Справа № 344/210/18
Провадження № 2/344/843/19
11 березня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Татарінової О.А.
секретаря Бухвак І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Національного банку України до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання надання преференцій істотною умовою кредитного договору № 13 від 10 квітня 2008 року про надання кредиту на придбання житла, визнання незаконними дії щодо припинення надання преференцій за кредитним договором, зобов'язання здійснити перерахунок та надавати преференції,
Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором від 10.04.2008 року № 13 про надання кредиту на придбання житла в загальній сумі 74 052,81грн. та судові витрати по справі. В обгрунтування позову зазначив, що між Національним Банком України та колишнім працівником банку ОСОБА_2 укладено кредитний договір від 10.04.2008 року № 13 про надання кредиту на придбання житла в сумі 405 868,50грн. строком до 08.05.2019 року з додатковими договорами: від 30.09.2015 року № 1 та від 21.12.2015 року № 31. Забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором є договори поруки: від 10.04.2008 року № 16, від 10.04.2008 року № 15 та від 10.04.2008 року № 14, які укладено між Національним банком України та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 З 21.12.2015 року позичальника було звільнено з Національного банку України відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП україни, у зв'язку із скороченням штату працівників. До 20 числа кожного місяця ОСОБА_2 повинен був вносити готівкою в касу Національного банку або шляхом безготівкових перерахувань щомісячну суму повернення кредиту, що визначена в договорі, сплачувати пеню. Починаючи з дати отримання кредиту позичальник користувався преференціями при погашенні кредиту, надання яких було припинено з 01.01.2017 року згідно Розпорядження Національного банку України від 29.01.2016 року № 27-р. Відповідач не погодився з відміною преференцій та продовжує погашати кредитну заборгованість так, як з преференціями. Внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість за кредитом з квітня 2017 року. Згідно п. 5.1 кредитного договору нараховується пеня у розмірі 0,05% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла на момент прострочення), яку позичальник повинен сплатити. Позивач повідомляв відповідача про необхідність погашення простроченої заборгованості та нарахованої пені. Станом на 01.12.2017 року заборгованість за кредитним договором становить 74 052,81грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 24 689,50грн.; строкова заборгованість за кредитом - 47 354,00грн.; пеня за простроченим кредитом - 2 009,31грн. Окрім цього, відповідно до п. 1 договору поруки від 10.04.2008 року № 16, від 10.04.2008 року № 15 та від 10.04.2008 року № 14, поручитель зобов'язується перед Національним банком відповідати в повному обсязі за виконання зобов"язань ОСОБА_2 щодо своєчасного повернення кредиту за кредитним договором від 10.04.2008 року № 13 у сумі 405 868,50грн. строком до 08.05.2019 року. Відповідно до п. 2 договорів поруки поручитель несе перед банком відповідальність разом з позичальником за виконання зобов"язань за кредитним договором. За наведених обставин просив суд позов задовольнити.
07.02.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до Національного банку України, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання надання преференцій істотною умовою кредитного договору № 13 від 10 квітня 2008 року про надання кредиту на придбання житла, визнання незаконними дії щодо припинення надання преференцій за кредитним договором, зобов'язання здійснити перерахунок та надавати преференції. В обґрунтування позову зазначив, що під час укладення даного кредитного договору в порядку, визначеному положенням «Про кредитування працівників Національного банку України» йому було надано преференції на період повернення кредиту у розмірі 90% від щомісячного платежу за даним договором. Позивач ОСОБА_2 вважає, що надання преференцій є істотною умовою кредитного договору. Згідно п. 2.7 положення «Про кредитування в системі Національного банку України» преференції не припиняються у разі звільнення працівника з Національного банку України згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Даний факт підтверджується і тим, що з моменту звільнення 21.12.2015 року до 01.01.2017 року дані преференції йому надавалися, а платежі, що ним здійснювалися - приймалися. Позивач за зустрічним позовом вважає, що відповідачем в односторонньому порядку змінено істотні умови кредитного договору. За наведених обставин просив суд в задоволенні первісних позовних вимог відмовити, визнати надання ОСОБА_2 преференцій істотною умовою кредитного договору, визнати незаконними дії Національного банку щодо припинення надання преференцій, зобов'язати Національний банк України здійснити перерахунок та надавати преференції за кредитним договором у розмірах та строки, що визначені положенням.
