Справа № 359/1521/2019
Провадження №1-кс/359/504/2019
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
13 березня 2019 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 та заявника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з технічною фіксацією скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність посадових осіб слідчого відділу Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області щодо неповернення тимчасово вилученого майна, -
19.02.2019 року адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність слідчих Бориспільського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області щодо неповернення тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні №12017040650001016 від 18.03.2017.
Свою скаргу ОСОБА_4 мотивував тим, що Бориспільським відділом поліції ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12017040650001016 від 18.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.289 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 02.11.2017 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 є, дозвіл на проведення якого надано ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.10.2017 у справі №201/14849/17.
В результаті обшуку за вказаною адресою у ОСОБА_5 були вилучені грошові кошти в національній та іноземній валюті, дев'ять мобільних телефонів, ключі від автомобіля Lexus, флеш накопичувачі у кількості 7 штук, лазерний диск CD-r Mirex, документація, довіреності, договори, свідоцтва, сім-карта білайн, портфель з документами, згідно переліку, зазначеного у скарзі заявника.
У зв'язку із тим, що на вилучене майно арешт накладено не було, заявник звернувся 01.02.2019 року до слідчого Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області із клопотанням про повернення вилученого майна. Слідчим на зазначене клопотання відповіді не надано, а вилучене майно ОСОБА_5 не повернуто. З огляду на викладене, заявник вважає таку бездіяльність слідчого незаконною.
Додатково, в підтвердження доводів своєї скарги, заявник зазначив про відсутність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 як обов'язкової передумови для вилучення майна в рамках кримінального провадження №12017040650001016. Вилучені ж під час обшуку кошти та предмети до зазначеного кримінального провадження відношення не мають. Також позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим кодексом. З огляду на відсутність рішення суду про арешт вилученого майна, останнє має бути повернуто володільцю.
В подальшому заявник уточнив прохальну частину поданої скарги з огляду на те, що вилучені під час обшуку в кримінальному провадженні №12017040650001016 речі, кошти та документи були передані в інше кримінальне провадження № 12017040650003756 від 03.11.2017. З огляду на це заявник просить зобов'язати слідчих Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12017040650003756 від 03.11.2017 повернути ОСОБА_5 майно, вилучене під час обшуку 02.11.2017, який було проведено в рамках кримінального провадження №12017040650001016 від 18.03.2017, за адресою: АДРЕСА_1 є.
Слідчий Бориспільського відділу поліції про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, на запит суду матеріали кримінального провадження №12017040650001016 від 18.03.2017 для огляду не надав. Неявка не перешкоджає розгляду скарги, зважаючи на обмежені строки її розгляду.
Прокурор Бориспільської місцевої прокуратури в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданої скарги.
Заявник в судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити в повному обсязі. Також подав до суду клопотання, яким уточнив вимоги поданої скарги. Зокрема, просив зобов'язати слідчих Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12017040650003756 від 03.11.2017, повернути ОСОБА_5 майно, вилучене під час обшуку 02.11.2017 в рамках кримінального провадження №12017040650001016 від 18.03.2017 року.
Ознайомившись зі скаргою та дослідивши матеріали, долучені до неї, слідчий суддя приходить до висновку про достатність підстав для її часткового задоволення.
При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст.ст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Відповідно до ч. 5 ст. 237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення речей, які мають значення для кримінального провадження. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
Так, слідчим суддею встановлено, що 02.11.2017 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 є в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12017040650001016 від 18.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.289 КК України, в підтвердження чого заявник надав до суду копію протоколу обшуку від 02.11.2017 року.
Дозвіл на проведення обшуку надано ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.10.2017 у справі №201/14849/17. Копія відповідної ухвали надана заявником до суду.
В результаті обшуку у ОСОБА_5 були вилучені належні останньому грошові кошти в національній та іноземній валюті, дев'ять мобільних телефонів, ключі від автомобіля Lexus, флеш накопичувачі у кількості 7 штук, лазерний диск CD-r Mirex, документація, довіреності, договори, свідоцтва, сім-карта білайн, портфель з документами, згідно переліку, зазначеного у скарзі заявника.
У зв'язку із тим, що на вилучене 02.11.2017 року майно арешт накладено не було, заявник звернувся 01.02.2019 року до слідчого Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області із клопотанням про повернення вилученого майна, що підтверджується наданими до скарги описом вкладення до листа та поштовою накладною.
Слідчим на зазначене клопотання на момент розгляду скарги відповіді не надано, а вилучене майно ОСОБА_5 не повернуто.
13.03.2019 заявник уточнив вимоги своєї скарги, надавши до суду відповідне клопотання. Так, адвокатом ОСОБА_4 отримано інформацію, що вилучені під час обшуку в кримінальному провадженні №12017040650001016 речі, кошти та документи були передані в інше кримінальне провадження № 12017040650003756 від 03.11.2017, витяг про яке міститься в матеріалах справи. З огляду на викладене, заявник просить зобов'язати слідчих Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12017040650003756 від 03.11.2017, повернути ОСОБА_5 майно, вилучене під час обшуку 02.11.2017 в рамках кримінального провадження №12017040650001016 від 18.03.2017.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. З даної норми випливає, що застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе відносно підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно і лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої наступної долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом без накладення на нього арешту відсутня.
