Іменем України
18 березня 2019 року
м. Київ
справа № 814/3607/15
адміністративне провадження № К/9901/69493/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.06.2018р. (суддя - Гордієнко Т.О.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018р. (судді - Єщенко О.В., Димерлій О.О., Коваль М.П.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» щодо невключення його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076247 (договір банківського вкладу), укладеної 05.12.2014р. між ним та ПАТ «Златобанк»;
зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076247 (договір банківського вкладу), укладеної 05.12.2014р. між ним та ПАТ «Златобанк».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення його договору банківського вкладу до нікчемного на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.06.2018р., яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018р., позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» щодо невключення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076247 (договір банківського вкладу), укладеної 05.12.2014р. між позивачем та ПАТ «Златобанк».
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Угодою про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076247 (договір банківського вкладу), укладеної 05.12.2014р. між позивачем та ПАТ «Златобанк».
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати їх рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перевіркою виявлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 цього Закону, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.
Позивач відзив на касаційну скаргу до суду не подавав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.12.2014р. між позивачем та ПАТ «Златобанк» укладено Угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №076247 (Договір банківського вкладу). (а.с. 10)
Відповідно до пункту 1.1. Договору підписанням угоди позивач в порядку статті 634 Цивільного кодексу України приймає Публічну пропозицію ПАТ «Златобанк» про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та висловлює повну та безумовну згоду з її умовами.
Згідно Розділу 2 Договору банк відкриває позивачу вкладний (депозитний) рахунок №26205510016288, вид вкладу «Вільні кошти» в іноземній валюті, початкова сума вкладу становить 10200 євро та встановлено розмір процентної ставки 2% річних.
05.12.2014р. грошові кошти в сумі 10130 євро (192247,35 у гривневому еквіваленті) внесено позивачем на його банківський депозитний рахунок №26205510016288, що підтверджується меморіальним ордером №112859, призначення платежу «залучення коштів на депозит, угода №076247 від 05.12.2014р.». (а.с. 13)
Постановою Правління Національного банку України від 04.12.2014р. №777/БТ банк віднесено до категорії проблемних та встановлено певні обмеження в діяльності банку. (а.с. 64 - 66)
На підставі постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015р. №105 «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13.02.2015р. прийнято рішення №30 про запровадження з 14.02.2015р. тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Златобанк». Тимчасова адміністрація запроваджена строком до 13.05.2015р. (а.с. 40 - 43)
08.04.2015р. Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №164/1 (з урахуванням внесених змін наказом від 09.04.2015р. №165/1) про застосування наслідків нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено у Додатку №1 до наказу. (а.с. 52)
За порядковим номером 129 у Додатку №1 до вказаного наказу міститься данні про позивача. (а.с. 54)
На підставі постанови Правління Національного банку України від 12.05.2015р. №310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.05.2015р. №99 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» зі змінами до нього, внесеними відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду №100 від 18.05.2015р., згідно з яким з 14.05.2015р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славінського Валерія Івановича. (а.с. 45 - 47)
Наказом від 13.05.2015р. №156 призначено Славінського В.І. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» строком на 1 рік з 13.05.2015р. по 12.05.2016р. включно. (а.с. 48 - 49)
У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 13.05.2015р. №99 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», із змінами внесеними згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.05.2015р. у №100, Фондом з 20.05.2015р. розпочато виплати коштів вкладникам ПАТ «Златобанк». (а.с. 51)
Інформацію про необхідність звернення до ПАТ «Державний ощадний банк України» для отримання коштів за вкладами з 20.05.2015р. по 01.07.2015р. розміщено у газеті «Голос України» від 19.05.2015р. №86 (6090).