Ухвалою суду від 14.11.2018 року прийнято зустрічну позовну заяву.
Представником відповідача за зустрічним позовом подано відзив на зустрічний позов, в якому зазначено, що договір, укладений між ОСОБА_2 та НБУ не містить зобов'язання НБУ перед ОСОБА_2 щодо надання пільг по його сплаті. Договір був укладений на підставі Положення про кредитування працівників НБУ, затвердженого постановою Правління НБУ від 13.03.2006 року № 81. Ще на етапі укладення договору ОСОБА_2 було відомо про те, що НБУ не бере на себе зобов'язання по наданню пільг по сплаті кредиту; пільги не є умовою кредитного договору, про що прямо зазначено у п. 7.7 Положення № 81. Дане Положення втратило чинність на підставі постанови НБУ від 14.07.2010 року № 335, якою було затверджено Положення про кредитування в системі НБУ. Норми Положення № 335 в частині надання пільг (преференцій), не є істотною умовою кредитного договору, застосовувалися до договору без отримання згоди позичальника з 14.07.2010 року, під час та після звільнення ОСОБА_2 Представником наведено порівняльну таблицю між Положенням № 81 та № 335, з якої вбачається, що підходи НБУ до надання пільг, крім випадків звільнення, передбачених п. 1,2,5,6 ст. 40 КЗпПУ, з часу укладення договору не змінилися. Таким чином, норми Положення № 335, як і норми Положення № 81 не містять зобов'язання НБУ перед позичальником щодо надання преференцій у період повернення кредиту на житло (з квартирообліку). Відповідно до п.п.4 п.1 Розпорядження НБУ від 29.01.2016 року № 27 «Про надання преференцій на погашення кредитів працівникам НБУ у 2016 році» починаючи з 2017 року надання преференцій працівникам та колишнім працівникам НБУ було припинено, у зв'язку з чим з 2017 року у кошторисах структурних підрозділів НБУ кошти на надання преференцій не передбачалися, преференції працівникам та колишнім працівникам НБУ з 2017 року не надавалися. На підставі наведеного просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідачі за первісним позовом та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом не визнали, просили в задоволенні позову відмовити та задовольнити вимоги за зустрічним позовом.
Заслухавши пояснення сторін, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 10.04.2008 року між Національним банком України та ОСОБА_2 було укладено договір № 13 про надання кредиту на придбання житла працівнику Національного банку України, який перебуває на обліку для поліпшення житлових умов (а.с.13-15), згідно умов якого відповідач отримав кредит на придбання житла в сумі 405 868,50грн. строком до 08.05.2019 року з додатковими договорами: від 30.09.2015 року № 1 та від 21.12.2015 року № 31 (а.с. 19-20, 21).
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Частиною 1 ст. 553 ЦК України, передбачено, що за договором поруки, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Для забезпечення виконання зобов'язання між Національним банком України та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 14, 16, згідно якого відповідач поручилася за виконання ОСОБА_2 у повному обсязі усіх його обов'язків, що виникли по кредитному договорі № 13 щодо своєчасного повернення кредиту за кредитним договором від 10.04.2008 року № 13 у сумі 405 868,50грн. строком до 08.05.2019 року (а.с. 16).
Для забезпечення виконання зобов'язання між Національним банком України та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 15, згідно якого відповідач поручилася за виконання ОСОБА_2 у повному обсязі усіх його обов'язків, що виникли по кредитному договорі № 13 щодо своєчасного повернення кредиту за кредитним договором від 10.04.2008 року № 13 у сумі 405 868,50грн. строком до 08.05.2019 року (а.с. 17).
