Справа № 357/15689/17
2/357/718/19
Категорія 38
12 березня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Ліщинська О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа : Білоцерківська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 про визнання права власності на обов'язкову частку в спадковому майні, -
Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи тим, що 24.10.2016 року померла їх мати ОСОБА_6 Після її смерті залишилась спадщина, у вигляді житлового будинку в №7 по вул.. Вишнева в с. Володимирівка Білоцерківського району та земельна ділянка для ведення товарного сільскогосплдарського виробництва площею 2,2786 га в межах Вільнотарасівської сіслької ради Білоцерківського району. ОСОБА_6 за життя склала заповіт, яким заповіла все своє майно онукам ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Позивачі зазначають, що на день смерті їх матері, вони досягли пенсійного віку, були непрацездатними, а тому мають право на обов'язкову частку у спадщині. В листопаді 2016 року позивачі звернулися до нотаріуса за свідоцтвами про право на спадщину, але отримали відмову через відсутність правоустановчих документів на майно. Позивачі в судовому засіданні, уточнивши свої вимоги, просили суд визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилася після смерті 24.10.2016 року ОСОБА_6, по 1\6 частині за кожною, на будинок №7 по вул. Вишневій (бувша Комсомольська) в селі Володимирівка Білоцерківського району Київської області та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,2786 га, з кадастровим номером 3220481000:07:011:0014, в межах Вільнотарасівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Позивачі та їх представник в судовому засіданні підтримали позов.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належно, неодноразово просили відкласти судові засідання, надсилаючи відповідні клопотання. 06.11.2018 року відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні наполягав на присутності свого адвоката, в зв'язку з чим було вкотре відкладено розгляд справи, однак, ні відповідачі, ні їх адвокати в судове засідання не з'явилися, письмово викладеної позиції до позовних вимог не подали.
Треті особи в судове засідання не направили своїх представників, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення позивачів, їх представника, дослідивши матеріали даної справи, матеріали спадкової справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 24.10.2016 р. померла ОСОБА_6, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина,на житловий будинок № 7 по вул. Вишнева (бувша Комсомольська) в с. Володимирівка Білоцерківського району Київської області, який належав померлій на підставі свідоцтва про право власності від 12.06.1988 р., виданого виконавчим комітетом Вільнотарасівської сільської ради, та на земельну ділянку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2, 2786 га, в межах Вільнотарасівської сільської Ради Білоцерківського району Київської області, яка належала ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 499360. Наведене підтверджено зібраними матеріалами справи (а.с.13,14,15).
Встановлено, що 13.06.2016 року ОСОБА_6 склала заповіт, яким заповіла все своє майно двом онукам ОСОБА_4, ОСОБА_3, відповідачам по справі. (а.с.16).
Встановлено, що позивачі є доньками ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвами про народження (а.с.7,8).
Встановленим є те, що позивачі є пенсіонерами, перебувають на обліку, як непрацюючі пенсіонери в Білоцерківському ОУ ПФУ м.Біла Церква, розмір пенсійного забезпечення ОСОБА_2 становить 1861,34 грн., а ОСОБА_1 - 1302,49 грн. Позивач ОСОБА_2 потребує постійного лікування, має захворювання «цукровий діабет». Наведені обставини підтверджуються зібраними матеріалами справи.
Встановлено, що державний нотаріус Білоцерківської районної державної нотаріальної контори своєю постановою відмовила позивачам в оформленні спадкових прав на земельну ділянку, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно (а.с.12).
Позивачі суду пояснили, що завжди перебували в добрих відносинах зі своєю мамою, допомагали одне одному. Після смерті їх матері саме позивачі несли всі витрати на її поховання, а пізніше відповідачі почали чинити перешкоди в доступі до батьківської хати, повідомили про заповіт, сказали, що вони є єдиними спадкоємцями за заповітом та власниками всього майна померлої ОСОБА_6 Позивачі вважають, що мають право на обов'язкову частку у спадщині, оскільки на момент смерті спадкодавця вони були непрацездатними.
При вирішенні даного спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Як роз'яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
В п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно зі ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи те, що позивачі, третя особа по справі ОСОБА_5 є дітьми померлої ОСОБА_6, а тому у разі спадкування за законом кожному б з них належала 1/3 частки спадкового майна.
В судовому засіданні встановлено, що на момент відкриття спадщини позивачі були пенсіонерами, вид пенсії - за віком, що підтверджується наявними у справі копіями пенсійних посвідчень позивачів. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ПФУ 30.01.2006 року, а з 2015 року є непрацюючим пенсіонером, а ОСОБА_2 вийшла на пенсію з 14.08.2001 року Тобто, на момент смерті ОСОБА_6, позивачі мали статус «непрацездатних осіб», що відноситься до переліку осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадкуванні, а отже нормами ст. 1241 ЦК України регулюються дані правовідносини.
У рішенні Конституційного Суду України від 11.02.2014 року (справа N 1-1/2014) по справі за конституційним зверненням громадянина розкривається зміст поняття "повнолітні непрацездатні діти", що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241 Кодексу щодо права на обов'язкову частку у спадщині, ґрунтується на положеннях частини третьої статті 75 Сімейного кодексу, який відносить до категорії "непрацездатні" інвалідів I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття "непрацездатний".
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Таким чином, оскільки на момент смерті ОСОБА_6 її дочки ОСОБА_1, ОСОБА_2 являлися пенсіонерами, не мали роботи, а тому на час відкриття спадщини позивачі були непрацездатними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсягу.
Керуючись ст.ст.1216,1218,1222,1241 ЦК України, ст..ст. 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за законом на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилася після смерті 24.10.2016 року ОСОБА_6, а саме, на:
- 1\6 частину будинку №7 по вул. Вишневій (бувша Комсомольська) в селі Володимирівка Білоцерківського району Київської області;
- 1\6 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,2786 га, з кадастровим номером 3220481000:07:011:0014, в межах Вільнотарасівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2)право власності в порядку спадкування за законом на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилася після смерті 24.10.2016 року ОСОБА_6, а саме, на:
- 1\6 частину будинку №7 по вул. Вишневій (бувша Комсомольська) в селі Володимирівка Білоцерківського району Київської області;
- 1\6 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,2786 га, з кадастровим номером 3220481000:07:011:0014, в межах Вільнотарасівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду виготовлено 18.03.2019 року.
СуддяОСОБА_7