Судами встановлено, що для отримання коштів з банківського вкладу позивач звернувся до ПАТ «Державний ощадний банк України», проте йому повідомлено про відсутність його у реєстрах на виплату гарантованої суми вкладу. (а.с. 14)
30.04.2015р. позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою про повідомлення причин невключення його до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. (а.с. 14)
Листом Уповноваженої особи Фонду від 28.05.2015р. вих. №516 позивача повідомлено про те, що його не включено до реєстру вкладників, оскільки згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Уповноваженою особою Фонду проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня визнання банку неплатоспроможним, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону. Перевірка проводилась також за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників, у тому числі і по рахункам позивача. (а.с. 15)
Також позивача повідомлено про те, що на підставі проведення перевірки було прийнято рішення щодо тимчасового блокування коштів на рахунках з метою запобігання неправомірного тримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У разі встановлення за результатами перевірки законності операцій по рахунку позивача, Уповноваженою особою Фонду будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат і включення його до відповідного реєстру на суми залишків на таких рахунках.
24.06.2015р. Уповноважена особа Фонду звернулась до Міністерства внутрішніх справ із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом вчинення під час дії постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014р. №777/БТ, якою ПАТ «Златобанк» віднесено до категорії проблемних, фінансових операцій з безготівкового перерахування з рахунків юридичних осіб на поточні рахунки фізичних осіб з типовими, близькими один до одного, за призначеннями платежу «надання безпроцентної позики», «надання зворотної фінансової допомоги», «надання займу», які в результаті призвели до збільшення гарантованої суми вкладу за рахунок Фонду, що в свою чергу свідчить про наявність ознак складу кримінального правопорушення - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах. (а.с. 56)
Листом від 21.07.2015р. №7/19-3552 Управління протидії злочинності у сфері економіки ГУ в м. Києві повідомило Уповноважену особу Фонду про відкриття відповідного кримінального провадження. (а.с. 58)
Судами встановлено, що Угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб позивача визнано нікчемною на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим його не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суди виходили з того, що хоча Уповноважена особа Фонду і наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, проте дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Крім того, суди виходили з того, що підставою для визнання договору, укладеного між позивачем та банком, нікчемним Уповноваженою особою Фонду зазначено п. 2, 3, 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проте з яких саме підстав відповідач визнав договір, укладений між позивачем та банком нікчемним, в наказі не зазначено. При цьому суди виходили з того, що за пунктами 2, 3, 4 ст. 38 Закону передбачено визнання договору нікчемним в разі, коли банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним , банк здійснив відчуження майна, або банк оплатив кредитору в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна. Поряд з тим, жодна з цих підстав не має ніякого відношення до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Златобанк».
Також суди виходили з того, що Уповноваженою особою Фонду в своїх поясненнях посилається на інші підстави для визнання договору позивача з банком нікчемним, а саме, що нікчемність вказаного договору полягає у дробленні коштів на рахунку позивача, які не підлягають поверненню за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у повному обсязі згідно з Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проте таких підстав для визнання договорів нікчемними у статті 38 Закону станом на день виникнення спірних правовідносин не передбачено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова Національного банку України від 04.12.2014р. №777/БТ «Про віднесення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» до категорії проблемних», яка є банківською таємницею, доведена до відома населення, в тому числі і до позивача, у порядку, встановленому законом, відповідачем надано не було. Крім того, ПАТ «ЗЛАТОБАНК» віднесений до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015р., тоді як договір з позивачем укладений 05.12.2014р., тобто до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а тому згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочин уже має бути вчинений неплатоспроможним банком.
Також апеляційний суд виходив з того, що постанова Правління Національного банку України від 04.12.2014р. №777/БТ стосується встановлення вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів, а також не містить прямих заборон, право накладання яких визначені ст. 75 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» для Національного банку України.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що відповідачем не наведено і судами не встановлено підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між позивачем та ПАТ «Златобанк», а також відповідачем е надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Зокрема, відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції банком щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував у чому така перевага полягала.
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського вкладу, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийняв рішення про задоволення позову.
Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні його до переліку вкладників.
Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.
В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.
Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанцій правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.06.2018р. та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Т.О. Анцупова
В.М. Кравчук