Для забезпечення виконання зобов'язання між Національним банком України та ОСОБА_3 укладено договори поруки № 16, згідно яких відповідач поручився за виконання ОСОБА_2 у повному обсязі усіх його обов'язків, що виникли по кредитному договорі № 13 щодо своєчасного повернення кредиту за кредитним договором від 10.04.2008 року № 13 у сумі 405 868,50грн. строком до 08.05.2019 року (а.с.18).
10.04.2008 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про встановлення йому пільг відповідно до п. 3.4 Положення про кредитування працівників Національного банку України в розмірі 80% щомісячної суми (а.с.38).
30.12.2011 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про встановлення йому преференції з 01.01.2012 року відповідно до п. 2.4 і п. 2.7 Положення про кредитування в системі Національного банку України № 335 від 14.07.2010 року в розмірі 90% щомісячної суми (а.с.39).
Починаючи з дати отримання кредиту позичальник користувався преференціями при погашенні кредиту.
26.11.2015 року відповідач звернувся з листом до голови Національного банку України з проханням допомогти вирішити питання по погашенню заборгованості по кредиту, оскільки посада, на якій він перебував, підлягала скороченню та він був попереджений про звільнення з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП (а.с.40).
Листом Національного банку України № 17-04023/97945 від 10.12.2015 року відповідача було повідомлено про те, що він має право на отримання одноразової допомоги у розмірі семи заробітних плат, яку відповідач зміг би направити на погашення кредиту. Окрім цього при звільненні на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП відповідач отримав право на відстрочення погашення кредиту (а.с.41).
Листом директора операційного департаменту № 55-01012/104885 від 28.12.2015 року відповідача було повідомлено про те, що правлінням НБУ прийнято постанову від 13.10.2015 року № 695 «Про відстрочення повернення кредитів працівниками НБУ», якою відповідачу надано право на відстрочення повернення кредиту терміном до двох років. У випадку відповідача відстрочення можливе без продовження строку дії кредитного договору з розподілом суми боргу рівними частинами (помісячно) на період, що залишився до кінця дії договору (а.с.42).
Надання преференцій по кредиту було припинено з 01.01.2017 року згідно Розпорядження Національного банку України від 29.01.2016 року № 27-р.
08.06.2017 року директором операційного департаменту була направлена інформація ОСОБА_2 про погашення заборгованості за кредитом (а.с.82), 23.08.2017 року та 11.10.2017 року вимога до ОСОБА_2 та поручителів про погашення заборгованості (а.с.84).
11.09.2017 року відповідач звернувся з листом до директора операційного департаменту з проханням списання йому боргу за кредитним договором у сумі 73 750,50грн. (а.с.47)., на який 05.10.2017 року відповідач отримав відповідь (а.с.48) про відмову.
17.10.2017 року відповідач звертався з листом, в якому просив про погашення заборгованості (а.с.51), однак отримав відмову з посиланням на відповідь від 05.10.2017 року.
27.10.2017 року відповідач повторно звернувся до директора операційного департаменту з проханням надіслати копію Розпорядження НБУ від 29.01.2016 року № 27-р, копію Положення Про кредитування в системі НБУ, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.07.2010 року № 335 зі змінами та копію Положення Про кредитування працівників НБУ, затвердженого постановою Правління НБУ від 13.06.2006 року № 81 зі змінами, на який позивачем була надана відповідь та надіслані копії відповідних документів із зазначенням, що постанова від 13.03.2006 року № 81 втратила чинність Постановою Правління НБУ від 14.07.2010 року № 335 (а.с.49-50).
Згідно копій розрахункових листків з ОСОБА_2 здійснювалися відрахування з заробітної плати з травня 2008 року по листопад 2015 року (а.с.144-179), а до січня 2018 року відповідачем частково погашалася заборгованість по кредиту, що підтверджується платіжними дорученнями.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п. 5.1 кредитного договору нараховується пеня у розмірі 0,05% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.
