Справа № 549/56/19
Провадження № 2/549/44/19
11 березня 2019 року Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого- судді Глущенко Н.М.
за участю: секретаря судового засідання Міщенко Т.А.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Чорнухи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорнухинської селищної ради Полтавської області третя особа - ОСОБА_2, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,
08 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чорнухинської селищної ради Полтавської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна частка (пай) розміром 3,28 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Гільцівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.
ОСОБА_2, сестра позивача, відмовилася від прийняття спадщини.
У зв'язку з чим ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на зазначену земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає повністю та просив провести розгляд справи у його відсутності.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, просила суд розглянути справу без її участі проти позову не заперечує.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи те, що представником відповідача було визнано позов в повному обсязі, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, керуючись ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення у підготовчому засіданні.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача НОМЕР_1 виданого 15.09.1948 року сільЗагсом, свідоцтвом про шлюб НОМЕР_2 виданого повторно 18 січня 2019 року, (а.с.5-6).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть 18 січня 2019 року виданого повторно Чорнухинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (а.с.7) .
Відповідно до довідки відділу Держгеокадастру у Чорнухинському районі Полтавської області №17/117-19 від 22 січня 2019 року ОСОБА_3 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_3 зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 19.12.1996 року №330 є власником земельної частки (паю) 3,28 га (а.с.10 ).
Згідно із ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України упершу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори, спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) інформація, що стосується інших спадкоємців, відсутня. (а.с.12).
Позивач позбавлена змоги оформити права на спадкове майно, а саме земельну частку (пай), за відсутності правовстановлюючих документів на вищевказане майно, що стало підставою для відмови у вчиненні нотаріальних дій (а.с.11).
Як роз'яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Як роз'яснено в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Таким чином, оскільки часом відкриття спадщини після померлої ОСОБА_3 є ІНФОРМАЦІЯ_2., спадкові відносини в даному випадку регулюються положеннями ЦК УРСР (1963 року).
Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Згідно з ст.549 ЦК УРСР 1963 р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Сестра позивача ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини на користь сестри ОСОБА_1, що підтверджується відповідною заявою від 08.02.2019 року.
У зв'язку з цим відповідно до ст.392 ЦК України право власності позивача підлягає захисту, що не буде суперечити закону, та при цьому не будуть порушені права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525,529 ЦК України (1963 р.), ст.ст.392, 1218, 1261 ЦК України, ст.ст. 12,13,81,206,247,263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Чорнухинської селищної ради Полтавської області третя особа - ОСОБА_2, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну частку (пай) розміром 3,28 в умовних кадастрових гектарахвартістю 102472 гривень 00 копійок станом на 01.01.2019 року, розташовану на території Гільцівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_3 зареєстрованого в Книзі записів сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 19.12.1996 року №330.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Чорнухинський районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя