15 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/1265/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "ІНАЛ ПЛЮС" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 (головуючий суддя Принцевська Н.М., судді Колоколов С.І., Ярош А.І.) та рішення Господарського суду Одеської області від 25.10.2018 (суддя Гут С.Ф.) у справі № 916/1265/18
за позовом Приватного підприємства "ІНАЛ ПЛЮС"
до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№14)"
про стягнення 1 025 254, 84 грн,
26.02.2019 Приватне підприємство "ІНАЛ ПЛЮС" подало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 25.10.2018 у справі № 916/1265/18.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "ІНАЛ ПЛЮС", Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Разом з цим особи, що звертаються до Верховного Суду з касаційними скаргами, мають враховувати, що Верховний Суд є судом "права, а не факту", а тому посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи чи на перевагу одних доказів над іншими не допускається.
Всупереч наведеному, касаційна скарга Приватного підприємства "ІНАЛ ПЛЮС" зазначеним вимогам не відповідає.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення обставин та заперечення проти висновків, покладених в обґрунтування оскаржуваних судових рішень, оцінки доказів та їх дослідження судами попередніх інстанцій, цитування норм права, що регулюють спірні відносини, проте, скаржником не зазначено, обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржених судових рішень у даній справі.
Саме лише посилання на неповноту з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для її вирішення, невідповідність окремих висновків обставинам справи, цитуванням окремих норм законів, а також посилання лише на факт порушення норм матеріального та процесуального права, не є належним виконанням зазначеного вище положення Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що в силу приписів частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а тому всі доводи скаржника про недоведеність обставин справи та про необхідність додаткової оцінки доказів Судом не приймаються.
За таких обставин, враховуючи, що касаційна скарга зводиться до викладення обставин справи без належного обґрунтування в чому саме полягає порушення або неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, така скарга не може бути прийнята до розгляду.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції, що підтверджується також актом Верховного Суду від 05.03.2019 № 29.1-09/77.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
Таким чином, у зв'язку з відсутності в матеріалах касаційної скарги документу, що підтверджують сплату судового збору, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
При цьому, суд звертає увагу скаржника, що листом Державної казначейської служби України від 22.06.2018 № 1432/0/1/-18 визначено реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд. 055)", символ звітності банку: 207.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що Приватному підприємству "ІНАЛ ПЛЮС" необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме подати до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу з обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанції конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржених судових рішень у даній справі та документу на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "ІНАЛ ПЛЮС" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 25.10.2018 у справі № 916/1265/18 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги.
3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
4. Скаржнику направити копію даної ухвали разом з актом Верховного Суду від 05.03.2019 № 29.1-09/77.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Суховий В.Г.