65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у відкритті провадження
"18" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/694/19
Господарський суд Одеської області у складі судді - Петрова В.С., розглянувши матеріали позовної заяви № 710/19 ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Хутор Центральная" про визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку та скасування державної реєстрації ОСББ „Хутор Центральная", -
ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Хутор Центральная", в якій просить суд:
- визнати недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке оформлене протоколом від 20.05.2018 р., та рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке оформлене протоколом від 20.05.2018 р.,;
- скасувати державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Хутор Центральная" від 11.06.2018 р., номер запису 15431020000004164 в ЄДР).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що під час створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Хутор Центральная" не було дотримано вимог чинного законодавства щодо процедури створення такого роду об'єднань, а державна реєстрація об'єднання здійснена з порушенням вимог чинного законодавства України.
Між тим предметну юрисдикцію господарського суду визначено в ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, чинній з 15.12.2017 р.), згідно якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (п.п. 3).
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в п. 2 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 р. N 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів", а також правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.01.2018 р. у справі N 925/1321/16, при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
З огляду на наведені положення статті 167, 55 Господарського кодексу України корпоративні права характеризуються такими ознаками: 1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації; 2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією, 3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.
З урахуванням наведених ознак до господарських організацій, які могли б вважатися корпораціями у розумінні ст. 167 ГК, входять, зокрема, господарські товариства, якими згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Також до господарських організацій можуть бути віднесені виробничі кооперативи, оскільки за змістом абз. 2 ч. 2 ст. 94 ГК виробничі кооперативи здійснюють підприємницьку діяльність, а відповідно до ст. 19 Закону України "Про кооперацію" кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси, водночас згідно зі ст. 20 зазначеного Закону пайовий фонд кооперативу формується за рахунок паїв членів кооперативу. Крім того, відносяться до господарських організацій підприємства, що засновані на приватній власності двох чи більше осіб, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 62 ГК підприємство має відокремлене майно.
Також слід зазначити, що відповідно до змін, які були внесені до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017 р.) Законом України від 10 жовтня 2013 р., "господарські товариства" були замінені на "юридичні особи". Отже, господарським судам стали підсудні справи, що виникають з корпоративних відносин між юридичними особами та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Так, у роз'ясненнях, наведених в п. 1.1 Пленуму ВГСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (із змін. та доповн.) від 25.02.2016 р. № 4, зазначено, що при визначенні підвідомчості справ цієї категорії судам слід враховувати, що з огляду на системний аналіз положень статті 84 ЦК України, частини п'ятої статті 63, частин першої та третьої статті 167 ГК України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства", статей 1, 19 і частин першої, шостої статті 20 Закону України "Про фермерське господарство", статей 6, 8, 19 та 21 Закону України "Про кооперацію" корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, виробничих кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб.
Однак, відповідно до статті 1 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно ч. ч. 2, 6 статті 1 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.
Частиною 1 статті 85 Цивільного кодексу України передбачено, що непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Положеннями ч. 7 ст. 1 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Виходячи зі змісту наведених положень законодавства та змісту позовних вимог, суд вважає, що співвласники багатоквартирного будинку не є носіями корпоративних прав, а відносини між співвласниками багатоквартирного будинку та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку не є корпоративними. Відповідно, спір у даній справі між фізичною особою - співвласником багатоквартирного будинку та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку не є корпоративним та, враховуючи положення статті 20 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до юрисдикції господарських судів. Даний виник з цивільних правовідносин між фізичною особою - співвласником багатоквартирного будинку та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, відтак позивач у справі не є суб'єктом господарювання в розумінні частини 2 статті 55 Господарського кодексу України, а суб'єктний склад учасників даної справи відповідає положенням частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, тому розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загальних судів та має здійснюватись в порядку цивільного судочинства.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.01.2018 р. у справі № 925/1321/16 не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства спори між фізичними особами - співвласниками багатоквартирного будинку та ОСББ, оскільки не є корпоративним, так як співвласники багатоквартирного будинку не є носіями корпоративних прав.
Відповідно до приписів п. 1, 6 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, які свідчать, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що тягне за собою правові наслідки, встановлені ст. 175 ГПК України, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі за заявленим ОСОБА_1 позовом.
З огляду на вказані положення ст. 175 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне роз'яснити, що вказаний спір має розглядатися у порядку цивільного судочинства з урахуванням суб'єктного складу правовідносин, стороною в яких є фізична особа.
Керуючись ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Хутор Центральная" про визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку та скасування державної реєстрації ОСББ „Хутор Центральная".
2. Направити на адресу ОСОБА_1 додаток: позовна заява (вх. № 710/19 від 15.03.2019 р.) з доданими документами на 26 арк.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя В.С. Петров