Ухвала від 13.03.2019 по справі 521/10251/18

Справа № 521/10251/18

Провадження 4-с/521/3/19

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Целуха А.П.

секретаря судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», суб'єкт оскарження - Старший державний виконавець Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ у Одеській області Судак Вікторія Анатоліївна, зацікавлена особа - ОСОБА_1 на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулося до суду з вказаною вище скаргою, в якій просить суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ у Одеській області Судак Вікторії Анатоліївни щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадження № 5239761 від 06.04.2018 року - неправомірними. Зобов'язати старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ у Одеській області Судак Вікторію Анатоліївну скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 5239761 від 06.04.2018 року. Зобов'язати старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ у Одеській області Судак Вікторію Анатоліївну поновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 521/15067/15-ц, виданого Малиновським районним судом м. Одеси від 30.08.2016 року.

Представник скаржника в судове засідання не зявився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, подав до суду заяву про розгляд скарги без його участі.

Старший державний виконавець Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ у Одеській області Судак Вікторія Анатоліївна в судове засідання не зявилася, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялася належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши скаргу та додані до неї письмові докази, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-19 виконавчі документи можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

За частиною першою ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження"державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Судом встановлено, що 08 лютого 2016 року Малиновським районним судом м. Одеси винесено рішення по справі № 15067/15-цпро задоволення цивільного позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вказане судове рішення вступило в закону силу 11 серпня 2016 року. На виконання вказаного рішення скаржнику було видано виконавчий лист від 30 серпня 2016 року вказаний лист був пред'явлений до виконання до органів державної виконавчої служби.

06 квітня 2018 року старшим державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ у Одеській області Судак В.А. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання у зв'язку з тим, що транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку, за фактичною адресою боржник не мешкає, майно, на яке можливо звернути стягнення відсутнє.

Пунктом 5, частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999року, закону (чинного на момент видачі та пред'явлення до виконання виконавчого документу) передбачалося, що якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місце знаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу.

На підставі закону №1404-VІІІ від 02.06.2016року, чинного на теперішній час вказані підстави повернення виконавчого документу передбачені п.5ч.1ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження»

Зазначена норма закону передбачає, що повернення виконавчого документу не допустиме у випадку, коли рішення може бути виконане і без участі боржника.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно до п.19 ч.3ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ч.4ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії.

Відповідно до ст..63 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення: 1. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. 2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. 3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. 4. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч3. ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Всупереч вказаним нормам Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем було проігноровано усі повноваження, якими він повинен був скористатися для виконання рішення суду від 05 листопада 2013 року з отриманням певного результату.

Таким чином, рішення про повернення виконавчого листа було винесено без здійснення виконавчих дій у повному обсязі, передбачених нормами Закону України «Про виконавче провадження», що є перешкодою для подальшого виконання рішення суду та підлягає скасуванню.

Суд вважає, що дії вчинені державним виконавцем в межах виконавчого провадження не є підставою для винесення постанови про повернення стягувачу виконавчих документів, у зв'язку з чим суд знаходить усі підстави для задоволення скарги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк».

У відповідності до ч.1 ст.449 ЦПК скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби шодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

У статті 449 ЦПК України, зазначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Статтями 126, 127 ЦПК України, передбачено ,що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст.ст. 447, 448, 449, 450, 451, 453 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ у Одеській області Судак Вікторії Анатоліївни щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадження № 5239761 від 06.04.2018 року - неправомірними.

Зобов'язати старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ у Одеській області Судак Вікторію Анатоліївну скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 5239761 від 06.04.2018 року.

Зобов'язати старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ у Одеській області Судак Вікторію Анатоліївну поновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 521/15067/15-ц, виданого Малиновським районним судом м. Одеси від 30.08.2016 року.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які не були присутні при проголошенні ухвали можуть її оскаржити протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання.

СУДДЯ: А.П. ЦЕЛУХ

13.03.19

Попередній документ
80523114
Наступний документ
80523116
Інформація про рішення:
№ рішення: 80523115
№ справи: 521/10251/18
Дата рішення: 13.03.2019
Дата публікації: 19.03.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); В порядку ЦПК України; Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства