порту відправлення, а також про неприбуття його до місця призначення у термін, встановлений для підтвердження МВТЗ зниклим безвісти; інші документи на запит Страховика, що стосуються події.
Однак, в матеріалах справи відсутнє підтвердження про звернення до Страховика з заявою про здійснення страхового відшкодування з додержанням вищезазначеного пункту 11.2 Договору.
Варто звернути увагу, що заяву про страхове відшкодування представником застрахованої особи (Малишевою О.В.) подано лише 12.04.2016, однак з заявою до поліції про викрадення остання звернулась раніше, а саме 01.03.2016, також в даній заяві вказано час коли саме відбулась подія викрадення судна - 08.01.2016.
Таким чином, в порушення вимог п.п. 11.1 та 11.1 Договору, яким передбачено його обов'язок, негайно, але не пізніше 2-х робочих днів з моменту, коли йому стало відомо про настання події, надати письмове повідомлення про неї.
Відповідно до умов п. 13.1 та 13.1.5 Договору, страховик має право відмовити страхувальнику у виплаті страхового відшкодування у разі, несвоєчасного повідомлення Страхувальником Страховика про настання страхового випадку, без поважних причин.
Крім того, п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК України та п. 5 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про страхування» передбачено, що підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, зокрема, у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних причин про настання страхового випадку.
Положенням п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України передбачено, що на страхувальника покладено обов'язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.
Доказів поважності причин пропуску Відповідача щодо звернення з заявою про страховий випадок до Страхової компанії надано не було.
За таких обставин, позивач, укладаючи Договір страхування мав усвідомлювати ризик тих наслідків, які можуть випливати за наслідками укладення такого договору в контексті принципів цивільного законодавства щодо обов'язковості виконання зобов'язання сторонами.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем, у супереч вимогам статей 13, 74 ГПК України, належними засобами доказування не доведено суду своїх позовних вимог, а також не спростовано обставин на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень на позов.
За встановлених обставин справи, позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 86, 126, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст складено 19.03.2019.
Суддя Сташків Р.Б.