Справа № 346/5712/18
Провадження № 2/346/478/19
05 березня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,
з участю секретаря Матушевської Г.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 подала до суду даний позов посилаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 належав до суспільної групи колгоспний двір, головою якого був її дід ОСОБА_4, що підтверджується довідкою Ценявської сільської ради Коломийського району від 18.09.2017 року №857.
Зазначає, що станом на 01.07.1990 року у даному житловому будинку проживали: голова двору дід позивача - ОСОБА_4 та члени двору- її, позивача, баба ОСОБА_5, її, позивача, батько ОСОБА_6, її, позивача, мати відповідач по справі ОСОБА_2 (ОСОБА_7), її, позивача, сестра відповідач по справі ОСОБА_3 та вона, позивач, ОСОБА_1, і кожному із них належало по 1/6 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її, позивача, дід ОСОБА_4 і після його смерті відкрилася спадщина за законом на 1/6 частину житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2. Спадщину після смерті ОСОБА_4 в рівних частинах по 1/12 частині прийняли дружина померлого ОСОБА_5 та син померлого ОСОБА_6 постійно проживаючи із померлим на час відкриття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помирає її, позивача, баба ОСОБА_5 і після її смерті відкрилася спадщина на ј частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2 за заповітом, посвідченим 22 листопада 2011 року секретарем Ценявської сільської ради Коломийського району та зареєстрованого в реєстрі за №120, яким житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2 заповіла своєму сину, батьку позивача - ОСОБА_6, який відповідно до ст.1268 ЦК України прийняв спадщину, що підтверджується довідкою Ценявської сільської ради Коломийського району від 18.09.2017 року №859.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача - ОСОБА_6 і після його смерті відкрилася спадщина за законом на 1/2 частину житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2. Спадщину після смерті батька прийняла вона, позивач подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріуса, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №49172596 від 20.09.2017 року.
Вказує, що після смерті батька, вона, позивач, звернулась до державного нотаріуса із заявою про прийняття та видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак нотаріус Першої Коломийської РДНК витребувала подати правовстановлюючий документ на будинок. Отримати свідоцтво про право на спадщину вона, позивач не взмозі у зв'язку з тим, що право власності за померлим не зареєстровано.
Відповідачі на власність у бувшому селянському дворі не претендують і не заперечують щодо визнання права власності на спадкове майно в цілому за нею позивачем ОСОБА_1 Просить суд визнати за нею, позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні мотиви та вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовільнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви, в яких просять справу розглянути у їх відсутності, щодо задоволення позову не заперечують.
Враховуючи заяви сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Пункт 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 1268 ЦК України встановлено,що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2 належав до суспільної групи колгоспний двір, головою якого був дід позивача ОСОБА_4, що підтверджується довідкою Ценявської сільської ради Коломийського району від 18.09.2017 року №857(а.с. 25).
Станом на 01 липня 1990 року у даному житловому будинку проживали: голова двору дід позивача ОСОБА_4 та члени двору- позивача баба ОСОБА_5, позивача батько ОСОБА_6, позивача, мати ОСОБА_2 (ОСОБА_7), позивача сестра ОСОБА_3 та позивач, ОСОБА_1, що підтверджується довідкою Ценявської сільської ради Коломийського району від 18.09.2017 року №857 (а.с.25).
Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" передбачено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після його припинення, мають ті члени двору, котрі станом до 15 квітня 1991 року не втратили частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Таким чином, оскільки на час ліквідації колгоспних дворів в господарстві проживали голова двору ОСОБА_4 та члени двору- ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 (ОСОБА_7), ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які набули право спільної сумісної власності на спірне будинковолодіння, то їх частки у вказаному майні рівні та відповідно становили по 1/6 частину спірного будинковолодіння, кожному.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер про що в книзі реєстрації актів про смерть 01 грудня 2006 року зроблено запис № 23 (а.с.28) .Заповітів від імені померлого ОСОБА_4 виконкомом Ценявської сільської ради Коломийського району не посвідчувалось, що підтверджується довідкою Ценявської сільської ради Коломийського району від 18.09.2017 року №857 (а.с.25). Після смерті діда позивача, ОСОБА_4, відкрилася спадщина за законом на 1/6 частину житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2, яку в рівних частинах по 1/12 частині прийняли дружина померлого ОСОБА_5 та син померлого ОСОБА_6 постійно проживаючи із померлим на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Ценявської сільської ради Коломийського району від 18.09.2017 року №857 (а.с.25).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла позивача баба - ОСОБА_5, про що в книзі реєстрації актів про смерть 08 травня 2013 року зроблено запис № 11 (а.с.29) і після її смерті відкрилася спадщина на ј частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2, за заповітом, посвідченим 22 листопада 2011 року секретарем Ценявської сільської ради Коломийського району, зареєстрованого в реєстрі за №120, яким житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2 заповіла своєму сину батькові позивача - ОСОБА_6. Відповідно до ст.1268 ЦК України останній прийняв спадщину, що підтверджується довідкою Ценявської сільської ради Коломийського району від 18.09.2017 року №859 (а.с.26).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача - ОСОБА_6 і після його смерті відкрилася спадщина за законом на 1/2 частину житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2. Спадщину після смерті батька прийняла позивач подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріуса, що підтверджується копією заяви про прийняття спадщини від 20.09.2017 року та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №49172596 від 20.09.2017 року (а.с.38-39).
Окрім позивача спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є мати позивача ОСОБА_2 та сестра позивача ОСОБА_3 вони ж відповідачі по справі, які на спадщину не претендують та не заперечують щодо оформлення спадкового майна в цілому за позивачем, про що подали заяви до суду. Інших спадкоємців які б претендували на спадщину не має. Крім того члени колишнього колгоспного двору в тому числі відповідачі належні їм частки із майна колишнього колгоспного двору не виділяла і не бажають виділяти.
Згідно виписки з інвентаризаційних матеріалів №61304 від 21.02.20124.04.2018 року, згідно архівних даних ОКП «Коломийське МБТІ» право власності на житловий будинок та господарські будівлі по АДРЕСА_2 станом на 31.12.2012 року, не зареєстровано.
З метою оформлення спадщини позивач звернулась до державного нотаріуса Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину Однак нотаріус постановою відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки право власності на спірне нерухоме майно не зареєстровано (а.с.46)
Згідно Звіту про оцінку майна ТОВ « Віконт-Консалтинг» від 05.09.2018 р. оціночна вартість будинковолодіння, а саме житлового будинку, загальною площею 51,8 кв.м, житловою площею 23,5 кв.м. з належними до нього сільськогосподарськими будівлями та спорудами; житловий будинок літ.А, літня кухня літ.Б, погріб літ.В, сарай літ.Г, сарай літ. Д, сарай літ.Ж, вбиральня літ.З, навіс літ.К, огорожа літ. №1-2, криниця літ.№3 по АДРЕСА_2 становить 155 442,00 грн (а.с.12-24).
Відповідно до ч. 11 ст. 346 ЦК України право власності припиняється в разі смерті, тому позивач звернулась з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.ст. 346, 347 ЦК України особа може відмовитись від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.
Отже, суд прийшов до переконання, що за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2.
На підставі наведеного та ст. ст..346, 392,122,1234,1268 ЦК України, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України за № 20 від 22.12.1995 року „Про судову практику у справах за
позовами про захист права приватної власності" та ст.ст. 247 ч.2, 268, 273, 354 ЦПК України,-
Позов задовільнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на нерухоме майно - житловий будинок позначений літ. А з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня літ.Б, погріб літ.В, сарай літ.Г, сарай літ. Д, сарай літ.Ж, вбиральня літ.З, навіс літ.К, огорожа літ. №1-2, криниця літ.№3 по АДРЕСА_2 оціночною вартістю 155 442,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування та ім'я сторін, їх місце знаходження та проживання:
ОСОБА_1, місце проживання АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1;
ОСОБА_2, місце проживання АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2;
ОСОБА_3, місце проживання АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3.
Суддя Беркещук Б. Б.