Справа № 344/11445/18
Провадження № 2/344/1430/19
12 березня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Антоняка Т.М.,
секретаря Максимів Н.С.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_4, 1996 року народження, що стягуються на підставі рішення Снятинського районного суду від 11 лютого 2015 року, до досягнення нею 23-річного віку, на час навчання.
Вимоги позову обґрунтовував тим, що на підставі рішення Снятинського районного суду від 11 лютого 2015 року з нього стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1200,00 грн. щомісячно, до досягнення нею 23-річного віку, на час навчання. Позивач вказує, що на сьогоднішній день він не має матеріальної та фінансової можливості про довжувати виплату аліментів, так як не має постійного джерела дохождів та здійснює догляд за перестарілою матір'ю. Крім того, ОСОБА_4 завершила навчання, а тому відсутні правові підстави для стягнення аліментів.
Відповідач подала відзив на позовну заяву, у якому зазначає що на даний час ОСОБА_4 є студенткою стаціонарної форми навчання Університету Марії Склодовської-Кюрі, факультет політологія (Польща). Дочка ще не працевлаштована, не має власних джерел доходів, знаходиться на утриманні матері, оскільки відповідач самоусунувся від сплати аліментів, через що наявна заборгованість в сумі 6000 грн. Просить відмовити у задоволенні позову
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила позовні вимоги, вказавши на їх безпідставність, оскільки 22-річна ОСОБА_4 продовжує навчання в університеті, а тому позивач зобов'язаний сплачувати аліменти за рішенням Снятинського районного суду.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як слідує з матеріалів справи, заочним рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 11 лютого 2015 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1200,00 грн. щомісячно, до досягнення нею 23-річного віку, на час навчання.
На виконання рішення суду 17.03.2015 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист.
З представленої суду довідки Університету Марії Склодовської-Кюрі, факультет політології (Люблін, Польща) вбачається, що ОСОБА_4 навчається у вказаному університеті, дата початку навчання 01.10.2017 року, планований термін закінчення навчання - 30.09.2019 року.
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню дитину в твердій грошовій сумі та (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.
Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України в п.20 Постанови від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів",обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.
Так, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є повнолітньою, навчається в Університету Марії Склодовської-Кюрі, факультет політології (Люблін, Польща), знаходиться на утриманні свої матері. Позивач не надає добровільно матеріальну допомогу на утримання дочки на період її навчання за рішенням суду, що підтверджується до відкою Снятинського ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області від 13.02.2019 року № 1210-36/133, з якої слідує, що станом на 01.02.2019 року заборгованість по сплаті аліментів складає 6000 грн. Відповідно відповідач потребує матеріальної допомоги.
Згідно ч.1 ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми ст.187,189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у звязку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоровя когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у звязку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Позивач не позбавлений права звернутися з вимогою про зменшення розміру аліментів, визначених рішенням суду, якщо значно погіршився його матеріальний стан. При цьому суд зазначає, що батько повинен також як і мати надавати допомогу повнолітній дочці, оскільки остання потребує матеріальної допомоги у зв'язку із навчанням в університеті. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Тому суд, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, вважає за можливе відмовити в задоволенні даного позову.
Керуючись п.20, п. 23 Постанови від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст.ст. 180, 181, 182, 183, 192, 200, 201 СК України, ст. ст. 89, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_4, 1996 року народження, що стягуються на підставі рішення Снятинського районного суду від 11 лютого 2015 року, до досягнення нею 23-річного віку, на час навчання - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Антоняк Т.М.
Повний текст рішення складено 18.03.2019 року.