Частиною 7 ст. 237 КПК України закріплено, що вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Таким чином, належні ОСОБА_5 грошові кошти, речі та документи, які були вилучені у останнього 02.11.2017 року в ході обшуку, проведеного в рамках кримінального провадження №12017040650001016, мають статус тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Частиною 5 ст. 171 КПК України встановлено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
При цьому, згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
З указаних норм законодавства вбачається, що правомірність володіння органом досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів, має підтверджуватися в порядку, визначеними статтями КПК України. Таким чином, визнання речовими доказами можливо лише вилучених речей і документів, які входили до переліку, щодо якого судом прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, арештованого майна відповідно до правил ст. 98 КПК України, але визнання речовими доказами тимчасово вилученого майна в обхід стадії накладення на нього арешту, відповідно до правил ч. 5 ст. 171 КПК України діючим КПК України не передбачено.
Такий процесуальний порядок щодо тимчасово вилученого майна узгоджується і з вимогами глави 16 КПК України і ч. 7 ст. 237 КПК України. В протилежному випадку втрачається сенс у вирішенні питання щодо припинення тимчасового вилучення майна, згідно з правилами ст. 169 КПК України, оскільки в такому процесуальному статусі воно перебуває лише до винесення постанови слідчим, прокурором про визнання його речовим доказом.
Отже, якщо стосовно вилученого в ході обшуку майна, речей або документів, не вирішено питання щодо накладення арешту і воно перебуває у володінні органів досудового розслідування без належної правової підстави, то таке майно підлягає поверненню особі, в якою воно було вилучено.
Так, в судовому засіданні не встановлено, що прокурор або слідчий звертались в порядку, передбаченому главою 17 КПК України, щодо вирішення питання про накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно, яке належить ОСОБА_5 . При цьому, слідчий не повернув тимчасово вилучене майно особі, у якої воно було вилучено.
Таким чином, з огляду на зазначені положення кримінального процесуального закону, тимчасово вилучене у ОСОБА_5 майно у вигляді: грошових коштів та валютних цінностей в розмірі 11206 доларів США, 30600 гривень, 130 євро, 70 польських злотих, 100 російських рублів, 120 фунтів; дев'яти мобільних телефонів; ключів від автомобіля Lexus; флеш накопичувачів у кількості 7 штук; лазерного диску CD-r Mirex; документації, довіреності, договорів, свідоцтва, які вилучені до спецпакетів №3216599 та №3476519; сім-картки оператору “Білайн”; портфелю з документами утримується службовими особами Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області без належних на те підстав, оскільки слідчий, не накладаючи арешт на майно у кримінальному провадженні №12017040650001016, фактично вийшов за межі можливих варіантів щодо процесуальної долі такого майна, визначених в ч. 1 ст. 167 КПК України (арешт або негайне повернення), а тому воно підлягає поверненню.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 100 цього ж Кодексу речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, зокрема, у вигляді предметів, повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає за можливе повернути ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , тимчасово вилучені речі та майно, вилучені під час проведення обшуку в межах кримінального провадження №12017040650001016, згідно протоколу обшуку від 02.11.2017 року, так як, з урахуванням обставин кримінального правопорушення по якому здійснюється досудове розслідування, це можливе без шкоди для кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Статтею 16 КПК України встановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За таких обставин, виходячи з встановлених обставин та вимог КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, про обґрунтованість поданої скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, а саме: грошових коштів та валютних цінностей в розмірі 11206 доларів США, 30600 гривень, 130 євро, 70 польських злотих, 100 російських рублів, 120 фунтів; дев'яти мобільних телефонів; ключів від автомобіля Lexus; флеш накопичувачів у кількості 7 штук; лазерного диску CD-r Mirex; документації, довіреності, договорів, свідоцтва, які вилучені до спецпакетів №3216599 та №3476519; сім-картки оператору “Білайн”; портфелю з документами, оскільки вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 169-171, ст. 303, 304, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчих групи слідчих СВ Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області в кримінальному провадженні №12017040650003756, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, повернути тимчасово вилучені речі та майно, вилучені під час проведення обшуку в межах кримінального провадження №12017040650001016, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.03.2017 року, згідно протоколу обшуку від 02.11.2017 року, а саме: грошові кошти та валютні цінності в розмірі 11206 доларів США, 30600 гривень, 130 євро, 70 польських злотих, 100 російських рублів, 120 фунтів; дев'ять мобільних телефонів; ключі від автомобіля Lexus; флеш накопичувачі у кількості 7 штук; лазерний диск CD-r Mirex; документацію, довіреності, договори, свідоцтва, які вилучені до спецпакетів №3216599 та №3476519; сім-картка оператору “Білайн”; портфель з документами.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає у відповідності до положень ст. 307 КПК України.
Повний текст ухвали слідчого судді оголошено 18.03.2019 року.
Слідчий суддя : ОСОБА_1