ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.03.2019Справа № 910/3155/19
Суддя Господарського суду міста Києва Смирнова Ю.М., розглянувши заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» про видачу судового наказу про стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві 1145,72 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» про видачу судового наказу про стягнення з Головного управління Національної поліції у м.Києві 1145,72 грн, з яких: 1048,36 грн основної заборгованості, 77,32 грн інфляційних втрат та 20,04 грн 3% річних.
Заява мотивована неналежним виконанням Головним управлінням Національної поліції у м.Києві Договору про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території №625/Е від 13.03.2017 в частині сплати орендної плати за період з 01.12.2016 по 30.06.2018.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно зі ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Розглянувши подані Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» матеріали, суд зазначає, що в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, які не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, а саме вимоги про стягнення 3% річних та інфляційного збільшення боргу.
Так, п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вимоги про сплату передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань. Аналогічна правова позиція наведена у п.1.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013.
Як вбачається з поданої Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» заяви, до складу заборгованості за Договором про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території №625/Е від 13.03.2017, крім суми основного боргу, заявником включено інфляційні втрати та 3% річних, які за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходами відповідальності за порушення зобов'язань.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
За таких обставин, оскільки вимоги про стягнення з боржника 3% річних та інфляційних втрат не відповідають вимогам ст. 148 Господарського процесуального кодексу України (так як за своєю правовою природою не є вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, а є заходами відповідальності за порушення зобов'язань), заява Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» про видачу судового наказу в частині стягнення з Головного управління Національної поліції у м.Києві 77,32 грн інфляційних втрат та 20,04 грн 3% річних задоволенню не підлягає.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі №910/2334/18.
Щодо вимог про видачу судового наказу в частині стягнення суми основного боргу за Договором про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території №625/Е від 13.03.2017 у розмірі 1048,36 грн, суд відзначає таке.
На підтвердження своїх доводів до заяви заявником надано копію Договору про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території №625/Е, який не містить дати його укладення. При цьому, у преамбулі договору вказано, що від імені Головного управління Національної поліції у м.Києві діє заступник начальника Головного управління Нечитайло Віктор Олександрович на підставі Положення та Довіреності від 26.01.2018, в той час як заявник стверджує, що договір підписано сторонами 13.03.2017 (тобто раніше, аніж датована довіреність на його підписання від імені орендаря).
При цьому, зі змісту заяви та доданого до неї розрахунку вбачається, що заявником з посиланням на п. 6.1 договору заявлено вимоги про стягнення з боржника заборгованості за період з 01.12.2016 по 30.06.2018.
Судом враховується, що відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Проте, за змістом п. 6.1 наданого заявником договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання, а в частині проведення розрахунків - відповідно до ч. 3 ст.631 Цивільного кодексу України з 01.07.2018 і діє до 31.12.2018. В той же час, як зазначалось вище, заявником заявлено про стягнення з боржника суми заборгованості за період нарахування, який починається з 01.12.2016.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що із поданої Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» заяви не вбачається виникнення або порушення Головним управлінням Національної поліції у м.Києві права грошової вимоги за Договором про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території №625/Е від 13.03.2017 у заявленому заявником розмірі та визначений ним період.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи наведене, заява Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» про видачу судового наказу про стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві 1145,72 грн на підставі Договору про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території №625/Е від 13.03.2017 задоволенню не підлягає.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. 148, п.п. 3, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» у видачі судового наказу про стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві 1145,72 грн.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повної ухвали. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Ю.М. Смирнова