Справа № 359/461/19
Провадження № 3/359/317/2019
12 березня 2019 м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в м. Борисполі УПП у Київській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого у підприємстві «АМІК УКРАЇНА» (м. Київ) на посаді машиніста компресорних установок, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, паспорт серія СМ 720499,
З даних протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 215794 слідує, що 12.01.2019 о 23 год. 18 хв. в м. Борисполі Київської області по вул. Європейська, 9 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Opel» д.н.з. АI 2921 EX з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що 12.01.2019 за кермом автомобіля він не перебував. Про дану обставину він зазначав працівникам поліції, однак останні не реагували на його пояснення. Також вказав, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а лише просив перед початком огляду надати докази того, що саме він керував транспортним засобом «Opel» д.н.з. АI 2921 EX. Однак його прохання було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження. Просить закрити вказану справу у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_2 в суді пояснив, що перебував в автомобілі марки «Opel» д.н.з. АI 2921 EX, однакне зміг надати чіткі пояснення, щодо того хто саме перебував за кермом вищевказаного автомобіля.
Свідок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на виклик до суду не з'явилися, однак були належним чином повідомленні про дату і час розгляду справи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши, проаналізувавши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, слід дійти до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України з наступних підстав.
Відповідно до положення ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб і на інших осіб - накладення штрафу від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб.
Об'єктом правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і на річковому транспорті та маломірних судах.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частино 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, характеризується наявністю прямого умислу.
Суб'єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є водії транспортних засобів.
Крім того, як роз'яснив Пленум ВС України в своїй Постанові № 14 від 23 грудня 2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 № 114/38/15-36-18).
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на укладання протоколів про адміністративні правопорушення.
Крім того відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України, який ставиться в провину ОСОБА_1, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1, полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає умисну форму вини.
Так, до вказаного адміністративного матеріалу було надано диск з відеозаписом з реєстратора екіпажа патрульної поліції на якому відображено зупинку транспортного засобу «Opel» д.н.з. АI 2921 EX, однак підтвердження факту керування транспортним засобом саме громадянином ОСОБА_1 вказаний відео файл не містить.
В письмових поясненнях свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.4,5), які викликалися в судове засідання, але з невідомих суду причин не з'явилися, зазначено, що водій ОСОБА_1 керував авто та відмовився від проходження будь-якого огляду на стан сп'яніння, однак вказані дані спростовуються відеоматеріалом з боді-камери патрульного поліції, який зазначив, що свідки жодного відношення до підтвердження керування не мають, а лише фіксують факт відмови чи погодження пройти огляд на стан сп'яніння. Також слід зазначити, що відеоматеріал містить в собі дані того, що ОСОБА_1 при свідках неодноразово вимагав надати докази керування саме ним зазначеним авто і саме дану обставину було розцінено інспектором поліції як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Також відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Частиною 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис, який засвідчується підписами двох свідків.
Таким чином, лише зазначення інспектором поліції у протоколі про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу, не вказавши свідків, із зазначенням їх анкетних відомостей, які б засвідчили дану відмову своїми підписами у протоколі, та не приєднавши до матеріалів справи їх письмових пояснень з цього приводу, не може підтвердити цей факт. Це у свою чергу позбавляє суддю можливості перевірити ту обставину, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від підпису протоколу про адміністративне правопорушення, відразу після його складання інспектором поліції.
Крім того відповідно до статті 265-1 КУпАП, інспектор патрульної поліції повинен був тимчасово вилучити посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення та видати тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.
Протокол про адміністративне правопорушення серії БД 215794 від 13.01.2019 року (а.с.1), направлення на огляд водія транспортного засобу (а.с.3), постанова серії НК № 367754 містить в собі дані, що особу встановлено по посвідченню водія ВАН 565890, однак вказане посвідчення всупереч законодавству не вилучалось, що ставить під сумнів його пред'явлення взагалі.
Вказані обставини можуть свідчити про неналежне встановлення особи водія та порушення права особи, яка притягається до відповідальності на захист.
Підстави зупинки транспортних засобів викладені в ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII зі змінами. Цей перелік є вичерпним. Він також нерозривно пов'язаний з моментом вчинення правопорушення, що підтверджується зазначеною статтею Закону «Про Національну поліцію», оскільки в ній йдеться про підстави за наявності яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби які рухаються, і так само містить обов'язок поліцейського повідомити водію про причини зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Інспектор роти № 1 БПП в м. Бориспіль в рапорті зазначив, що його екіпаж отримав на службовий планшет виклик «Конфлікт» і заявниця у фабулі виклику вказала на транспортний засіб «Opel», однак доказів законної зупинки вказаного транспортного засобу до матеріалів не долучено.
З огляду на це, додані до протоколу адміністративні матеріали, в якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя до уваги не приймає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що автомобіль марки «Opel» д.н.з. АI 2921 EX був зупинений працівниками патрульної поліції на підставі та у порядку встановленому чинним законодавством України та за кермом вказаного авто була особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також, встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 215794 від 13 січня 2019відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону. Протокол про адміністративне правопорушення, що складений з порушенням вищезазначених вимог законодавства не може бути поставлений в основу розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим він не є достатнім доказом вини.
Дані обставини вказують на те, що всі докази зібрані посадовою особою не у відповідності з вимогами законодавства України, що є додатковою підставою для визнання доказів недопустимими.
Всі вищезазначені обставини не дають змоги однозначно стверджувати, що водієм транспортного засобу «Opel» д.н.з. АI 2921 EX був саме громадянин ОСОБА_1 і останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину (адміністративного правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Особа, яка скоїла правопорушення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 КУпАП, підлягає відповідальності на підставі закону, діючого в час і по місцю здійснення правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративного матеріалу в суді не здобуто.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП України,суд п о с т а н о в и в :
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя: Ю.В. Кабанячий