Справа № 357/14513/18
Провадження 2/357/427/19
Категорія 30
14 березня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В. П. ,
секретар судового засідання - Кривенко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, КЗ БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» до ОСОБА_1, третя особа: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -
06 грудня 2018 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, КЗ БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» до ОСОБА_1, третя особа: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, мотивуючи тим, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2018 року в кримінальному провадженні по справі №12017110030001677 від 13 березня 2017 року щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України провадження закрито в зв'язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення в формі приватного обвинувачення.
У зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_2, у зазначеній кримінальній справі, вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 27 березня 2017 року по 29 березня 2017 рік в Білоцерківській міській лікарні №2. Фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 становлять 1 075 28 грн., проведено на лікуванні 2 ліжко-днів. Оскільки витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню в повному обсязі, Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 кошти, витрачені Білоцерківською міською лікарнею №2 на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину в розмірі 1 075 28 грн.
Представник позивача - Білоцерківської місцевої прокуратури у засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, надав до суду клопотання про розгляд справи без його присутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 31).
В судове засідання представник позивача - Білоцерківської міської ради Київської області, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило (а.с. 24).
В судове засідання представник позивача - Білоцерківської міської лікарні №2, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, наддав суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 27).
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без його присутності. Позов визнав у повному обсязі (а.с. 30).
В судове засідання представник третьої особи- міського фінансового управління Білоцерківської міської ради Київської області, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 29).
В зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали даної справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2016 року в кримінальному провадженні по справі №12017110030001677 від 30 березня 2016 року щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України провадження закрито в зв'язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення в формі приватного обвинувачення (а.с.7).
З матеріалів справи вбачається, що 26 березня 2017 року близько 23 години, ОСОБА_1, перебуваючи перебуваючи на території АЗС «Інтер-Нафта», що по вулиці Перша Піщана 7-А в місті Біла Церква Київської області, безпідставно на грунті раптово виниклих неприязних відносин зі ОСОБА_2, діючи з метою заподіяння останній тілесних ушкоджень, передбачаючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи при цьому настання відповідних наслідків у виді тілесних ушкоджень, стоячи безпосередньо біля автомобіля марки «Газель», умисно взяв обома руками потерпілу ОСОБА_2 за одяг із спереду в області грудей та штовхнув, при цьому остання вдарилася головою об бокову частину водійської кабіни зазначеного автомобіля. Після цього, ОСОБА_1 кулаком лівої руки наніс удар по голові ОСОБА_2 в область правої скроневої частини голови. В результаті ОСОБА_1 заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку.
Дані ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Органом досудового розслідування дані злочини кваліфіковано за ч.2 ст.125 КК України як умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_2, перебувала на стаціонарному лікуванні з 27 березня 2017 року по 29 березня 2017 рік в Білоцерківській міській лікарні №2. Фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 становлять 1 075 28 грн., проведено на лікуванні 2 ліжко-днів що підтверджується довідкою від 06 грудня 2018 року №03-05/2229 (а.с.8).
Відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України, видатки на фінансування лікарні широкого профілю здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому такі витрати суттєво зачіпають інтереси держави.
Білоцерківська міська лікарня № 2 належить до комунальної власності, тобто перебуває у власності територіальної громади м. Біла Церква.
Положеннями ст. 1166 ЦК України передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.
Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Відповідно ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.
Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Пункт 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року вказує, що визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Відповідно п. 3 вищезазначеного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоровя або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що витрати, понесені Білоцерківською міською лікарнею № 2 на лікування потерпілої підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача - ОСОБА_1, а тому, суд, вважає за необхідне позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки, позивач, на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з вказаним позовом був звільнений від сплати судового збору, тому згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 704,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1206 Цивільного кодексу України, ст. 89 Бюджетного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року, ст. ст. 4, 12, 13, 56, 76-81, 133, 141, 206, 258-259, 265, 268, 277-279, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, КЗ БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» до ОСОБА_1, третя особа: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на поточний рахунок №35419004001485 ГУ ДКС України в Київській області, МФО 821018 Код ЄДРПОУ 01994586 витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину у розмірі 1 075,28 грн. (одна тисяча сімдесят п'ять гривень 28 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційну скаргу може бути подано до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 14.03.2019 року.
СуддяОСОБА_3