У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору виникла заборгованість станом на 01.12.2017 року на загальну суму 74 052,81грн., яка складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 24 689,50грн.; строкова заборгованість за кредитом - 47 354,00грн.; пеня за простроченим кредитом - 2 009,31грн. (а.с. 22).
З матеріалів справи вбачається, що позичальник своїх зобов'язань за договором належним чином не виконував, оплату щомісячних платежів з погашення кредиту здійснював частково, а тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути суму заборгованості за кредитним договором № 13 від 10.04.2008 року про надання кредиту на придбання житла в розмірі 74 052 гривні 81 копійку.
Представником позивача був наданий розрахунок заборгованості по кредиту (а.с.77), однак такий не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки містить розрахунок простроченої заборгованості та пені станом на 31.01.2019 року, а із заявою про зміну позовних вимог позивач не звертався.
Що стосується заявленого зустрічного позову, суд приходить до наступного.
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначив, що під час укладення кредитного договору в порядку, визначеному положенням «Про кредитування працівників Національного банку України» йому було надано преференції на період повернення кредиту у розмірі 90% від щомісячного платежу за даним договором та вважає надання преференцій істотною умовою кредитного договору. Банком в односторонньому порядку змінено істотні умови кредитного договору, оскільки припинено надання преференцій.
Однак, суд не може погодитись з таким твердженням позивача за зустрічним позовом, оскільки договір, укладений між ОСОБА_2 та НБУ не містить зобов'язання НБУ перед ОСОБА_2 щодо надання пільг по його сплаті.
Договір був укладений на підставі Положення про кредитування працівників НБУ, затвердженого постановою Правління НБУ від 13.03.2006 року № 81.
Ще на етапі укладення договору ОСОБА_2 було відомо про те, що НБУ не бере на себе зобов'язання по наданню пільг по сплаті кредиту. Пільги не є умовою кредитного договору, про що прямо зазначено у п. 7.7 Положення № 81.
Посилання на п. 2.7 положення «Про кредитування в системі Національного банку України» про те,що преференції не припиняються у разі звільнення працівника з Національного банку України згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до п.п.4 п.1 Розпорядження НБУ від 29.01.2016 року № 27 «Про надання преференцій на погашення кредитів працівникам НБУ у 2016 році» починаючи з 2017 року надання преференцій працівникам та колишнім працівникам НБУ було припинено.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 2459 грн 82 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 261, 509, 525, 526, 530, 553, 554, 559, 610-612, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України,-
Позов Національного банку України до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, на користь Національного банку України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106, суму заборгованості за кредитним договором № 13 від 10.04.2008 року про надання кредиту на придбання житла в розмірі 74 052 (сімдесят чотири тисячі п'ятдесят дві) гривні 81 копійку.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3, на користь Національного банку України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106, суму заборгованості за кредитним договором № 13 від 10.04.2008 року про надання кредиту на придбання житла в розмірі 74 052 (сімдесят чотири тисячі п'ятдесят дві) гривні 81 копійку.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_4, на користь Національного банку України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106, суму заборгованості за кредитним договором № 13 від 10.04.2008 року про надання кредиту на придбання житла в розмірі 74 052 (сімдесят чотири тисячі п'ятдесят дві) гривні 81 копійку.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Національного банку України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106, витрати по сплаті судового збору у розмірі 400 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, на користь Національного банку України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106, витрати по сплаті судового збору у розмірі 400 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3, на користь Національного банку України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106, витрати по сплаті судового збору у розмірі 400 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_4, на користь Національного банку України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106, витрати по сплаті судового збору у розмірі 400 гривень 00 копійок.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Національного банку України, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання надання преференцій істотною умовою кредитного договору № 13 від 10 квітня 2008 року про надання кредиту на придбання житла, визнання незаконними дії щодо припинення надання преференцій за кредитним договором, зобов'язання здійснити перерахунок та надавати преференції - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач за первісним позовом: Національний банк Україн, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106.
Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.
Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2.
Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3.
Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_4.
Повний текст рішення складено 18 березня 2019 року.
Суддя Татарінова О.А.