Справа № 564/657/19
18 березня 2019 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №62019240000000077 від 04.02.2019 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Вільковець, Бережанського району, Тернопільської області, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, неодружений, не судимий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за контрактом осіб рядового складу, командир гармати 2 протитанкового взводу 2 протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , солдат,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 Кримінального кодексу України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом осіб рядового складу та проходячи військову службу, діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216, 217 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 1 Закону України «Про оборону України», усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, 21 серпня 2018 року близько 05 год. 30 хв. без будь - яких поважних причин, з метою ухилення від військової служби назавжди, самовільно залишив місце служби - місце табірного збору військової частини НОМЕР_1 на базі військової частини НОМЕР_2 (на НОМЕР_3 загальновійськовому полігоні поблизу АДРЕСА_2 ) та ухиляється від військової служби по даний час.
Такими діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.408 КК України - дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, надав показання на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті.
У судовому засіданні прокурор, враховуючи, що обвинувачений визнає свою вину та всі встановлені обставини справи, просить суд визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Обвинувачений не заперечив щодо визнання судом недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи думку учасників судового провадження, які не заперечували щодо застосування ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд дійшов переконливого висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст.65 Кримінального кодексу України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та зокрема те, що відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.408 Кримінального кодексу України, кваліфікується як тяжкий злочин.
Відповідно до ст.66 КК України, як пом'якшуючі покарання ОСОБА_3 обставини суд враховує щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину. Відповідно до ст.67 КК України, суд враховує, що обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено.
Беручи до уваги особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Санкція ч.3 ст.408 Кримінального кодексу України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про доцільність призначення покарання у вигляді позбавлення волі, однак вважає можливим виправлення ОСОБА_3 без реального позбавлення волі, але в умовах нагляду за ним та звільнити його від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку на підставі ст.75 КК України, з покладенням обов'язків відповідно до ч.1 ст.76 КК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого не застосовувалися.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст. 118, 124, 129, 369-374 КПК України, суд-
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 /п'ять/ років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 /два/ роки.
Відповідно до п.п.1-2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч.3 ст.76 КК України, здійснення нагляду за ОСОБА_3 покласти на уповноважений орган з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувався
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1