Рішення від 15.03.2019 по справі 357/13935/18

Справа № 357/13935/18

2/357/854/19

Категорія 45

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

іменем України

15 березня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, посилаючись на наступні обставини.

Він, ОСОБА_1, є власником будинку № 290 по вул. Московській в м. Узин Київської області.

Відповідач по справі ОСОБА_2, його син, в будинку зареєстрований, але не проживає на протязі 12 років. Речей останнього в приміщенні немає, втрат по утриманню будинку відповідач не несе.

Окрім цього, факт перебування відповідача на реєстраційному обліку в належній йому квартирі порушує його права, як власника.

Просив суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку № 290 по вулиці Московська, м. Узин Київської області ( а. с. 4-6 ).

Ухвалою судді 28 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 10 годину 30 хвилин 01 лютого 2019 року ( а. с. 30-31 ).

Ухвалою суду від 01 лютого 2019 року постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12 годину 00 хвилин 15 березня 2019 року ( а. с. 39-40 ).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність, наполягав на задоволені позову та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне оголошення ( а. с.43 ).

Заяв та клопотань з боку відповідача на адресу суду не надходило, як і не надходило відзиву на позовну заяву позивача.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою суду від 15 березня 2019 року постановлено провести поданій справі заочний розгляд.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником домоволодіння за № 290 по вулиці Московській в м. Узин Київської області, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про право особистої власності на будівлю від 10 квітня 1995 року ( а. с. 9 ).

Згідно довідки, виданої ОСОБА_1 виконавчим комітетом Узинської міської ради від 19.11.2018 року вбачається, що останній зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, де склад сім'ї складає: дружина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а. с. 10 ).

Відповідно до Акту від 06 вересня 2018 року вбачається, що останній був складений та підписаний позивачем ОСОБА_1, сусідами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та завірено печаткою та підписами секретаря ради та начальника відділу ЦНАП Узинської міської ради про те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а. с. 11 ).

Звертаючись з вищезазначеною позовною заявою позивач наголошує на тому, що він не може розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд, до того ж повинен самостійно нести витрати стосовно житлового приміщення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.

У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно із ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно із ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Отже, відповідач ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на протязі тривало часу відсутній за вказаною адресою.

Такими чином, позивачем у справі доведено. що відповідач втратив статус члена сім'ї власника, більше року не проживає у спірному будинку, витрат по утриманню будинку не несе.

Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини та наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 142 ЦПК України якщо сторону на користь якої ухвалено рішення,звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Звертаючись до суду з заявою про розгляд справи за відсутності позивача, останній просив суд залишити понесені судові витрати за ним.

Тому, враховуючи неведене, суд вважає можливим понесені судові витрати при зверненні до суду віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 321, 405 ЦК України, ст.150 ЖК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 133, 141, 254, 263 - 265, 273, 274- 279, 280, 284, 289 ЦПК України, ст.ст. 41, 124 Конституції України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Узин, вулиця Московська, будинок 290.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Позивач: ОСОБА_1 ( адреса проживання: 09161, Київська область, м. Узин, вул. Московська, буд. 290, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( адреса реєстрації: 09161, Київська область, м. Узин, вул. Московська, буд. 290 ).

Повний текст заочного рішення виготовлено 15 березня 2019 року.

Заочне рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяОСОБА_7

Попередній документ
80508938
Наступний документ
80508940
Інформація про рішення:
№ рішення: 80508939
№ справи: 357/13935/18
Дата рішення: 15.03.2019
Дата публікації: 19.03.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням