Справа № 760/17091/18
Провадження № 1-кс/760/248/19
20 лютого 2019 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: заявника ОСОБА_3 , детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову від 11.06.2018р. детектива Національного бюро відділу запобігання корупції та інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим в кримінальному провадженні № 42018000000000686 від 23.03.2018р., -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга.
Подана скарга обґрунтована тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42018000000000686, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2018р. ч. 2 ст. 370 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2018р. за заявою адвоката ОСОБА_6 від 13.02.2018р. за фактом вчинення провокації підкупу ОСОБА_3 детективами Національного антикорупційного бюро України.
11.06.2018р. постановою детектива Національного бюро відділу запобігання корупції та інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим в даному кримінальному провадженні, оскільки, на його думку, при притягненні ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України не встановлено незаконних дій детективів НАБ України, які б в сукупності із зібраними доказами свідчили про завдання діями детективів Національного антикорупційного бюро України моральної, фізичної або майнової шкоди.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав подану скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.
Детектив НАБ України ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданої скарги, зазначивши, що винесена детективом постанова від 11.06.2018р. є законною, мотивованою та ґрунтується на вимогам КПК України. Крім того, зазначив, що зібраними під час досудового розслідування доказами не підтверджено факту завдання діями детективів НАБ України моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_3 , а прийняті в рамках кримінального провадження № 52017000000000434 процесуальні рішення детектива, не можуть вважатися протиправним обмеженням прав ОСОБА_3 .
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали скарги, вважаю, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, статтею 303 КПК України закріплено право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора на досудовому провадженні.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим може бути оскаржено особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Набуття фізичною чи юридичною особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні лежить одночасна сукупність таких умов: фактична (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальна (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого). Перевірка, розгляд та вирішення такої заяви законом не передбачаються, тому статусу потерпілого особа набуває автоматично за наявності вказаних вище умов.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Цей момент може збігатися з початком кримінального провадження або мати місце після його початку, але не може йому передувати. У разі коли особа не подавала відповідної заяви і була визнана потерпілим слідчим, прокурором або судом, права і обов'язки потерпілого виникають у неї з моменту надання згоди на таке визнання.
В ході судового розгляду скарги встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42018000000000686, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2018р. ч. 2 ст. 370 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2018р. за заявою адвоката ОСОБА_6 від 13.02.2018р. за фактом вчинення провокації підкупу ОСОБА_3 детективами Національного антикорупційного бюро України.
11.06.2018р. постановою детектива Національного бюро відділу запобігання корупції та інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 відмовлено у визнанні ОСОБА_3 потерпілим в даному кримінальному провадженні.
На думку детектива, повідомлення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні злочину, накладення арешту на його майно та обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, є процесуальними рішеннями детектива, прокурора, слідчого судді у кримінальному провадженні № 5201700000000434, які винесені з дотриманням передбаченого законом порядку, та набули законної сили, тому не можуть вважатися протиправним обмеженням прав ОСОБА_3 .
Крім того, детектив зазначив, що при притягненні ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України, наразі не встановлено незаконних дій інших осіб. Таким чином, детектив прийшов до висновку, що сукупність зібраних у кримінальному провадженні № 42018000000000686 доказів у їх взаємозв'язку, свідчить про те, що ОСОБА_3 не завдано діями детективів Національного антикорупційного бюро України моральної, фізичної або майнової шкоди.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, крім іншого, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, встановленому цим Кодексом випадках, - потерпілого.
Аналізуючи вказані норми, слідчий суддя вважає, що постанова детектива про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим від 11.06.2018р. є передчасною та такою, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, яке розслідується, оскільки під час досудового розслідування детективом не було допитано заявника, з метою підтвердження чи спростування фактів завдання йому моральної, фізичної або майнової шкоди, що суперечить завданням кримінального провадження, крім того, саме на детектива покладається обов'язок доказування обставин в кримінальному провадженні, проте детективом не були витребувані документи та оцінка доказам не була надана.
За таких обставин, скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а постанова детектива від 11.06.2018р. скасуванню.
Керуючись статтями 2, 55, 303, 304, 305, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову від 11.06.2018р. детектива Національного бюро відділу запобігання корупції та інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим в кримінальному провадженні № 42018000000000686 від 23.03.2018р. - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1